Свідоме життя громадянина будь-якої країни, як правило, починається у школі. Там діти долучаються до величезної освітньої машини, отримують перший досвід боротьби чи навпаки, співпраці з державною системою, вчаться проявляти себе чи покірно перетворюються на «гвинтик у механізмі». Шкільна освіта в Україні переживає тяжкі часи реформ: наступного навчального року українки та українці підуть до Нової школи, над програмою якої вже зараз активно працюють в Міністерстві освіти та науки та у громадських організаціях, на педрадах, батьківських зборах та (не)конференціях для вчительства, які проводить ГО «ЕдКемп Україна».
На запитання нашої редакції про підготовку нового вчительства для українських шкіл відповідав Олександр Елькін, натхненник руху EdCamp в Україні, радник Міністерки освіти і науки України Лілії Гриневич, а також команда EdCamp Ukraine. Ми обговорювали не тільки діяльність громадських активістів, але і співпрацю з державними органами та реальну участь МОН в реформі.
Учасники та організатори EdCamp в Україні. Олександр Елькін — посередині
Про ініціативи EdCamp та кампанію на «Спільнокошті»
Рух EdCamp в Україні — це три важливі складові. По-перше — платформа для підвищення кваліфікації шкільного вчительства. По-друге, вже ціла зграя «білих ворон» в освіті — учительки і вчителі, які вирізняються своєю проактивністю серед інших, готові протистояти застарілій системі, змінюються, щоб бути ближчими до сучасних дітей в сучасному світі. Та, по-третє, це ефективний інструмент для побудови регіональних освітніх спільнот.
Провівши у всесвітньо відомому дискусійному форматі EdCamp 3 національні та 35 регіональних (не)конференцій по всій країні, за два роки ми стали найбільшою незалежною освітянською спільнотою. Наразі вона об’єднує понад 10 тис. українських педагогів. Про те, що нам вдалося, коротко та з гумором розповідаємо в публічному звіті-коміксі.
EdCamp Ukraine є однією з тих небагатьох громадських організацій, які були створені саме під ідею. Перший рік ми працювали повністю за власний рахунок — квитки, ночівля, оплата підрядників — усе за свій кошт. У 2015 році ми офіційно зареєструвалися як неприбуткова громадська організація та до сьогодні вже навчилися знаходити ресурси під наші проекти й ініціативи, але й досі не маємо ні офісу, ні заробітних плат. Відомо, що фонди неохоче підтримують інституційні витрати. На це і збираємо гроші через платформу «Спільнокошт». Це, власне, наша друга краудфандингова кампанія. Перший раз ми збирали кошти на проведення національної (не)конференції. Щиро дякуємо за довіру всім, хто нас підтримує, та рухаємося вперед з новими ідеями.
Про співпрацю ГО та держсектору в підготовці учительства
Організація (не)конференцій — не єдиний напрям роботи ГО «ЕдКемп Україна». Ми також причетні до реформи освіти. Наша команда взяла участь у написанні концепції Нової української школи і державного стандарту. Основою шкільної реформи є саме педагоги, адже — як ми вже впевнилися — важливо, але недостатньо побудувати сучасні лабораторії чи надрукувати якісні підручники, бо в новій школі потім має хтось викладати! Важливо змінювати професійну підготовку педагогів, допомагати їм змінювати ментальність і звички, розширювати горизонти світосприйняття, бути в педагогічному процесі не XIX-XX, а XXI століття.
Національні й регіональні події у форматі EdCamp саме і стали майданчиком для впровадження реформи Нової української школи, де «згори» і «знизу» зустрічаються і спокійно та продуктивно взаємодіють. Наприклад, на Третій національній (не)конференції одночасно проходили 20 сесій у 20 локаціях від 135 спікерів/-ок із 20 країн світу. За 2 дні це 160 годин професійного зростання — навіть більше годин підвищення кваліфікації, ніж передбачено новим законом «Про освіту» набирати за 5 років. До речі, усі сесії ми зберігаємо у запису.
Ми дуже сподіваємося, що новий закон буде прийнято вже у вересні, адже він не тільки повністю перезапускає загальну середню освіту, але й надає величезні можливості для розвитку педагогів. Учительство отримає можливість вибирати — де, коли і в який спосіб підвищувати кваліфікацію, а фінансові ресурси для цього направлятимуться безпосередньо до шкіл. Загалом сфера підвищення вчительської кваліфікації демонополізується, даючи можливість усім, хто хоче допомагати педагогам навчатися, робити це, розширюючи можливості вибору для вчительства. Із цим, власне, пов’язана наша мрія, над утіленням якої ми вже працюємо, — створення першого в Україні міждисциплінарного центру підвищення кваліфікації вчительства.
Як скоротити розрив між потребами ринку та школою?
Серйозний виклик і водночас велика можливість полягає у тому, що вчительство в усьому світі (не тільки в Україні) має готувати дітей до професій, які сьогодні ще можуть не існувати. У Канаді вчені разом із секторальними лідерами/-ками розробили список професій, які будуть затребуваними у 2030 році. І країна повністю переорієнтовує свою освітню політику так, щоб особистісні та професійні якості майбутніх випускників і випускниць відповідали потребам ринку.
Команда EdCamp Ukraine опрацювала канадський досвід. Будуть потрібні спеціалісти/-ки зі спрощування, естетики та навіть цифрової мемуаристики, і професія вчителя також трансформується і набуває нового значення. 90% усієї інформації у світі з’явилося за останні 2 роки. Тож Україна має готувати педагогів, які не тільки володіють ефективними інструментами навчання, але й розуміють, що школа є центром громади. І вона має готувати дітей для життя у глобальному, перенасиченому інформацією світі.
