Наше обличчя — це дисплей для технологій майбутнього

У світі, де все таємне рано чи пізно стає явним, обличчя людини буде виконувати нову функцію. Колін Хорган, експерт  по захисту даних та кібербезпеці написав у своїй статті про те, як людське обличчя стане ідентифікатором для передачі даних вже в найближчому майбутньому.

Інформатик Ніколас Негропонте (Nicholas Negroponte) ще в 1995 році написав велику роботу під назвою Being Digital про тісний зв’язок нашого життя з технологіями, в якій він «пророчив» можливість техніки розпізнавання людського обличчя. Він ніби знав, що така технологія стане реальністю.

Негропонте писав про те, що людське обличчя — це своєрідний монітор, з якого комп’ютер має зчитувати інформацію. В 1995 році таку технологію реалізувати було надто складно, тому це виглядало жещо футуристично.  Для того, щоб все це реалізувати довелось би дуже довго працювати над розвитком такої технології.

І от зараз, в 2018 році компанія Apple представила світу смартфон, який розблоковується завдяки камері, коли та зчитує обличчя господаря телефону. Уже зараз людське обличчя стає паролем.

Позитивні сторони технології розпізнавання облич

Є й інші технології розпізнавання людського обличчя. Такі технології вже використовують в американських аеропортах для підтвердження особи пасажира. Завдяки техніці розпізнання обличчя вдалось знайти декількох злочинців. Зовсім нещодавно технологія розпізнала стрільця, який убив п’ятьох в Меріленді. В іншому випадку, ця технологія допомогла виявити підозрюваних за справою по отруєнню Скрипаля в Великобританії цього року.

Завдяки технології розпізнавання облич, незрячі люди зможуть зрозуміти хто саме зображений на фото або навіть упізнають сусіда за зовнішністю. Технологічні компанії вже працюють в цьому напрямку та розробляють відповідне програмне забезпечення для людей з обмеженими можливостями.

В банківській сфері це нововведення допоможе захистити персональні дані людини, яка звернулася в банк. Також це стане новим кроком на інноваційному шляху по перевірці даних для проведень платежів по банківським рахункам.

Негативні сторони технології розпізнавання облич

Технологія розпізнання обличчя працює не лише на благо. Існують випадки, коли такі інновації завдають шкоди.

«Уявіть, що уряд ретельно стежить за вами без вашого на то дозволу – пише юрист Microsoft Бред Сміт в публічній вимозі ввести закон, який контролював би цю технологію. Що станеться тоді, коли уряд матиме базу зі всіх обличь, які ходили б на мітинг, а потім за участь в цьому мітингу, правоохоронні органи арештовували б людину за це. Хіба це не порушення прав та свобод громадянина?»

В Китаї функціонує система, де в містах установлені камери для того аби сканувати «підозрілі обличчя» на вокзалах або в інших людних місцях. Там же на білбордах можна побачити обличчя пішоходів, які порушують правила та імена людей, які заборгували перед державою. Також дана технологія використовується для «розпізнання осіб з мусульманською зовнішністю і відслідковування їх взаємин з друзями та родичами.

Бред Сміт застерігає від зловживання «технології розпізнавання облич».

«Це не найбезпечніша технологія, яку потрібно контролювати» – вважає Сміт.

Негропонте ще двадцять років тому задавався питанням, що ми маємо на увазі, коли кажемо про те, що «комп’ютер впізнає свого власника»? Що ідентифікація обличчя робить з нашим обличчям? Чи не оцифровує комп’ютер його?

Сучасні технології дійшли до того, що французький художник Рафаель Фабре отримав паспорт за зображенням свого обличчя, яке він повністю згенерував за допомогою комп’ютера. Це він зробив за допомогою 3D-програм, які використовують для створення спецефектів в кіно та ігровій індустрії. Якщо дивитися на фото в максимально збільшеному масштабі, то можна здогадатися про підробку, проте підробка французького художника виглядає доволі якісно.

Фабре хотів дізнатися як люди відносяться до того, що буквально всі зображення оцифровуються та стають практично віртуальною реальністю.

«Нас оточують оцифровані образи всіх предметів, що нас оточують, наш світ сам по собі потроху стає цифровим». — висловився Фабре.

Як показав час, людське тіло та емоції перетворюються в цифру. Як камера «знає», що перед нею стоїть та, а не інша людина? Як вона впізнає конкретну людину серед мільярду інших людей? Вона аналізує міміку нашого обличчя та переводить її у цифрові дані. Під контролем такої камери ми перестаємо бути собою, десь там, серед потоку незлічених даних,  існує наша цифрова копія.

Ми – лише віртуальний образ

Директор Інституту нагляду в Університеті Куінс, Девід Ліон (David Lyon) в 2012 році виразив думку про те, що «в контексті нагляду за обличчями, вся інформація людини складається з особистих даних, вона зчитується з тіла і в подальшому це може впливати на поведінку та життєвий вибір в цілому».

Логіни, паролі від Instagram, Facebook та Twitter, наші фото, історії перебування в тому чи іншому місці та інші деталі особистого життя  не дають повної картини, щоб дізнатися про людину все. Але за словами Ліона, «оцифрованій інформації легше повірити, ніж живій людині, адже та має свою версію подій, яка розходиться з тим, що зображено в соцмережах».  У світі, якому ми живемо, ми — це віртуальний образ, потік цифрових даних, як би страшно це не звучало.

Будь-яку людину завжди ідентифікували за обличчям. Навіть правоохоронні органи за допомогою фото чи фоторобота завжди відрізняють одних людей від інших. Але по фото вашого обличчя важко сказати якою людиною ви є. Проте, технологія розпізнавання облич передбачає, що саме за зображенням на екрані тої чи іншої людини, про неї можна дізнатися абсолютно все. Раніше ваше фото в натовпі нічого не означало. Зараз це не так…

Якщо згадати Китай та їх досвід нагляду за громадянами цієї країни. На білбордах зображені імена боржників та тих людей, які не дотримуються правил. Але ми не знаємо персональну історію кожного порушника. Не знаємо їх мотивів. Чому пересічний китаєць перейшов дорогу на червоне світло? — Можливо від свого невігластва, а можливо й через те, що десь неподалік сталася біда з його близькою людиною і він поспішав на допомогу, а, може, він і не бачив того світлофору. Варіантів може бути безліч.

Технологія розпізнавання облич упускає деталі. Наші цифрові обличчя виглядають ідеально та дещо штучно.  Усі контури, зморшки приховують події, які ми пережили у реальності.  Щоб уникнути покарання, ми можемо змінити собі ім’я, але не обличчя. Ми не сховаємося від тих, хто захоче «просканувати» в хороших чи злих цілях. За словами Негропонте, людські обличчя перетвориться в інструмент для передачі розуміння та емпатії-обчислювальні засоби. Незабаром наше обличчя стане інтерфейсом, дисплеєм для технологій майбутнього.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: Medium