Ще 20 років тому на інтернет покладали великі надії. Люди думали, що вже через декілька років інтернет змінить світ на краще. Зараз же ми не в захваті від мережі. Ми звинувачуємо її у всіх бідах, думаємо, що без неї було б набагато краще. Чому наше відношення до технологій так сильно змінилося?
У 2011 році теоретик соціальних мереж Нейтан Юргенсон (Nathan Jurgenson) придумав термін «цифровий дуалізм» для опису помилки та різниці між реальним та віртуальним світом.
«Ми живемо в онлайн суспільстві. Технології тісно ввійшли у всі аспекти нашого життя: соціальну сферу, тіло і нашу самооцінку» – пише Нейтан у своєму блозі.
Теоретики та інші експерти згодні з тим, що віртуальні та реальні світи – це одне ціле. І саме воно не залежить від того, вважаємо ми його позитивним чи негативним – це все своєрідне вираження себе, вираження нашого психологічного стану. Це наша особистість в самій грубій та благородній формі того, що з нами відбувається.
Міхал Косинскі (Michal Kosinski), соціальний психолог та аналітик Стенфордського університету вважає, що мережа «інтернет» — це наше відображення.
«Нове всесвітнє село неперевершене – воно має всі переваги старого, але водночас підриває старі погляди на належну поведінку у суспільстві» — пише Міхал.
На думку Міхала, це нове село дозволить людям, які були відлюдниками в класичному невеличкому місті, знайти групи, де їх підтримають. Для цього їм не треба виходити з дому. Зараз ми з легкістю можемо знайти наших однодумців та приєднатися до них. Без інтернету нам би було значно важче знайти таких людей.
«Звинувачувати інтернет у токсичності це все одно що ігнорувати історію» — вважає Косинскі.
Заплутане життя
Тим не менш, розчарування в мережі зростає з кожним днем. Соціальні мережі викликають депресію, фейкові новини впливають на вибори, а дані користувачів незаконним чином отримують інші сторонні компанії, на величезних платформах проводять психологічні експерименти. Винахідник URI, URL, HTTP, HTML, творець всесвітньої павутини Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee) називає інтернет «широкомасштабним феноменом проти людства».
Ті ж люди, які колись були впевнені в тому, що зможуть змінити світ за допомогою технологій вважають, що створили зло.
Звинувачувати молоток у руйнівній дії
Насправді, скоріш за все сам по собі інтернет – це нейтральне явище. На нас впливає саме те що саме ми робимо в інтернеті та які сайти продивляємося. Все залежить лише від нас та від того як ми взаємодіємо всередині мережі. Ми можемо шукати в інтернеті порно, шопінг, новини, мистецтво, благодійність, фільми і т.п. Звинувачувати інтернет в недоліках суспільства те саме, що звинувачувати молоток в його характеристиках ламати речі.
Хоча Facebook та Instagram справді провокують нас на не зовсім хороші речі в житті, але ми не безсильні у цій ситуації. Ми просто слабкі й спокушаємося на всі ті яскраві речі, які існують на просторах інтернету.
Технолог і філософ Джарон Ланьє (Jaron Lanier) не зареєстрований на таких сайтах як Facebook, Reddit, Twitter або Instagram та дотримується думки, що нам потрібно повидалятися із соцмереж. У своїй останній книзі «Десять аргументів на користь видалення акаунтів в соцмережах» Ланьє пише про те, що інтернет змушує нас відчувати себе погано, оскільки системи спроектовані таким чином, щоб маніпулювати нами, оцінюючи наші зацікавлення, передбачивши бажання, змінюючи нашу поведінку і створюючи можливості для рекламодавців.
Соціальні мережі повинні змусити нас повернутися до них знову і знову, тому технологічні компанії створили інструменти, які збирають про нас дані, а потім дають нам те, в чому ми зацікавлені. Ланьє вважає, що соціальні мережі завдають шкоди нашому здоров’ю та щастю, породжують політичні та соціальні дискусії, віднімають в нас свободу та перетворюють на негідників.
Тому він закликає усіх видалити профілі в соціальних мережах. Якщо ж ми цього не зробимо, що ж, можливо, це просто людська природа – опиратися технологічним змінам та скаржитися на них.
У своїй книзі «Інновації та їх вороги: чому люди противляться новим технологіям» Калстаус Джума (Calestous Juma) написав, що скептицизм стосовно технологічних інновацій – це невіддільна частина людської сутності:
«Спротив новим технологіям лише посилюється, коли люди розуміють, що їх переваги відчують на собі лише невеличка частина суспільства».
