Історія однієї «маленької» обсерваторії або як завершилася епоха Аресібо

Астрофізик і популяризатор науки Карл Саган вважав, що саме радіоастрономія дозволить нам виявити позаземні цивілізації. Своє бачення можливого майбутнього людства Саган описав в науково-фантастичному романі «Контакт», головна героїня якого, молода радіоастрономиня, зловила зашифроване інопланетне послання. Взагалі, говорячи як про книгу, так і про однойменний фільм-екранізацію, не можна не згадати про обсерваторію Аресібо, розташовану в Пуерто-Рико, адже саме там відбувається дія роману. Більш того, за 57 років свого існування Аресібо, розташована на висоті 497 метрів над рівнем моря, дозволила багатьом видатним дослідникам зробити наукові відкриття і навіть відправити в космос послання, яке так і називається – «послання Аресібо». На жаль, тепер цієї дивовижної обсерваторії не існує — вранці 1 грудня 2020 року величезний радіотелескоп несподівано звалився. Розповідаємо, що подарувала світові обсерваторія, названа на честь міста Аресібо.

Обсерваторія Аресібо збирала неоціненні дані, прислухаючись до таємничих радіосигналів, що походить із далеких куточків Всесвіту. Це дуже сумна подія для астрономії.

Історія однієї обсерваторії

Мабуть, сучасна наука ще не стикалася з втратою такого масштабу. Протягом майже шести десятиліть обсерваторія Аресібо була важливим ресурсом для радіоастрономії й планетарних досліджень. Вона також мала величезне культурне значення для пуерториканців. Багато хто з них казали, що обсерваторія надихнула їх на кар’єру в науці та техніці.

Побудований в 1963 році, телескоп Аресібо використовувався для досліджень в області радіоастрономії, фізики атмосфери та радіолокаційних спостережень об’єктів Сонячної системи. Примітно, що початковим призначенням обсерваторії було вивчення іоносфери Землі — оболонки енергетичних частинок у верхніх шарах атмосфери. Але Аресібо також випромінював сигнали в космос і брав їх з космосу — саме ця його здатність дозволила вченим отримати нові дані про планети Сонячної системи. Так, в 1967 році астрономи виявили, що планета Меркурій обертається за 59 днів, а не за 88, як вважалося раніше.

Для вчених обсерваторія в Пуерто-Рико була найпотужнішим радаром на планеті, здатним мапувати астероїди та планети на відстані й розкривати таємниці іоносфери. Останнім часом телескоп Аресібо стежив за пульсарами по всій галактиці, вишукуючи ознаки інтерференції гравітаційних хвиль. Обсерваторія також була центром пошуку позаземних цивілізацій, а ще астрономи використовували її для відстеження астероїдів-вбивць.

Послання Аресібо

16 листопада 1974 року через обсерваторію Аресібо в космос було відправлено радіосигнал в напрямку кульового зоряного скупчення М13, яке знаходиться на відстані 25000 світлових років від Землі. Авторами зашифрованого послання (як і послання, залишеного на золотій пластині роботизованих космічних апаратів «Вояджер-1» і «Вояджер-2») стали астрономи Френк Дрейк і Карл Саган.

Саме повідомлення тривало 169 секунд, а довжина хвилі становила 12,6 см. Дослідники вважали, що послання допомогло б інопланетянам зрозуміти що вони не одні у цьому холодному й темному Всесвіту.

Послання Аресібо складалося з послідовності 1679 цифр і починалося з перерахування чисел від одного до десяти у двійковій системі. Відразу після слідували числа протонів в атомах азоту, вуглецю, водню, кисню і фосфору — основних елементів життя. Третя частина послання описує будівельні блоки ДНК — нуклеотиди, а четверта частина — спіраль ДНК.

Послання Аресібо і його розшифровка

Розшифровка наступної частини послання дозволяє дізнатися середній зріст представника виду Homo Sapiens і навіть уявити собі обриси його постаті. Шоста частина повідомлення описує нашу рідну зірку і всі планети Сонячної системи. Примітно, що Земля в посланні зрушена щодо інших планет. Астрономи зробили так, щоб позначити її як джерело повідомлення. Розшифрувавши останню, сьому частину послання інопланетяни отримають деяку інформацію про сам телескоп, колись розташований поблизу міста Аресібо в Пуерто-Рико.

Безумовно, ніхто не знає, чи досягне послання Аресібо коли-небудь свого адресата. Через те, що відповідь на питання «де всі?» як і раніше без відповіді, переоцінювати ймовірність того, що хто-небудь коли-небудь отримає і зможе розшифрувати наше повідомлення, не варто. І все ж, послання Аресібо  — важлива віха в історії нашого виду й оригінальний спосіб заявити про себе, заодно зазначивши відкриття потужного радіотелескопа.

Чому звалилася обсерваторія  Аресібо?

Як повідомляє Національний науковий фонд США, величезний радіотелескоп звалився рано вранці 1 грудня.

Чиновники заявили, що платформа вагою 900 тонн, що складається з балок і радіоприймачів, підвішених до башт на вершині гори, врізалася в 1000-футову тарілку, розташовану в долині внизу. Обвал стався через два тижні після того, як Національний науковий фонд заявив, що обсерваторія Аресібо знаходиться під загрозою обвалення і повинна бути знесена.

Астрономи та жителі Пуерто-Рико просили полагодити обсерваторію, а не зносити її. Петицію на захист цього унікального радіотелескопа підписали понад 60 тисяч осіб. Однак фахівці інженерної фірми Торнтон Томасетті, яка повинна була займатися ремонтними роботами, провели оцінку стану обсерваторії й прийшли до висновку, що ймовірність виходу з ладу ще одного кабелю занадто висока, щоб проводити будь-які ремонтні роботи.

Співробітники обсерваторії Аресібо вважають, що 1 грудня один з решти підвісних тросів обірвався, і 900-тонна приладова платформа врізалася в тарілку.

Причина обвалення була зрозуміла не відразу, але «початкові дані вказують на те, що верхня секція всіх трьох опорних веж 305-метрового телескопа відламалася», — йдеться в повідомленні фонду. «Коли платформа впала, опорні троси телескопа теж впали. Ми засмучені цією ситуацією, але вдячні за те, що ніхто не постраждав », — заявив директор Фонду Сетурамана Панчанатана.» Зараз ми зосереджені на оцінці збитку, пошуку шляхів відновлення роботи в інших частинах обсерваторії й продовженні роботи з підтримки наукової спільноти та народу Пуерто-Рико». Однак в наукових колах існує думка про те, що фонд міг би зробити більше для порятунку обсерваторії, а її руйнування не було неминучим.

Фото з автографом американської актриси Джоді Фостер на тлі обсерваторії Аресібо. Фостер – виконавиця головної ролі у фільмі «Контакт».

Так чи інакше, світ назавжди прощається з Аресібо — обсерваторією, яка подарувала нам неоціненні знання про Сонячну систему і Всесвіт. Аресібо також залишила після себе багату культурну спадщину, так що ви в будь-який момент можете подивитися на те, яким був цей радіотелескоп у фільмі «Контакт», серії бондіани «Золоте око» і навіть в епізоді «Секретних матеріалів» під назвою «Маленькі зелені чоловічки».

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: The New York Times

Читайте также:

Космонавти «застряють» у космосі частіше, ніж ви думаєте

Представлений модний скафандр для місячної місії NASA Artemis III

«Людина космічна» або чи може редагування генів зробити космічні подорожі безпечнішими?

SpaceX вивела першу приватну особу у відкритий космос