Інклюзивні технології: нова альтернатива для шрифту Брайля

Луїсу Брайлю (Louis Braille) важко давалося читання і письмо. І хоча безліч дітей зазнає труднощів у цьому процесі, проблема француза була дещо іншою: у трирічному віці хлопчик осліп через інфекцію. Можливість стати грамотним була у його руках. Буквально. Розчарований у тодішніх варіантах комунікації (більшість сліпих людей використовували систему іншого француза – Валентина Гаюї (Valentin Haüy), у якій латинські букви просто були витиснені на папері), Брайль розпочав розробку власної тактильної системи письма ще у дитинстві. Коли підлітку виповнилося 15, світ побачив просту й ефективну систему крапочок і пробілів, розміщених у компактних комірках, яка дозволяла читачеві розуміти кожну букву одним дотиком.

З моменту створення у 1829 році шрифт Брайля залишається переважною системою тактильної комунікації у світі. Шрифт модифікували для десятків мов, надавши мільйонам людей можливість читати і писати. Але шрифт Брайля, яким послуговується менше ніж 10% сліпих чи людей з вадами зору, далеко не ідеальний. Саме тому, майже через 200 років після створення шрифту Брайля, Ендрю Чепайтіс (Andrew Chepaitis) вирішив створити щось краще. Про деталі прогресу повідомляє ресурс Popular Science.

ELIA

Чепайтіс – президент і генеральний директор компанії ELIA. Майже 20 років разом з колегами він розробляв нову тактильну систему, що є більш інтуїтивно зрозумілою та доступною, ніж шрифт Брайля. «У шрифті Брайля використовуються крапочки, оскільки [два століття тому] найпростіший спосіб створення тактильної абетки полягав у тому, щоб вибити крапки на аркуші паперу кінчиком пера, – пояснює Чепайтіс. – Це була чудесна ідея. На той час – революція».

Проте, за словами науковця, технології розвинулися, вийшовши за рамки пера та паперу, цим же шляхом повинні йти і тактильні шрифти. Чепайтіс замінив крапочки шрифту Брайля на систему випуклих символів з кривих і прямих ліній. Можна стверджувати, що шрифт Брайля дещо базується на військовому коді, шрифт ELIA, натомість, імітує форму типових літер латинського алфавіту, принаймні тоді, коли це можливо. Наприклад, літера «С» шрифту ELIA виглядає практично ідентичною літері «С» стандартного алфавіту, однак у шрифті ELIA літера «підіймається» над папером. Але, приміром, для літери «W», яку тактильний читач міг би простежити по-різному («V»? Дві «V»? «W»?), шрифт ELIA повністю змінив символ, пропонуючи невеликий квадратик з трикутним клином у нижній частині.

У верхньому рядку показано стандартний латинський алфавіт. Середній рядок – шрифт ELIA. Нижній рядок – шрифт Брайля

Після шести років безперервних досліджень, 18 квітня цього року стартап ELIA розпочав кампанію на платформі краудфандингу Kickstarter, щоб привернути увагу до своєї роботи й залучити кошти для створення тактильних засобів читання. Компанія також оголосила про вихід спеціалізованого струменевого принтера HP Inkjet для шрифтів ELIA цієї осені. Ця машина стимулює виникнення хімічної реакції, через яку папір «надувається» у потрібних місцях, дозволяючи сліпим читачам відчувати букви на сторінці. Завдяки новій технології Чепайтіс сподівається виправити ряд проблем, які він бачить у сучасних тактильних кодах.

Хоча тисячі людей стверджують, що шрифт Брайля змінив їх життя, з чисто статистичної точки зору вплив цього коду – досить обмежений. Приміром, з 8,4 млн чоловік з порушенням зору у США лише близько 100 тис. послуговуються шрифтом Брайля. Ті, хто опанував цей шрифт, швидше за все, закінчують середню школу та отримують роботу, але решта населення продовжує боротьбу.

«– Більшість з тих, хто використовує шрифт Брайля, народилися сліпими, – говорить Чепайтіс, – але 99% сліпих втрачають зір протягом життя».