Наш слоган — ми будуємо спільноту відповідального вчительства. Бо реальні зміни залежать від кожного вчителя чи кожної вчительки на звичайному уроці. Закон, освітні програми та технічні засоби навчання мають бути, і вони мають бути якісними. Але от заходить учителька чи вчитель до класу, зачиняються двері — і вже все залежить тільки від професійних і людських якостей конкретної людини.
Про Фінляндію та закордонний досвід
Так, ми були у Фінляндії, чию освітню систему часто наводять у приклад, і що нас вразило найбільше — рівний для всіх дітей доступ до якісної безкоштовної освіти, у будь-якій точці країни. Цього має прагнути і Україна. Ми віримо в те, що в будь-якій державі є успішні освітні кейси, але Україна не зможе скопіювати чиюсь освітню модель і успішно застосувати її — ми разом маємо створити власну історію успіху.
Саме тому ми запускаємо новий напрямок роботи EdCamp Ukraine — освітні експедиції до різних країн світу. Першими країнами стануть Фінляндія, Ізраїль, Грузія. Потім хочемо ще до Сингапуру, Канади.
Чи є політична воля у МОН реформувати шкільну освіту?
Уперше за роки незалежності України маємо Міністерку і команду, які визначили своїм пріоритетом саме школу. Власне, Лілія Гриневич була на Третій національній (не)конференції впродовж цілого дня і відповідала на достатньо гострі запитання учасників і учасниць та вільно спілкувалася з усіма. Таким чином, ми відчуваємо, що політична воля є, але Україна — велика, з непростим бекграундом, і такі масштабні зміни не відбуваються швидко, на них потрібні роки, саме тому ця реформа є реформою на десятиліття. Вона потребуватиме сталої політичної волі, і тут уже завдання, зокрема у громадського сектору, — контролювати, щоб не гальмувався цей процес.
Лілія Гриневич відповідає на запитання під час (не)конференції EdCamp, 2017 р.
Ми дуже сподіваємося, що зміни торкнуться і вишів педагогічної освіти, адже наразі маємо ситуацію, коли вчителі/-ки перед тим, як прийти до школи, через непрестижність учительської професії проходять подвійний негативний відбір — спочатку під час вступу до педагогічного вишу, а потім — під час працевлаштування. Для оновлення і підвищення якості шкільної освіти потрібні високий престиж учительської професії і гідні зарплати педагогів — щоб до школи йшли найкращі! Щодо останнього — новий закон про освіту закладає мінімальну зарплату шкільного вчителя у розмірі 4-х прожиткових мінімумів. Щодо підвищення рівня цінності цієї професії у суспільстві багато робить ГС «Освіторія», яка у партнерстві з EdCamp Ukraine наразі запустила конкурс Global Teacher Prize — національний етап «нобелівської» премії для вчителів і вчительок.
Коли помітимо зміни в шкільному навчанні?
Діти підуть до Нової української школи у 2018-2019 навчальному році. Наразі триває перепідготовка вчительства початкової школи, а також пілотування і апробація у 100 школах. Але ми вже відчуваємо ці зміни у вчителях і вчительках спільноти EdCamp Ukraine. Багато що, не чекаючи масштабної реформи, вони вже змінюють у своїх класах і школах. Дуже віримо в те, що робимо, особливо коли отримуємо листи від педагогів з усієї України, у яких написано: «Завдяки EdCamp я вирішила не йти зі школи, я залишаюся в учительській професії».
Прогресивні педагоги в Україні є, і їх не так мало (хоча ми самі в це не дуже вірили, коли починали). Їм потрібні наші підтримка, згуртованість і натхнення, адже саме вони стануть опорою Нової української школи.
Як долучитися до підтримки шкільних реформ?
Педагогіка партнерства є важливою складовою концепції Нової української школи, адже всі ми зацікавлені в тому, щоб дитина не просто «відбула» свої роки в школі, а вийшла з неї мотивованою, впевненою, підготовленою до життя. Взаємозв’язку та співпраці між учнівством, батьківством, школою і громадою приділяється багато уваги. На наших (не)конференціях при відборі учасників, учасниць завжди є певна квота для активних батьків, представників і представниць місцевої влади, а також зацікавлених учнів і учениць. Тож запрошуємо до участі в наших подіях — національних та регіональних.
У цьому році ми запускаємо вже третю хвилю регіональних (не)конференцій — програму «EdCamp in a Box 3.0». Педагог і його команда, якщо перемагають у конкурсі, отримують усе необхідне для проведення власної регіональної (не)конференції. До коробки входять друковані матеріали, певна сума грошей, постійна менторська та інформаційна підтримка.
Програма зарекомендувала себе як дуже потужний інструмент для розбудови локальних освітніх громад, який переборює навіть конкурування шкіл за різноманітні рейтинги, об’єднуючи в одну команду прогресивних і мотивованих педагогів з різних шкіл. У цьому році ми хочемо надати можливість провести власні міні-EdCamp 60 найкращим командам. Це дасть змогу залучити понад 10 тис. людей до руху відповідального вчительства, а уявіть, скільки дітей виграють від цього! Тож закликаємо вас підтримати цей педагогічний апгрейд на «Спільнокошті».
Учені у США порахували, що діти, народжені у 2007 році, проживуть 104 роки. І чи матимемо ми надалі світ без воєн і катастроф залежить від того, чи вмітимуть люди навчатися впродовж життя і жити у полікультурному суспільстві — а це визначатиме той рівень освіти, який ці діти отримають.
ТАКОЖ ПРО ЗМІНИ В ОСВІТІ: