Унікальні дідусі Вояджер-1 та Вояджер-2. Що з ними зараз?

Існує думка, що зонди Вояджер — краще, що зробили представники нашого виду. Вояджери покинули Землю з мису Канаверал в 1977 році. З того часу апарати передали вченим величезну кількість даних про Сонячну систему. Саме завдяки Вояджерам ми знаємо так багато. У грудні 2018 зонд Вояджер-2 вийшов у міжзоряний простір. Але попри те, що обидва апарати досі відправляють нам дані, обладнання Вояджерів старіє і зв’язок з ними може перерватися в будь-який момент.

Місія «Вояджер»

Під час перегонів озброєнь між СРСР та США кожна сторона намагалася випередити іншу. У 1970-х почалася епоха роботизації космічних апаратів. Першу автоматичну міжпланетну станцію «Луна-16» запустили СРСР у вересні 1970 року. Апарат успішно досяг Місяця і повернувся на Землю, доставивши вченим місячний ґрунт.

Відповідь NASA не змусила себе довго чекати. У 1972 році в космос злетів «Піонер-10» – перший апарат, яким не потрібно було керувати. «Піонер» досяг Юпітера і сфотографував газового гіганта. П’ять років по тому в космос відправилися роботизовані апарати Вояджер із золотою пластиною, прикріпленою до корпусу.

На кожну з пластин, згідно з ідеєю видатного астрофізика і популяризатора науки Карла Сагана, фонографічним способом записана інформація про нашу цивілізацію. Зроблено це на випадок, якщо на шляху Вояджера зустрінуться розумні форми життя.

Що відбувається з Вояджерами сьогодні?

Спочатку, метою Вояджерів було вивчення Юпітера і Сатурна. В результаті апарати відправили на Землю дані про чотири планети-гіганти та їх супутників. Протягом 42 років Вояджери віддаляються від Землі. Але навіть вийшовши за межі геліосфери зонди продовжують передавати вченим нові дані.

 

Однак обладнання старіє. В результаті кожен день може стати для Вояджерів останнім. Це відбувається тому, що двигуни апаратів зношуються, а генератори виробляють приблизно на 40% менше електроенергії, ніж при старті.

Місія з порятунку Вояджерів

У липні цього року NASA розробили цілу програму з підтримки працездатності зондів. Щоб підтримувати Вояджер на ходу, вченим доводиться приймати важкі рішення. Використовуючи радіохвилі, вони передають апаратам різні команди. Так, Вояджер-2 отримав інструкції перемикнутися на резервні двигуни, які зонд не використав з 1989 року. Двигуни допомагають Вояджеру знаходиться в стійкому стані, а ті, які використовував зонд поступово виходили з ладу.

Неробочі двигуни Вояджера можуть привести до того, що апарат не зможе тримати антену у напрямку до Землі. А це єдина точка зв’язку між зондом і нами. Вояджер-1 також перейшов на роботу запасних двигунів в минулому році.

Однак двигуни не єдина проблема. На апаратах встановлені нагрівачі, завдяки яким зонд не замерзає в відкритому космосі. Але недавно інженери відключили нагрівачі Вояджера-2. Рішення було прийнято після довгих роздумів — відключення нагрівачів дозволить зонду економно витрачати енергію. Відключення було зроблено вже після того, як інформація про те, що Вояджер покинув Сонячну систему підтвердилася.

Можливою причиною нинішніх труднощів є і те, що в 1977 році ніхто не думав про міжзоряні подорожі. Інженери NASA були націлені на вивчення планет Сонячної системи. Обидва апарати одночасно досягли Юпітера, після чого Вояджер-1 відправився до Сатурна і його супутників. Найбільше вчених цікавив Титан. Планувалося, що якщо з якоїсь причини Вояджер-1 не збере достатню кількість даних, слідом за ним направлять Вояджер-2. Коли обидва зонди успішно впоралися із завданням, вони попрямували до Урану і Нептуну.

Незабаром після цього інженери задумалися про економію енергії. Першим кроком стало відключення камер, оскільки фотографувати розкидані зірки не було необхідності.

На політ Вояджерів впливає безліч факторів. У 2012 році після виходу Вояджера-1 за межі геліосфери — своєрідного міхура сонячного вітру, яке огортає нашу Сонячну систему, космічна обстановка сильно змінилася. Це спричинило відключення ряду приладів за їх непотрібністю. Річ у тому, що сьогодні Вояджери полюють на космічні промені, магнітні поля та інші явища в космічному просторі.

За оцінками вчених Вояджери пропрацюють до 2020 року, але може і довше. За цей час зонди повинні будуть зібрати інформацію про властивості міжзоряного середовища біля кордонів геліосфери. Так чи інакше, покинувши Сонячну систему, ці старі космічні апарати потрапили в космічний простір, про який вченим мало що відомо. З цієї причини цінність Вояджерів складно переоцінити.

І все ж, рано чи пізно прийде пора відпустити Вояджери у вільне плавання. Кінець кінцем в якийсь момент передавачі, за допомогою яких ми підтримуємо з Вояджерами зв’язок вийдуть з ладу. Або резервні двигуни, за допомогою яких апарати працюють сьогодні теж перестануть функціонувати. Варіантів може бути багато, але ми разом з інженерами NASA, бажаємо Вояджерам хорошого шляху.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читайте также:

Від Facebook до Tesla — менш відомі співзасновники найбільших технологічних компаній у світі

Що таке Zero Waste та як змінити свої звички, щоб зменшити кількість відходів

SpaceX провела перші льотні випробування прототипу Starship

Інтер’єр космічного корабля для комерційних польотів VSS Unity від Virgin Galactic