Фундація соціальних інновацій «З країни в Україну» організовує масштабний освітній гейміфікований проект для школярів з невеликих міст. За задумом активістів, участь у проекті сприятиме прояву активної громадянської позиції підлітків та допоможе їм усвідомити власну роль в розвитку своєї школи, міста і країни. Співзасновник фундації Денис Блощинський розповів нам про те, чим відрізняється організація заходів в маленьких містах, як відбувається мандрівний фестиваль «З країни в Україну», та про співпрацю шкіл і соціальних активістів.
Великий проект для маленьких міст
Наша фундація обрала для освітнього проекту «Відкривай Україну» школи маленьких міст, тому що саме в них є одна з найголовніших проблем України — відсутність вибору. Вибору дозвілля і навчання, роботи і творчої реалізації. Саме в таких містечках дуже часто існує лише одна стежка для людини — від дому на роботу, і назад. Молодь великих міст має можливість «підглядати» за моделями поведінки дорослих, які працюють у власному бізнесі або у великих корпораціях, мають різноманітні види зайнятості. Молодь великих міст формує чіткий запит через своїх батьків на те, яких гуртків їй не вистачає, якого дозвілля, яких спортивних секцій. Маленькі міста, зазвичай, цього всього позбавлені. Але ж Україна — це не лише Київ чи Одеса, не тільки Львів та Харків. Україна живе в своїх ірпінях, рахівах та старобільсках, — і ще велике питання, де її більше.
Про участь школярів
В проекті передбачено кілька етапів. Ми для себе зрозуміли, що для того щоб організувати правильний процес навчання, у дітей спочатку повинен сформуватися запит на навчання і з’явитись зрозуміле бажання вчитися. Саме тому, в першому етапі нашого проекту всі діти будь якої школи маленького містечка, з населенням від 10 до 250 тис людей, можуть подати свої заявки на участь в проекті. Вони реєструються на сайті в індивідуальному порядку, а потім формують команду з 15 учнів. Ця команда може самостійно обирати вчителя, який до вподоби учням, і зареєструватися на сайті разом з ним. Після реєстрації розпочинається вже проектний етап — шкільного рівня та міського рівня. Отже, після реєстрації ми плануємо отримати від 20 до 25 тис учнів, які сформують 1-1,5 тис команд по всій Україні.
Про збір коштів для «Відкривай Україну»
На «Спільнокошті» зараз триває збір коштів для проекту, вже маємо непоганий результат — понад 70 доброчинців долучилися до фондування (на момент підготовки матеріалу до публікації — прим.ред.). Однак, до запланованих 350 тис ще далеко, і це лише частина грошей, яких потребує реалізація проекту. Дивуватися нічому: «Відкривай Україну» є наймасштабнішою недержавною проектною ініціативою в українській середній школі, за часів незалежності. Ми плануємо розповідати про проект на ток-шоу і в програмах на ТВ, робити спеціальні концерти і арт-акції по залученню ресурсів, писати статі в ЗМІ, проводити освітні конференції та звертатися по допомогу до міжнародних фундацій. Наразі ми дуже розраховуємо на всіх таких самих, як ми — на кожного, хто навчався в середній школі і прагне змін для своїх дітей та онуків. Нас таких — більше 15 млн людей 🙂
Про активістів та освітню систему
Якщо говорити про шкільну систему, то слід розуміти, що в ній залучено, лише вчителів, майже півмільйона чоловік. Статистика взаємовідносин такої численної системи з активістами буде давати різні результати, і деякі — навіть дуже позитивні. Так, в цілому можна сказати, що проекти, подібні нашому, та інші соціальні ініціативи непросто сприймаються системою. Але ми помітили, що майже в кожній школі є кілька наших помічників, які стоять на нашій стороні і прагнуть змінювати ситуацію, прагнуть надавати більше можливостей дітям.
Випадки трапляються дуже і дуже різні: є школи, в яких самі директори вже готові реєструватися і набирати команди, вести «в бій» своїх учнів, не зважаючи на те, що за нашим задумом саме учні повинні обирати вчителя. А є і такі, які дуже довго розшукують листа від міністерства, який прийшов тиждень до того. Є такі вчителі, які скаржаться на завантаження; інші нарікають, що ми запускаємося не з самого початку навчального року. Але в цілому, можу точно сказати, що люди змінюють людей — система піддається під тиском людяності і любові до улюбленої справи деяких активістів і вчителів.
БІЛЬШЕ ПРО ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛАХ:
Про фестиваль «З країни в Україну»
Діяльність фундації починалась з культурної сфери, тому саме в ній ми маємо найбільшу кількість реалізованих проектів. Найпотужніший з них, мабуть, — фестиваль «З країни в Україну», який дав ім’я фундації. До речі, він був оцінений професіональним журі Ukrainian Event Awards і отримав першу премію у номінації «Проекти в сфері культури і мистецтв» 2016 року.
