Як відволікти дитину від екрану: декілька корисних порад

Іноді дітей буває непросто відволікти від своїх улюблених гаджетів. Коли треба вимкнути гру чи якийсь мультфільм, вони влаштовують істерики. Спеціалісти по дитячій та підлітковій психології розповіли, як можна виправити ситуацію та уникнути конфліктів у сім’ї.

Планшет – найважливіша річ у світі

Коли Меган Цірріто (Meghan Cirrito) наказує своїм синам вимкнути їх улюблений мультсеріал, ті зазвичай реагують не найліпшим чином.

«Вони гніваються, кричать про те, що життя несправедливе, а я зла» — розповідає Цірріто. Її синам п’ять та вісім років, та вони не лише обурюються, але й повністю ігнорують мати, коли вони зайняті планшетом. — «Вони поводять себе так, ніби нічого навколо більше не існує, — розповідає Цірріто. – «Це доволі страшно».

Більшості батьків, у яких є маленькі діти знайома ця ситуація: опинившись перед екраном ваші діти не можуть відвести очей від екрана, немов зомбі які ніби випадають з життя. Варто вам забрати пристрій, як починається істерика. Дітям нелегко відволікатися з одного заняття на інше, а відірвати їх від гаджетів – це ще та задачка!

«Ваші звичні милі діти перетворюються в якихось злих істот, коли ви забираєте у них іграшки», — говорить Ребекка Ріалон Беррі (Rebecca Rialon Berry), клінічний доцент відділу дитячої та підліткової психіатрії в медичному центрі NYU Langone Health.

Гучні звуки, яскраві кольори та швидкі рухи можуть привабити дитину набагато сильніше сірого буденного світу – саме тому їй так складно відволіктися від цифрового контенту, вважає доктор Беррі. Особливо маленьких дітей цікавлять інтерактивні елементи – коли вони можуть натиснути на екран та щось за цим відбудеться. Діти повторюватимуть ці дії раз за разом, тому що вони надто приємні, говорить Дмитро Крістаксис, голова Центру дитячого здоров’я, поведінки та розвитку в Дитячому дослідницькому інституті Сіетлу.

Крім того, у багатьох сервісах та відеоіграх існують різноманітні нагороди – від балів до віртуальних стікерів – заробляти їх зазвичай дуже цікаво.

«Розповсюджувачі ігор та додатків прекрасно розуміють, що вони заробляють на дитячій увазі, — вважає Крістакис. – Вони створюють функції, через які дітям складно відірватися від ігор».

Фізіологічні процеси в мозку вашої дитини під час забави

Що ж відбувається у голові дитини, коли вона бавиться з черговою грою? Приємні дії викликають викид дофаміну – нейромедіатору, котрий надсилає сигнал у префронтальну кору, зону, яка відповідає за планування та організацію завдань. Сигнал говорить: «Повтори цю дію, зроби це ще раз!»

Звісно, варто зазначити, що викид дофаміну відбувається не лише тоді, коли дитина сидить за екраном – він може статися також через добрі слова від батьків або ж після смаколика до обіду. Коли батьки зупиняють гру або онлайн відеоролик, рівень дофаміну падає.

«Тому зупинка приємного заняття сприймається болюче, — пояснює Крістакіс. – В цей момент людина відчуває нібито похмілля».

Маленькі діти ще не вміють контролювати свої емоції, тому вони достатньо бурхливо реагують. Науковці Вашингтонського університету провели дослідження серед 27 батьків з дітьми від 1 до 5 років та 93% сімей повідомили, що їх дитина періодично «влаштовує істерики, ниє та сперечається, коли закінчується її ігровий час». А 37% батьків сказали, що їх ігровий час «майже завжди закінчується скандалом».

Американська педіатрична академія рекомендує не допускати до екранів дітей молодше 18-24 місяців (виключенням може бути лише відеочати в скайпі) та зменшувати «комп’ютерний час» дітей віком від 2 до 5 років до однієї години на день. Організація також радить батькам дивитися контент на ПК чи на планшеті разом із дітьми, аби бути з ними на одній хвилі. Дослідження виявили зв’язок надмірного використання медіа дошкільнятами зі зростанням шансів на ожиріння, недосипання та затримкою розумового, мовного та емоційного розвитку.

Як уникнути скандалу?