На жаль, вивчити шрифт Брайля пізніше – значно складніше. Національна федерація сліпих США пропонує курси шрифту Брайля та інші інструменти для людей з вадами зору. Кожен курс триває від шести до дев’яти місяців. За цей час, як стверджує Федерація, більшість людей почувається комфортно, використовуючи шрифт Брайля у повсякденному житті, але деякі з них продовжують боротьбу за швидкість і ступінь розуміння. Дехто просто не здатен опанувати цей шрифт. Оскільки шрифт ELIA ґрунтується на стандартному алфавіті, його розробники сподіваються допомогти людям, які втрачають зір, вже вміючи читати та писати, витративши роки на опанування стандартного алфавіту.

Команда ELIA також реалізувала інші інновації, сподіваючись зробити цей алфавіт легшим у використані: шрифт ELIA більший за стандартний шрифт Брайля, оскільки дослідження компанії довело, що збільшення розміру шрифту навіть на кілька міліметрів збільшує швидкість читання. Пробіли між літерами також збільшені, знову ж – для чіткості. Ці зміни означають, що, на відміну від шрифту Брайля, літери ELIA не завжди можна читати одним рухом пальця. Утім, компанія стверджує, що це не повинно бути перешкодою: нова тактильна система читання може бути вивчена всього за три години.

Куди ж без критики?

Попри весь піт, сльози та спеціальні чорнила, «пролиті» заради ELIA, успіх системи не гарантується. «Я не збираюся нічого прикрашати: ми всі у Національній федерації сліпих – прихильники шрифту Брайля», – говорить Кріс Даніелсен (Chris Danielsen), директор з питань зв’язків з громадськістю Федерації. Хоча він вважає, що шрифт ELIA може виявитися корисним для деяких людей, Даніелсен скептично ставиться до цілковитої заміни шрифту Брайля. ELIA стверджує, що більші за розміром букви та пробіли легше зрозуміти, а представник Федерації наводить аргумент того, що одним з найкращих атрибутів шрифту Брайля саме і є можливість розпізнати кожну літеру одним дотиком.

Також постає питання доступності, коли справа доходить до написання. Наразі перед людьми, які послуговуються шрифтом Брайля, постають приблизно три опції: писати за допомогою недорогого стилуса; використовувати так званий «брайлер» – пристрій з шістьома кнопками, який по суті є тактильною друкарською машинкою (також зветься друкарською машинкою «Перкінс Брайлер»); або інвестувати у спеціалізований принтер. Власна система ELIA – це спеціалізований принтер HP Inkjet, який дебютує пізніше цього року. Хоча Чепайтіс із захопленням говорить про проривний дизайн, Деніельсен занепокоєний ціною. Стилус за $10 – економніший за принтер за $200.

Принтер для шрифту ELIA

«Я можу тільки сподіватися, що існуватимуть люди, які не згодні з нами і стверджують, що наша робота не варта зусиль. І поважати їх думку», – коментує Чепайтіс. Однак, науковець вважає, що потенціал ELIA перевершує недоліки системи. Компанія Чепайтіса має намір збільшити доступність і швидкість читання серед користувачів. Він також сподівається, що принтер, який розроблявся стільки років, можна буде використовувати для поліпшення тактильного фотодруку. Хоча за допомогою шрифту Брайля можна передати деякі контури зображення, як-от деталі карти, опуклі чорнила ELIA відкривають більші можливості. Якщо все буде добре, діти з порушеннями зору не просто прочитають слова у своїх підручниках, а ще й відчують діаграми та ілюстрації. Ба більше, Чепайтіс вважає, що ELIA може слугувати для об’єднання сімей. Навіть якщо людина з важкими порушеннями зору вивчає шрифт Брайля, її родичі без вад зору продовжують боротьбу, адже і їм доводиться вчити цей шрифт. Оскільки шрифт ELIA заснований на стандартному англійському алфавіті, його можна читати як пальцями, так і очима. Компанія стверджує, що зрячі можуть вивчити його навіть швидше, ніж люди з вадами зору. «[Якщо] ваша мама втратила зір і наклеїла етикетки на баночки у кухні, ви також можете їх прочитати», – наводить приклад Чепайтіс.

Що б не сталося з ELIA, можна не сумніватися: сам Брайль не заперечував би проти дружньої конкуренції. Одного разу він сказав: «Доступ до комунікації в широкому сенсі – це доступ до знань». Попри всі заперечення, ELIA – розширення можливостей комунікації для сліпих та людей з вадами зору.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: Popular Science, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»