Унікальні дідусі Вояджер-1 та Вояджер-2. Що з ними зараз?

Існує думка, що зонди Вояджер — краще, що зробили представники нашого виду. Вояджери покинули Землю з мису Канаверал в 1977 році. З того часу апарати передали вченим величезну кількість даних про Сонячну систему. Саме завдяки Вояджерам ми знаємо так багато. У грудні 2018 зонд Вояджер-2 вийшов у міжзоряний простір. Але попри те, що обидва апарати досі відправляють нам дані, обладнання Вояджерів старіє і зв’язок з ними може перерватися в будь-який момент.

Місія «Вояджер»

Під час перегонів озброєнь між СРСР та США кожна сторона намагалася випередити іншу. У 1970-х почалася епоха роботизації космічних апаратів. Першу автоматичну міжпланетну станцію «Луна-16» запустили СРСР у вересні 1970 року. Апарат успішно досяг Місяця і повернувся на Землю, доставивши вченим місячний ґрунт.

Відповідь NASA не змусила себе довго чекати. У 1972 році в космос злетів «Піонер-10» – перший апарат, яким не потрібно було керувати. «Піонер» досяг Юпітера і сфотографував газового гіганта. П’ять років по тому в космос відправилися роботизовані апарати Вояджер із золотою пластиною, прикріпленою до корпусу.

На кожну з пластин, згідно з ідеєю видатного астрофізика і популяризатора науки Карла Сагана, фонографічним способом записана інформація про нашу цивілізацію. Зроблено це на випадок, якщо на шляху Вояджера зустрінуться розумні форми життя.

Що відбувається з Вояджерами сьогодні?

Спочатку, метою Вояджерів було вивчення Юпітера і Сатурна. В результаті апарати відправили на Землю дані про чотири планети-гіганти та їх супутників. Протягом 42 років Вояджери віддаляються від Землі. Але навіть вийшовши за межі геліосфери зонди продовжують передавати вченим нові дані.

 

Однак обладнання старіє. В результаті кожен день може стати для Вояджерів останнім. Це відбувається тому, що двигуни апаратів зношуються, а генератори виробляють приблизно на 40% менше електроенергії, ніж при старті.

Місія з порятунку Вояджерів

У липні цього року NASA розробили цілу програму з підтримки працездатності зондів. Щоб підтримувати Вояджер на ходу, вченим доводиться приймати важкі рішення. Використовуючи радіохвилі, вони передають апаратам різні команди. Так, Вояджер-2 отримав інструкції перемикнутися на резервні двигуни, які зонд не використав з 1989 року. Двигуни допомагають Вояджеру знаходиться в стійкому стані, а ті, які використовував зонд поступово виходили з ладу.

Неробочі двигуни Вояджера можуть привести до того, що апарат не зможе тримати антену у напрямку до Землі. А це єдина точка зв’язку між зондом і нами. Вояджер-1 також перейшов на роботу запасних двигунів в минулому році.

Однак двигуни не єдина проблема. На апаратах встановлені нагрівачі, завдяки яким зонд не замерзає в відкритому космосі. Але недавно інженери відключили нагрівачі Вояджера-2. Рішення було прийнято після довгих роздумів — відключення нагрівачів дозволить зонду економно витрачати енергію. Відключення було зроблено вже після того, як інформація про те, що Вояджер покинув Сонячну систему підтвердилася.

Можливою причиною нинішніх труднощів є і те, що в 1977 році ніхто не думав про міжзоряні подорожі. Інженери NASA були націлені на вивчення планет Сонячної системи. Обидва апарати одночасно досягли Юпітера, після чого Вояджер-1 відправився до Сатурна і його супутників. Найбільше вчених цікавив Титан. Планувалося, що якщо з якоїсь причини Вояджер-1 не збере достатню кількість даних, слідом за ним направлять Вояджер-2. Коли обидва зонди успішно впоралися із завданням, вони попрямували до Урану і Нептуну.

Незабаром після цього інженери задумалися про економію енергії. Першим кроком стало відключення камер, оскільки фотографувати розкидані зірки не було необхідності.

На політ Вояджерів впливає безліч факторів. У 2012 році після виходу Вояджера-1 за межі геліосфери — своєрідного міхура сонячного вітру, яке огортає нашу Сонячну систему, космічна обстановка сильно змінилася. Це спричинило відключення ряду приладів за їх непотрібністю. Річ у тому, що сьогодні Вояджери полюють на космічні промені, магнітні поля та інші явища в космічному просторі.

За оцінками вчених Вояджери пропрацюють до 2020 року, але може і довше. За цей час зонди повинні будуть зібрати інформацію про властивості міжзоряного середовища біля кордонів геліосфери. Так чи інакше, покинувши Сонячну систему, ці старі космічні апарати потрапили в космічний простір, про який вченим мало що відомо. З цієї причини цінність Вояджерів складно переоцінити.

І все ж, рано чи пізно прийде пора відпустити Вояджери у вільне плавання. Кінець кінцем в якийсь момент передавачі, за допомогою яких ми підтримуємо з Вояджерами зв’язок вийдуть з ладу. Або резервні двигуни, за допомогою яких апарати працюють сьогодні теж перестануть функціонувати. Варіантів може бути багато, але ми разом з інженерами NASA, бажаємо Вояджерам хорошого шляху.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читайте также:

Як виглядає захід сонця на різних планетах?

Ринок клонування тварин: як все влаштовано?

5 дуже незвичайних прогнозів від IBM Research

Крутий паркур від робота Atlas. Відео