Як же батькам зменшувати час проводження дитини біля екрана, аби вона не влаштовувати істерику? Клінічний психолог Пол Донахю (Paul Donahue) радить батькам робити так, аби час проводження біля екрана було чітко занотовано у розпорядку дня вашої дитини (наприклад, можна дозволити їй дивитися один випуск дитячої передачі, поки батьки готують обід). Учені Вашингтонського університету провели опитування за участю 28 сімей з дітьми у віці від 1 до 5 років. Як виявилось, коли екранний час було прописано у розпорядку дня, діти менше були засмучені, коли воно добігало до свого кінця.

Доктор Беррі радить домовитися з дитиною, що після закінчення свого часу за комп’ютером ви будете робити щось цікаве та веселе (до прикладу, разом поп’єте чай з тістечком або підете гуляти до парку). Перед початком гри або перегляду відео нагадайте дитині, що вона отримає після свого «комп’ютерного часу», якщо спокійно без крику відкладе свій гаджет убік. Простіше дозволити дитині зробити що-небудь приємне, ніж очікувати, що вона із сумом піде митися чи спати. Американська педіатрична академія рекомендує відмовитися від гаджетів під час їжі та вимкнути всі пристрої за годину до сну. Можна скласти таблицю нагород, де кожного разу, коли дитина віддаватиме батькам сучасний пристрій без обурення, вона буде заробляти певний невеличкий бонус у вигляді наліпки, тощо.

Варто бути делікатним

Багато батьків заздалегідь попереджують дітей, що їх час проведення за гаджетом незабаром закінчиться. Але дослідники Вашингтонського університету радять цього не робити, бо дитина засмучується набагато сильніше, коли батьки нагадують їй про завершення часу. Алексис Хінікер (Alexis Hiniker), один з керівників цього дослідження, стверджує, що проблема не так в самому нагадуванні, як в тому, що батьки використовують його як останнє попередження та для того, аби зайвий раз показати хто головний.

Хінікер вважає, що батькам варто нагадувати дітям про час, але при цьому краще це робити так, аби дитина могла сама вибирати, коли пролунає це нагадування (до прикладу, за 10 чи 20 хвилин до закінчення). Дитина може сама поставити таймер та вирішувати, чим буде займатися, коли гра чи відео закінчиться.

Цірріто також почала ставити таймер та тепер Amazon Echo повідомляє її синам, скільки ж хвилин їм ще залишилося. За її словами, це рішення допомогло. «Тепер вони віддають пристрій набагато простіше — каже вона. У них ніби виробився рефлекс».

Автоплей — це зло

Наступна порада може здатися очевидною, проте не варто намагатися завершити «комп’ютерний час» дитини, коли він знаходиться в найцікавішому моменті гри або ж на важливому моменті у відео.

Варто вимкнути функцію автоплей на YouTube та Netflix — обмежити або ж завершити «комп’ютерний час» в момент перемикання відео буде складніше.

Ніколи не йдіть на поступки дитячим примхам

Батьки повинні бути твердими у своїх переконаннях та не відхилятися від розкладу не дивлячись на ниття, вважає Дженні Радецкі (Jenny Radesky, M.D), доцент кафедри педіатрії з Мічиганського університету.

«Якщо ви будете постійно йти на поступки дитині, давати їй посидіти за екраном ще трошки, то пізніше вам буде важче відучити її від цього», — говорить вона.

Надто короткий екранний час теж може викликати істерики в дитини, вважає доктор Донахю.

«Дітям потрібен деякий час, щоб переключитися і зосередитися на новому занятті, — сказав він. — Якщо ви говорите дитині, що дасте їй посидіти за пристроєм п’ять хвилин, а потім його забираєте, то ви викликаєте занадто багато розчарування». Він рекомендує виділяти на екранний час від 30 до 45 хвилин.

Але що робити, коли ви слідуєте всім порадам, а дитина все одно репетує з приводу вашого обмеження? Зберігайте спокій та просто не наполягайте, радить доктор Беррі.

Якщо істерики стаються постійно, можливо, варто прийняти й радикальні міри, вважає доктор Донахю. До прикладу, дитину можна покарати та не давати гаджет протягом кількох днів. Так вона зрозуміє, що екранний час слід заслужити хорошою поведінкою.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: The New York Times

Читайте также:

Найпопулярніші сервіси для відеоконференцій

CEE 2019: українські проекти на найбільшій в Україні виставці електроніки

Діпфейки від Google для боротьби з іншими діпфейками

Як додаток Zao робить всіх охочих героями популярних фільмів