Як зміниться наше життя з інтернетом речей?

Яке місто можна назвати розумним? Експерти розходяться в деталях, але згодні в головному: це місто з підключенням «інтелектуальних» сервісів до головних систем (водопостачання, енергосистеми, транспорту, держпослуг) і зі зручним доступом до них за допомогою смартфона й публічного Wi-Fi.

Завдання програм «розумне місто» – поліпшити життя в мегаполісі, створити комфортне середовище для роботи та відпочинку. За допомогою високих технологій тут розв’язують проблеми паркування і транспортних пробок, забруднення води та повітря. Щоб жителі не страждали від промислових викидів, в розумних містах раціонально використовують ресурси, розв’язують проблеми сміття і віддають перевагу відновлюваній енергії.

Розберемо декілька сфер нашого життя та уявимо, як саме вони будуть виглядати в майбутньому.

Житло

Системи «розумного» будинку налаштують домашню атмосферу та мікроклімат під вас. Роботи допоможуть прокинутися, підкажуть що надягати на ділову зустріч чи побачення, що приготувати з того, що лежить у холодильнику.

Рух по місту

Ви будете їздити безпілотними автомобілями. До деяких місцин майбутнє вже дійшло. Є місця, по яких вже їздять такі авто.

Робочий день

Буде усунено рутинні робочі справи. Команда підбирається під завдання, які їй цікаві. Штучний інтелект допомагає зібрати команду таким чином, щоб всім хотілося працювати один з одним. Головне завдання HR — здоров’я працівників та їх щастя, адже кадри — це найцінніший ресурс для роботодавця.

Спорт та здоров’я

Все стане персоналізованим. Ваша програма в спортзалі буде підлаштовуватися під поточний стан та адаптуватися під ті дії, які ви хочете і можете робити.

Освіта

Принцип, коли навчаєшся 5 років в університеті, а потім працюєш піде в минуле. Кожного дня нам доведеться розвиватися та дізнаватися щось нове.

На які фактори потрібно звернути увагу підприємцям?

Нанотехнологічні фактори

  • Складність управління містами. З’явиться багато нових систем управління містами. Під нові технології потрібні нові законодавчі підходи, нові правила гри.
  • Людський капітал. Розпочнеться боротьба за кваліфіковані кадри між приватними компаніями та містами.
  • Застаріла інфраструктура. Морально застарілі господарчі об’єкти – це перепона до запровадження новітніх технологій в містах.

Технологічні фактори

  • Надійність програмного забезпечення. Складно написати код без помилок. Але навіть якщо його точність доходить до 99,99%, залишається мізерна вірогідність помилки в 0,01%. Страшно, коли ця ймовірність спрацює у якійсь життєво важливій ситуації, наприклад роботі системи електро- та водозабезпечення. Складність систем та різноманітність взаємодії народжує ймовірність того, що помилка приведе до каскадного ефекту.
  • Проблеми кібербезпеки. Оскільки всі дані будуть передаватися між пристроями або зберігатися у хмарі, доступ до них зможуть отримати не тільки позитивно налаштовані люди, але й кібершахраї.

На що не звертають уваги стартапи?

Дуже рідко стартапи думають про етичні проблеми, які народжують нові технології в містах. Уявіть декілька прикладів.

Швидкість переміщення — тільки для забезпечених.

Будь-яке місто намагатиметься підвищити економічну ефективність та понизити час перебування людей в дорозі. Міста буде йти до підвищення економічної ефективності та зменшити час перебування людей на шляху до кінцевої точки. Буде вигідно побудувати алгоритм, котрий буде давати можливість проїхати багатим людям, оскільки це буде впливати на кінцевий результат. Суспільство зіткнеться з тим, що багатії будуть долати свій шлях швидше за простий люд, за тих, хто за думкою алгоритму недостатньо багатий буде не в пріоритеті. Тут виникає проблема дискримінації.

Що важливо – гроші чи люди?

Будь-яке місто намагатиметься комерціалізувати дані, якими воно озброєне. Таким чином свого часу виникли платні стоянки. Але інші міста вже задумуються над тим, чому б не комерціалізувати наприклад лавки в парку? Якщо людина десь сідає в парку, вона повинна мати при собі гроші. Владі потрібно вирішувати що для них важливо – люди чи гроші?

Наскільки відкритими мають бути дані про стан здоров’я людини?

З одного боку, поліклініки та інші державні медичні заклади будуть знати про нас все. Це підвищить якість наданих послуг. З іншого боку, якщо інформація про хворих на СНІД та інших захворювань потрапить до загального доступу, ми знову можемо побачити сегрегацію населення, виникнення гетто по різних ознаках.

Чи етично буде запровадження деяких технологій?

Наприклад, у сфері запобігання злочинності може бути створений алгоритм, який зможе визначити чи може та чи інша людина порушити закон. Але чи готові ви довірити життя своєї дитини, своїх рідних штучному інтелекту, який буде розділяти людей на злочинців та не злочинців? Перед тим, як розробляти цю технологію, треба самому визначитися, що ви більше принесете суспільству – добра чи шкоди. Чи ваша ціль буде вартувати тих зусиль, які ви покладете на неї?

Як інтернет речей змінив місто

Лінь – це рух прогресу, як не парадоксально це звучало. Саме завдяки їй, нам допомагають мультиварки та роботи-пилососи. Але такі винаходи, як правило, не можуть функціонувати без людини. Що ж було б, якби людей не було? З’являться інтернет-речей: інтернет-пристрої, сенсори, датчики, обмін даними між ними та аналітика.

Якщо говорити про історію розвитку інтернету речей, то першим варто згадати Павла Шилінга і телеграф. Потім з’явився бездротовий приймач, треба сказати спасибі Олександру Попову за винахід бездротового телеграфу.

Свою роль зіграв Нікола Тесла. Майже 100 років тому він в інтерв’ю журналу Collier’s сказав:

«Коли бездротовий зв’язок досягне досконалості, вся земля перетвориться на величезний мозок, яким насправді є, і всі речі стануть його частиною. Ми зможемо спілкуватися один з одним миттєво і на будь-якій відстані. За допомогою телебачення і телефонів ми будемо бачити і чути один одного так само прекрасно, як якщо б ми знаходилися поруч, не дивлячись на відстань в тисячі миль. І інструменти, за допомогою яких ми зможемо це робити, будуть дивно простими в порівнянні з нашим нинішнім телефоном. Людина зможе носити такий пристрій в кишені».

Видання Collier’s, інтерв’ю Ніколи Тесла, 1926 рік

У 1982 році з’явився один з перших прикладів застосування технології інтернету речей — вендінговий апарат Coca-Cola який відправляв в мережу ARPANET дані щодо кількості пляшок в ньому, про час, скільки вони коштують, про те, холодні вони або теплі.

У 1990 році Джон Ромки продемонстрував підключений до інтернету тостер, який можна включити та вимкнути дистанційно. Ця стало таким собі спусковим механізмом для лавиноподібного фактора.

Кевін Ештон під час виступу перед керівництвом Procter & Gamble в 1999 році запропонував термін «Internet of Things». Він заявив, що RFID-мітки зможуть змінити бізнес, логістику, що за допомогою інформації від цих міток можна більш ефективно керувати бізнес-процесами.

У 2008-2009 роках «інтернет людей» змінюється «інтернетом речей». Підключених до мережі речей стає більше, ніж живих користувачів, і це число постійно зростає. Якщо у 2017 році на одного користувача було 6,5 речей, то, за різними підрахунками, до 2020 року це число збільшиться в п’ять разів.

Які тренди IoT варто відзначити?

Інтернет речей знаходиться на одному рівні з людьми. Що це означає? Коли колективу в офісі стає холодно, викликається служба охорони праці для проведення дослідження. Вони приходять з термометрами, вимірюють температуру, збирають дані, які потім обробляють та аналізують.

За допомогою інтернету речей такий процес виглядає дещо інакше. Датчики швидше та якісніше збирають інформацію, оброблена інформація поступає до потрібних об’єктів системи, які знешкоджують несприятливі умови.

Частина даних, створених людиною, у спільній структурі великих даних зменшуються через стрімкий зріст кількості під’єднаних пристроїв.

Швидкість отримання інформації не залежить від відстані. Пристроям не важливо, де саме знаходяться інші пристрої, їм важливо знати лише те, з яких з ними потрібно налаштувати процес обміну даними.

Розвиток науки. Інтернет речей не тільки знаходить застосування у різних сферах господарства, економіки та бізнесу, але також являється потужним інструментом розвитку глобальної науки.

Завдяки цьому з’явилися наступні проекти:

  • Planetary Skin («Шкіра планети»). Вчені NASA та компанія Cisco розробляють платформу, яка збирає інформацію з датчиків на землі, в небі, воді та космосі. В режимі, близькому до реального часу, аналізує екологічну ситуацію з можливістю передбачувати глобальні кліматичні зміни.
  • Living Earth Simulator («Симулятор живої Землі»). Проект призначений для моделювання процесів на планеті, в тому числі діяльності людини та суспільства, змін в природі. Міжнародний колектив вчених за допомогою цього симулятора намагається передбачити епідемії, фінансові кризи та екологічні катастрофи.
  • Smart Dust («Розумний пил»). Суть технології полягає в тому, що на певній території розкидається велика кількість мікроскопічних датчиків для збору інформації. Зараз мова йде про пристрої розміром 12 мм², але майбутнє – за нанодатчиками розмірами яких значно менші. Технологія відома з 2001 року – каліфорнійські військові кинули перші шість чіпів на Землю. Пристрої створили безконтактну магнітну мережу та почали вимірювати магнітне поле Землі, а коли поруч з ними проїхала машина – дослідники виміряли її швидкість. З 2016-2017 років інформація по цьому проекту закрита через використання її розвідкою.

Як інтернет речей може змінити міста?

«Розумні» міста потрібні як жителям, так і тим, хто адмініструє міські функції. Для жителів – це безпека, комфорт, інформативність та прозорість. А для тих, хто надає послуги, — зниження аварійності, витрат на експлуатацію та можливість приймати швидкі та правильні рішення. Завдяки інтернету речей всі системи можна під’єднатися до єдиного міського аварійного диспетчерського центру. Така інформація слугує для прийняття управлінських рішень та забезпечує комфортності міського середовища.

Щоб підготуватися до майбутнього, потрібно його створити

Багато хто читав книгу «Автостопом по Галактиці». Її люблять Ілон Маск і Річард Бренсон. Офіс Google названий на честь неї — «42». У цій книзі описані технології фантастичного майбутнього.

Наприклад, вавилонська рибка, залізаючи до вуха людини, допомагає йому розуміти та розмовляти будь-якою мовою. А потім з’явився стартап з такою ж назвою – він ліг в основу «Google Перекладача». Наразі люди приїжджають в інші країни та без зайвого сорому користуються додатком.

Але в тій же книзі існує ще одна історія про Жужантські суперхромні противозагрозливі окуляри. Вони не рятують від небезпеки, але дозволяють не нервувати людині, коли їй страшно. Ми вже начулись страхів, що технології розробляти не потрібно взагалі.

І зрозуміло, чому ми боїмося. Ми використовуємо «Google Карти», ми дзвонимо за допомогою месенджерів, відправляємо електронні повідомлення і ставимо питання в пошукові системи.

Чи готові ми відмовитися від цих сервісів, щоб зберегти наші дані в безпеці, Google перестала за нами стежити, а магазини не переслідували нас рекламою?

Багато технологій майбутнього реалізовано вже зараз, вони змінюють ринок праці. Але найпоширеніша професія у світі – водій – скоро може зникнути завдяки безпілотним системам. Віртуальні помічники незабаром замінять і продавців.

У мережі ми не завжди знаємо, з ким ми говоримо. Ми не можемо знайти потрібний будинок без карт в телефоні. Нейромережі створюють нереально реалістичні портрети нереальних людей та можуть підлаштовуватися під наші емоції.

Люди дивляться серіал «Чорне дзеркало» та намагаються знизити залежність від смартфона та закритися в бункері. Але існує й інший спосіб – задати собі питання «Що можна зробити з цим сьогодні?»

Речі, які нас оточують, колись були зроблені іншими людьми, не розумніші, але й не тупіші за нас. Багато технологій, які ми використовуємо сьогодні, були створені людьми, навіть не володіючи тими можливостями, котрі існують у нас сьогодні.

Подумайте про те, що було б, якби ми жили не 60-80 років, а наприклад 100 років або навіть стали б безсмертними. Що б ми могли б зробити, як могли б спланувати наше життя?
Незабаром супутниковий інтернет стане доступний кожному. Все населення планети вийде в інтернет – це у два рази більше, ніж зараз. У два рази більше даних, у два рази більше талантів зі всього світу, доступних в один лише клік.

Єдиний спосіб бути готовим до майбутнього – створювати майбутнє самостійно.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читайте также:

Хай буде дощ! Усе про технологію засівання хмар в ОАЕ

Мегапроекти ОАЕ: 15 нових об’єктів, які змінять світ

10 футуристичних міст, які планується побудувати по всьому світу

Дзеркальний хмарочос завдовжки 170 км у Саудівській Аравії