Штучний інтелект, або як Франція готується позмагатися з Китаєм і США

Шість місяців тому французький уряд на чолі з президентом Еммануелем Макроном (Emmanuel Macron) зробив непомічений багатьма, але історично важливий крок: створив робочу групу з шести осіб – дослідника машинного навчання, інженера міністерства оборони та чотирьох членів французької консультативної ради з цифрових технологій, що мають досвід у найрізноманітніших областях – від філософії до юриспруденції. Очолив групу 44-річний французький математик, лауреат Медалі Філдса (цю нагороду також часто називають еквівалентом Нобелівської премії у галузі математики), Седрік Віллані (Cédric Villani). Групі було доручено провести широкомасштабну місію – вивчити особливості функціонування французької промисловості, політики у галузі даних, зайнятості та навчання, екологічні, етичні та дослідницькі проблеми і видати звіт, на основі якого Франція сформулює свою політику у галузі штучного інтелекту. Пропонуємо більше деталей цього амбітного проекту за матеріалами закордонної преси.

Талановитий і епатажний Седрік Віллані (Cédric Villani)

Від успішного академіка до прогресивного політика

Сьогодні у Франції Віллані знають не гірше за якусь рок-зірку. Математик відвідує робочі зустрічі в інших країнах разом з президентом, а його робочий стіл завалений завданнями від уряду. На думку академіка це свідчить про те, що у політиці потрібні люди з науковим досвідом. Утім, з усіх його проектів – від математичної освіти до майбутнього Нової Каледонії та вирішення проблеми ухилення від сплати податків – можливо, найважливішою місією є саме робоча група з питань штучного інтелекту.

З огляду на широту та складність предмета штучного інтелекту, можна засумніватися у спроможності однієї людини зрозуміти це поприще без багаторічного навчання, але, ймовірно, жоден інший член парламенту не підходить для керівництва цим проектом краще за Віллані. Математик не раз демонстрував уміння швидко й ретельно опановувати нові знання, до того ж, він – успішний дослідник у суміжній галузі, що, звісно, допомогло осягнути поняття цієї царини. Коли Віллані запитали, чи цікавився він штучним інтелектом до призначення на посаду, француз відповів: «Ця галузь так розвинулась, що тільки глухі та сліпі не цікавляться нею».

Потенціал

Оприлюднений 29 березня у Парижі звіт може стати підґрунтям не лише французької, а і європейської політики на найближчі роки. Враховуючи світ, де, за словами Віллані, «штучний інтелект буде, як електрика, – скрізь», Франція зацікавлена у тому, щоб стати лідером у цій галузі. Багато хто вважає, що Європа вже пасе задніх у порівнянні з США та КНР, тож європейцям доведеться докласти титанічних зусиль, аби вирівняти становище. З одного боку, Франції та Європі бракує величезних платформ для збору даних, на кшталт Google, Apple, Facebook і Amazon, необхідних для розвитку машинного навчання. Французька бюрократія також історично була перепоною для розвитку підприємництва та винахідництва. У порівнянні з США, співпраця академіків і промисловців відбувається значно рідше. І хоча у Франції є прекрасні інженери та вчені, більшість талантів вищого рівня виїжджає за кордон, де їм надають більше свободи у проведенні досліджень і платять краще. З іншого боку, за словами 33-річної Роксанни Варзи (Roxanne Varza), директора-американки паризького містечка для розвитку компаній-стартапів Station F, що вважається найбільшим у світі, акценти зміщуються:

«– Можливо, п’ять років тому можна було говорити про те, що Франція програла у змаганні з Китаєм і США. Але не сьогодні: потенційний вихід Британії з Євросоюзу, політика Дональда Трампа, високі ціни Кремнієвої долини, геополітична ситуація, президентство Макрона… Я думаю, існують усі підстави для зміни лідерів».

Вона зазначає, що більшість компаній-стартапів, які працюють на території Station F, є представниками США та Великобританії. Згадайте також, що на початку року Facebook заявив про інвестиції розміром 10 млн євро у Франції у сфері дослідження штучного інтелекту, а Google відкрив центр дослідження штучного інтелекту в Парижі. Віллані ж зазначив, що не прагне розпочати війну у галузі штучного інтелекту, а воліє бачити співпрацю заради розвитку.

Звіт

У листопаді Віллані підрахував, що для підготовки звіту опитає 250 чоловік, але, на вимогу сотень людей, які хотіли висловити свою думку з цього питання, було опитано куди більше респондентів, зокрема, вчених, юристів, лікарів, філософів, представників профспілок, бізнес-лідерів, підприємців-початківців тощо. Команда брала інтерв’ю не лише в окремих експертів, а й була присутня на різноманітних конференціях, круглих столах, засіданнях наукових і робочих груп та рад.

Макрон і Віллані

У цілому, Віллані висловив задоволення звітом, вважаючи його обґрунтованим саме завдяки опрацюванню величезного масиву даних. У документі містяться як звичні рекомендації щодо розвитку конкурентоспроможності будь-яких нових технологій, так і деякі унікальні для експоненційного зростання машинного навчання розділи, наприклад: «Майбутнє праці», «Етичні питання штучного інтелекту» та «Інклюзивність штучного інтелекту». Наводимо кілька цікавих уривків:

  • Про штучний інтелект і людство: «Замість того, щоб підривати індивідуальний шлях кожної людини у житті та систему соціального забезпечення, штучний інтелект у першу чергу повинен сприяти розвитку основних прав людини, поглиблювати соціальні відносини та зміцнювати солідарність. Серед пріоритетів має бути і розмаїття».
  • Про прозорість і перевірку: «Безсумнівно, прозорість – один з ключових факторів, але також важливо забезпечити проведення перевірок систем штучного інтелекту. Приміром, можна створити групи сертифікованих експертів, які можуть здійснювати перевірку алгоритмів і баз даних та проводити тестування, використовуючи будь-які необхідні методи».
  • Про доступність: «Штучний інтелект не повинен стати новим способом виключення частини населення. Державні органи влади могли б розпочати спеціальні програми підтримки інновації в галузі штучного інтелекту на соціальній арені та забезпечити необхідні системи для різних учасників сектору, щоб вони могли скористатися прогресом, пов’язаним зі штучним інтелектом».

Жан-Габріель Ганассіа (Jean-Gabriel Ganascia), професор інформатики в Сорбонні, один з опитаних командою Віллані експертів, стверджує: «Важливо не просто писати звіти і створювати стратегії, а також діяти. Тож ми чекаємо конкретних кроків». Сам Віллані говорить, що звіт – не кінець, а просто завершений етап. І запевняє у готовності переходу до наступного.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: The Verge; Medium, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»