Таким чином, можливо, ми розчаровуємося в інтернеті тільки тому, що ми бачимо, як декілька гравців – технологічних гігантів та інфлюенсерів соцмереж отримують від технологій більше переваг, ніж решта, хоча насправді все планувалося зовсім по-іншому.
Контролювати механізм
Дивний новий світ, дуже сильно відрізняється зі світом, які знали наші предки. Інтернет характеризується деякими новими унікальними елементами. Ми обманюємо себе, ностальгуючи по тому часу, коли проводили день з розумом, вважає письменниця Лорен Ойлер (Lauren Oyler).
«Багато моїх колег задумуються над тим, «Що б ми робили, якби не просиджували в Twitter цілими днями?». Ця думка передбачає, що всередині нас ми не такі, що за цим безцільним заняттям ховається щось по справжньому важливе, своєрідний світ, в якому ми виконуємо завдання та відпочиваємо, не оновлюючи стрічку новин кожні п’ять хвилин. Насправді ж… я б витратила весь свій вільний час на перегляд старих альбомів або на балаканину з друзями телефоном. Саме так проводили час наші батьки, коли не було інтернету».
Уникати інтернету це, мабуть, те саме, що проїхатися на коні серед багатолюдного Нью-Йорку після винаходу автомобілю. Це просто незручно та непрактично.
Ми не заручники всесвітньої павутини. Ми просто повинні знайти більш природні шляхи взаємодії з інтернетом. Якщо Facebook змушує вас сумувати, запитайте себе: що я бачу в чужих життях такого, що мені хотілося б змінити у своєму житті?
«В соціальних мережах люди малюють ідеальну картину свого життя. Вони не завжди брешуть про те, що відбувається, але вони не розповідають повної історії» — стверджує Ерін Фогель (Erin Vogel), науковий співробітник Відділення психіатрії в Каліфорнійському університеті Сан-Франциско.
Проблема насправді лежить значно глибше, це явище описували ще у Біблії: ми бажаємо те, що має наш сусід і заздримо далекому нашому розумінню чужому життю.
Люди в трьох частинах
Багато робіт Зігмунда Фройда (Sigmund Freud) критикували, його модель розуму все ж вижила та стала загальноприйнятною. Він говорив про те, що людський розум розділений на три частини: ід, его та суперего. Ід – це інстинктивна та імпульсивна частина нашої сутності, якою ми наділені з дитинства. Ід знаходиться в тісному зв’язку з первинними потребами, які наповнюють вчинки людини енергією, такою як сон, їжа, секс тощо. Его стратегічне, але не моральне. Як і ід, воно хоче максимізувати задоволення, але разом з тим намагається втримати баланс між першочерговими бажаннями та вимогами суспільства. Суперего відповідає за цінності та мораль.
Інтернету властиві елементи, котрі активізують кожні із характеристик Фройда. Дійсно, у мережі існує темний бік (даркнет), де продаються наркотики, зброя та послуги сексуального характеру. Але ж даркнет — це не причина злочинів або сексуальних домагань. Це просто віртуальне місце для речей, якими люди займаються в реальному світі.
Его в мережі теж представлено непогано. Наші постійні звички та соціальні мережі – лишній тому доказ його влади над нами.
Тепер про суперего. Воно проявляється лише тоді, коли ми намагаємося об’єднатися заради благих намірів в інтернеті. Наприклад, компанії GoFundMe та KickStarter використовуються для фінансування, лікування, підтримки соціальних проектів тощо.
Нічого нового під сонцем
Все, що з нами відбувається – це вираження людського розуму, що завжди був здатен мріяти про жахливі або ж приємні речі. Що змінилося? Тепер у нас є інструмент, який дозволить записувати суспільну свідомість в його світлих та темних проявах.
Ми не повинні опускати руки через те, що інтернет знищить людство, яким ми його знали, тому що люди ще ніколи не були настільки чудовими. Замість цього ми повинні поставити собі питання, як жити краще за допомогою інструментів та знань, якими ми володіємо на сьогодні, як керувати собою та розвивати навички для духовного та розумового зростання та ще світлішої свідомості.
Можливо, це куди простіше, чим ми гадаємо. Варто лише віднестися до взаємодії з інтернетом як до своєрідної суспільної дії, бачити те, що кожна наша публікація або фото в соцмережах – це запис, який в майбутньому може вплинути на інших. Якщо ми будемо бачити в мережі «інтернет» наше село, наш груповий проект, суспільну платформу, ми перетворимо її в приємне та корисне проводження часу.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Социальные сети — анатомия слабых и прочных уз, которые связывают нас
- Управління людськими емоціями за допомогою технологій – майбутнє чи реальність?
- Чи реально покрити інтернетом всю Землю?
Джерело: Quartz