Днями ми розповідали про один з регіональних етапів програми інкубації для українських стартапів EGAP Challenge в місті Дніпро. На черзі — історія стартапу EduPay: сервісу для безготівкових платежів в освітніх закладах, про який розповідає його очільниця Тетяна Єфімова.
Про боротьбу з корупцією в освіті як основну мету
EduPay дозволяє контролювати бюджетні та позабюджетні фінансові витрати на освіту. По-перше, інтеграція з E-data надає можливість виводити в облікові записи батьків інформацію про бюджетні освітні витрати за конкретними відділами та закладами освіти.
По-друге, EduPay надає інструмент для прозорого залучення додаткового фінансування закладами освіти через cервіс «Свідома благодійність». Ми впевнені, це зменшить обіг готівки у закладах та надасть можливість батькам контролювати благодійну діяльність так званих «фондів».
Сервіс не є фінансовим агентом, тому всі фінансові дані щодо платіжних реквізитів карток вводяться виключно на стороні банків, що є найкращою гарантією безпеки платіжних даних. Для передачі всіх інших даних використовується шифрований потокол SSL.
Про співпрацю із вишами та школами
EduPay користуються більше 200 закладів у 5 регіонах країни. Сервісом «Свідома благодійність» зараз зацікавились у Дніпровській та Запорізькій областях, на Чернігівщині. Новий навчальний рік тільки розпочався, тож маємо надію на підключення до сервісу нових закладів найближчим часом.
Головна проблема для розвитку проекту — наявність «тіньової економіки» в освітньому середовищі країни. Деякі навчальні заклади та органи освіти не мають бажання переходити на безготівковий обіг від нашого стартапу. Ми долаємо цю проблему разом із батьками та відповідальними працівниками освіти, які не хочуть миритися із поточною ситуацією.
Про готовність до роботи із відкритими даними
На нашу думку, українське суспільство готове для роботи з відкритими даними. У нас достатньо фахівців, які мають відповідні навички для опрацювання даних та донесення їх до громади. Крім того, в суспільстві є багато соціальних активностей, які потребують доступу до open data.
На жаль, у держави не вистачає політичної волі, щоб надати громаді повноцінні прозорі дані щодо всіх сфер діяльності. Саме тому слід почати з політичних рішень, котрі дозволять відкрити всі державні дані (крім стратегічних). З точки зору ефективності треба, насамперед, зробити відкриті протоколи для роботи з базами та реєстрами даних; а також надати можливість «витягу» даних із головних баз, а не ручного введення (адже останнє призводить до викривлення даних, повторення однієї і тієї ж інформації тощо).
Про участь у програмі EGAP Challenge
Найголовніше, чим допомогли нам ментори EGAP, — це формування стратегічного напрямку розвитку, позиціювання нашого стартапу, виокремлення головних пріоритетів для подальшого руху. Ми вдячні за допомогу із загальною концепцією і сподіваємося, що обрані напрямки будуть ефективними та соціально потрібними.
Що ж до висновків та головних уроків участі в програмі: по-перше, ми зрозуміли, що найголовніше — це команда. Інкубація була в Дніпрі, а EduPay — це харківський проект, і нам доводилося працювати над питаннями віддалено: хтось у Харкові, хтось — у Дніпрі. Це вносило певний дисбаланс у командній роботі, але ми краще відчули потребу один в одному. Можна сказати, що інкубаційний період ще більше нас згуртував. Другий урок пов’язаний з тим, що ми навчились слухати один одного, слухати опонентів та опрацьовувати точки зору, які нам спочатку здавалися зовсім непотрібними. По-третє, ми зрозуміли важливість теоретичних знань. Більша частина воркшопів та менторських сесій стосувалась впорядкування теорії, це допомогло в роботі над проектом. Саме тому, вважаю, що ми виходимо з інкубації з гарним результатом, навіть якщо не станемо переможцями конкурсу.
БІЛЬШЕ ПРО ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛАХ: