Алкоголь, гриби та графен — екологічні рішення для текстилю майбутнього

Декотрі бренди вже використовують тканини з незвичної сировини, але вчені та дизайнери невпинно продовжують дослідження, розробляючи надтвердий текстиль з додаванням графену або штучний шовк з ДНК павутини. Які розробки у сфері виробництва текстилю набирають оберту далі у статті.

Тканина з алкоголю Nannolose

Відкриття не сталося б, якби не випадок. Вчений Гері Кесс (Gary Cass) закінчив Університет Західної Австралії, працював у друга на виноробні. Одного разу він забув додати в бочку з вином вуглекислий газ.

«Це була проста помилка, на яку в той час навіть не звернув увагу. Бактерії «випили» вино, перетворивши його в оцет та зробили тканину», — згадує Кесс.

У ході досліджень він з’ясував, що бактерії Acetobacter перетворюють етанол та цукор в целюлозу, що біологічно розкладається. Разом з дизайнером Донною Франклін Кесс (Donna Franklin Cass) почав експериментувати, використовуючи не лише вино, але й пиво чи шампанське.

Зробити практичне полотно з такого волокна целюлози спочатку не вдавалося: перші вироби повинні були залишитися сирими, інакше в них неможливо було рухатися. А ще від них тхнуло винним оцтом.

Тканина Nullabor

Лише через 20 років після випадку на виноробні Кесс та Франклін довели проєкт до кінця: у 2015 році на виставці World Expo у Мілані вони представили першу сукню з волокон, вирощених у процесі ферментації пива. Через два роки відкрилась компанія Nannolose, де Кесс керує науковим відділом.

Сьогодні на виробництво тканини витрачається від 10 до 15 днів. За словами творців, матеріал достатньо міцний для використання на текстильних фабриках, але виробництво ще не організовано. Тканина повинна з’явитися в продажу протягом найближчих місяців.

Шість ступенів виробництва тканин

Тканини з грибів Zvnder та BoltThreads

Німецький бренд Zvnder з 2017 року виготовляє щільний матеріал з грибів-трутовиків, який по щільності та текстурі, схожий на шкіру. Компанія виготовляє з цієї шкіри гаманці, сумки та капелюхи.

В основі технології – магістерське дослідження дизайнера Ніни Фабер, якій і належить бренд. Матеріал виробляють у Берліні, а гриби для нього постачають з Трансільванії. Місцеві жителі збирають трутовики майже 200 років: з них виробляють окремі елементи одягу та предмети інтер’єру.

Гаманець Zvnder

Аби гаманець протрималося довго, Фабер додає до волокон грибів латунь та пластик. Але на цьому експерименти дизайнерки не закінчуються: вона також досліджує антибактеріальні й абсорбуючі характеристики грибів, підшукуючи їм застосування в дерматології.

Річ у тому, що трутовики мають кровоспинні та абсорбуючі властивості. У Древній Греції їх використовували для зупинки кровотечі, в традиційній китайській медицині – у якості діуретика.

Ще одна компанія BoltThreads використовує для створення Mylо, схожого на шкіру матеріалу, грибницю, підземну ниткову частину гриба.

Матеріал створюється з міцелієвих клітин, вирощених на сільськогосподарських відходах. За словами творців, Mylo достатньо еластичний та щільний, аби замінити справжню та синтетичну шкіру. Крім того, він розкладається не шкодячи навколишньому середовищу.

Гаманець Mylo можна отримати за $150, тим самим підтримуючи проєкт BoltThreads на Kickstarter, а за $400 компанія надішле замовнику сумку.

Сумка від BoltThreads Kickstarter

Шовк з павутини Microsilk

Павутина дуже міцна та еластична. Ще одна розробка команди BoltThreads дозволяє відтворювати природний процес плетіння павутини в лабораторії без використання живих павуків. Отриманий матеріал вчені назвали Microsilk.

Microsilk складається з ДНК павутини, що додані в дріжджі. Дріжджі змішуються з цукром та водою, в процесі ферментації формується шовковий білок, який, як і шерсть, в’ється в пряжу і використовується для створення тканин.