Головна складність проведення фестивалю полягає у самій формі подачі інформації — це так зване «road-show», яке мандрує маленькими містечками і на вихідні має по три концерти, наприклад: в п’ятницю проект презентують у Слов’янську, в суботу — в Краматорську, а наступного ж дня, в неділю, — в Дружківці. Таким чином ми проїхали понад 30 українських міст за 2 роки. Ми привозили в кожне місто майстер-класи з ремесел, відкриті бібліотеки, кінопокази, виставки сучасних українських стартапів і самі українські стартапи, концерти молодих українських зірок і вже відомих виконавців.
Влітку 2016-го пройшла третя хвиля фестивалю, було дуже важко, але і фантастично круто, водночас. Команда працювала в регіонах, відбудовувала горизонтальні зв’язки між локальними командами в кожному з міст проведення фестивалю. Ми ставили на меті допомогти місцевим активістам отримати такі важливі для них знання в проектному менеджменті та організувати фестивалі не самотужки, а долучити до процесу організації локальних менеджерів. Для того, щоб вони мали подібний досвід і могли вже самостійно робити такі великі заходи в майбутньому. Фестивалі вийшли яскравими, різноманітними, тому що кожна з команд додавала своє власне бачення на міському рівні того, що потрібно фестивалю. Всі наші завдання були виконані, тому задоволення від цьогорічного фестивалю просто неймовірне. Він надихає нас і надалі робити нові проекти.
Зазначу, що зараз наша фундація розробляє заходи в новому для себе напрямку охорони здоров’я. В цій галузі наша діяльність буде спрямована на профілактику здорового способу життя та на боротьбу з серцево-судинними захворюваннями.
Маленькі міста чи мегаполіси?
Організація і проведення наших проектів в малих містах відрізняється від мегаполісів тим, що в маленьких містах люди більш «зголодніли» до подібних заходів. Натомість, у великих містах простіше знайти досвідчених людей у команду. Маленькі містечка краще розуміються на проблематиці сусіднього двору, великі — своєї області. Маленькі містечка частіше концентруються навколо своєї регіональної специфіки, як на позитивних, так і на негативних аспектах. Зазвичай, якщо така специфіка яскраво виражена, містечку не вдасться відійти від неї: Слов’янськ асоціюється із курортом та глиною, Лисичанськ і Северодонецьк — з промисловими об’єднаннями, Покровськ — з шахтами тощо. Запоріжжя, Дніпро, Харків, маючи і промислові, і рекреаційні потужності, можуть обирати альтернативні шляхи розвитку.
Про головну мету
Кінцева мета фундації — створити середовище для розвитку підлітків в школах маленьких містечок, яке згуртує їх, надасть можливість навчатися із задоволенням, створювати власні проекти і реалізовувати їх, дивитися на результат своєї роботи. Вдалим результатом будемо вважати реєстрацію понад 1 тис. команд і проходження нашої гейміфікованої платформи більше ніж 70% учнів. Це буде ознакою того, що ми добре попрацювали на старті і наш проект дійсно цікавий дітям. І це призведе до наступного логічного показника — понад 700 вдало реалізованих проектів по всій країні!
Про команду
Коротко розказати про нашу команду не вийде, тому що неможливо коротко розповісти про тисячі людей по всій країні. Але у всіх цих людей — і у півтора десятка робітників київського офісу, і у сотень волонтерів фестивалю, і у 320 волонтерів «Відкривай Україну» — є кілька спільних речей: ми всі віримо в те, що ми робимо. Кожен з нас розуміє, що від нього залежить те, якою країна буде завтра. Нас всіх турбують глибині причини, які призвели до сьогоднішніх наслідків і ми розуміємо, що ці причини криються в освіті, культурі та самоідентифікації українців.
Поради активістам освітніх проектів
- Завжди навчайтеся. Робота з суспільними проблемами — дуже складна справа, яка потребує фундаментальних знань. Не вірте тому, хто каже, що волонтеру можна нічого не вміти робити. Волонтер має робити те, що підказує йому серце. А своє серце ганьбити не треба.
- Шукайте однодумців. Людей, які вас розуміють і мають такі ж цінності, як і ви. Підтримуйте їх, не бійтеся просити їх підтримувати вас. Якщо у вас спільні цінності — велика вірогідність того, що й мета у вас буде спільною.
- Відпочивайте. Нам треба ще багато працювати. Якщо ви дочитали наше інтерв’ю до кінця, ви точно знаєте про що я, бо скоріш за все — ви такий же або така ж мрійниця, які вірять в те, що все буде добре. Все буде Україна 🙂
Матеріал підготовано в рамках спецпроекту «25 історій про Україну»