Краватка Microsilk

На відміну від виробництва натурального шовку, Microsilk набагато менше діє на навколишнє середовище: перше вимагає багато води для поливу дерев та обробки полотна, а також токсичних добрив. До того ж, синтетичний матеріал Microsilk повністю розкладається.

Такою тканиною вже користуються дизайнери та бренди: Best Made Co зробила зі штучного шовку капелюх (вартість — $198, лімітована колекція з сотні штук), а Стелла Маккартні — сукню-прототип, котра допоки не продається.

Сукня від Стелли Маккартні

Тканина Pinatex з ананаса

Ще одну альтернативу шкірі розробила Кармен Хійоса, іспанська дослідниця, засновниця компанії Ananas Anam.

Тканину Pinatex з листків ананасу Кармен придумала в 90-ті роки в Філіпінах, коли приїхала туди у якості експерта по експорту шкіри. Побачивши, як сильно шкодять природі виробництво шкіри та фабричні хімічні фарбники, вона зайнялась пошуками більш екологічного варіанту.

Листя ананасу місцеві жителі викидали після збору врожаю, а Хійоса перетворила їх у міцний матеріал.

Довгі волокна витягуються з листків у процесі декортикації, видалення зовнішнього шару. Потім волокна висушуються та переробляються у неткану сітку, основу Pinatex. Після обробки спеціальним розчином тканина стає схожою на шкіру.

На сайті Ananas Anam можна замовити набір зразків тканини за €27, у великих кількостях Pinatex виробляють по запиту (біля €50 за метр). Рюкзак з такого матеріалу від компанії Maniwala вартує $450, а куртка від Altiir — $880.

Тканина з графеном

Графен розробили Андрій Гайм та Костянтин Новосьолов, вчені з Манчестерського університету, у 2004 році. У 2010 році вони отримали за своє відкриття Нобелівську премію з фізики. Матеріал виглядає як шар атомів вуглецю, організованих у формі медових стільниць.

Графен чудово проводить тепло та електроенергію, він достатньо легкий та, водночас, міцний й практичний. Також цей матеріал цікавий з точки зору екології: графен поглинає вуглеводень та органічні матеріали.

Один з трендів у сучасній індустрії текстилю – розробка тканин з влаштованими функціями: нагрівом або ж зчитуванням фізичних показників.

Дослідники зі Шведського науково-дослідного інституту з’єднали графен з пряжею та отримали легкий, гнучкий, електропровідний матеріал. Його простіше адаптувати під «розумні» предмети одягу на кшталт термошкарпеток.

Та ж команда розробила захисне покриття з додаванням графену: воно робить тканини стійкими до ультрафіолетового випромінювання, водозахисними та навіть вогнетривкими.

Нарешті, вчені з лабораторії SAAB Barracuda та Swerea IVF придумали наповнювачі на основі графену, які покращують теплопровідність тканини.

Куртка з графену Vollebak

Поки що на продаж майже не знайти нормальних речей з графену. Спортивну кофтинку від Vollebak можна замовити за €595, ставши частиною тест-групи (як тільки зразки розпродують, продажі закриють для продовження досліджень).

Текстиль з колагену Modern Meadow

Вчені з лабораторії Modern Meadow у Нью-Йорку, надихаючись природними матеріалами, вирощують тканини з кліток, ДНК та білків.

Процес створення текстилю складається з трьох кроків: дизайн, вирощування та збірка.

На першому етапі вчені модифікують ДНК клітин та створюють мікроорганізми, які виробляють білки.

На другому етапі клітини розмножуються та перетворюється в «мільярди заводів по виробництву колагену» — будівельних цеглин майбутніх матеріалів.

Останній крок – це збірка. В залежності від необхідних характеристик та дизайну, білки комбінуються з іншими натуральними або штучними матеріалами. З отриманої суміші створюється текстиль.

Zoa, один з перших матеріалів Modern Meadow, ззовні схожий на шкіру, але він створений з білків колагену. Поки про співробітництво з брендами та дизайнерами лабораторія не повідомляє.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читайте также:

Виростити котедж: як виглядатимуть приватні будинки з живих дерев

3D-друк, рослинна шкіра та біорозкладні кросівки: у пошуках екологічної альтернативи взуття

Британський стартап обіцяє відновити льодовики Арктики

Як штучний інтелект погіршує екологічну ситуацію на планеті. Дослідження