Мультфільм The Dog and The Boy — експеримент Netflix зі штучним інтелектом

Короткометражний мультфільм The Dog and The Boy («Собака та хлопчик») від Netflix став черговим експериментом у галузі генеративного штучного інтелекту. Всі фонові зображення були створені японським Stable Diffusion, а над персонажами працювали люди-художники.

У компанії прокоментували, що мета проєкту — «допомогти індустрії аніме, яка зазнає нестачі робочої сили», але в галузі вважають, що він лише погіршить ситуацію з правами працівників.

«Багато художників налякані, і цілком справедливо», — каже ілюстратор Закуга Міньйон. Вона запустила хештег #SupportHumanArtists, який став популярним у грудні та привернув особливу увагу після експерименту Netflix.

Але цей фільм становить загрозу не лише для художників загалом. Він ставить під удар художників, які малюють фони: групу аніматорів, особливо вразливих до автоматизації та скорочення штатів. Для тих, хто хотів би привернути увагу до їхньої роботи, це тривожна тенденція і нагадування про те, як автоматизовані інструменти можуть впливати на ролі всередині професії.

Поки що Netflix не коментував ситуацію.

«Ми пишаємося бути частиною такого захопливого проєкту, який, ми сподіваємося, зробить свій внесок у підвищення, покращення та привнесення більшої гнучкості у творчий процес для аніме в майбутньому», — сказав Тайкі Сакурай, головний продюсер аніме Netflix, відмовившись відповісти на конкретні питання про фільм.

Але в галузі побоюються, що ця гнучкість дозволить виділяти менше ресурсів на роботу з тлом, що може погіршити кінцевий продукт.

«Художники фонів — це дуже важлива частина виробничого процесу, один із дуже кваліфікованих етапів виробництва», — зазначила Олена Альтеман, яка входить до дослідницької групи The Platform Lab Університету Конкордія та вивчає історію праці в індустрії анімації.

За її словами, найчастіше фони так само важливі, як і персонажі, оскільки задають тон роботі. Іноді вони навіть компенсують нестачу деталізації та складності, якщо задля економії кількість кадрів для анімації була скорочена.

В індустрії аніме цю спеціалізацію часто вважають менш творчою та важливою, навіть якщо від неї залежить, як виглядатиме результат. Як правило, ці художники розробляють дизайн локації, загальні плани та ключові фони для сцен із персонажами.

Примітно, що автоматизована система Netflix була створена з нуля. Неясно, скільки людської праці було використано у кінцевому продукті.

Згідно з додатковими матеріалами, розміщеними Netflix, початкові макети фонів були намальовані людьми. Після цього їх завантажили до асистивного ІІ, який підготував рендери, а потім вони знову були доопрацьовані людьми. Більшість цих сцен — мальовничі краєвиди японської сільської місцевості у різні пори року.

Підхід Netflix до створення контенту і раніше дивував в індустрії аніме. Однак цей експеримент може поставити новий тренд.

Обговорюваний проект належить Anime Creators’ Base, токійській студії та інноваційному підрозділу, який фінансується коштом зростаючого бюджету компанії на виробництво оригінального аніме. Wit Studio, продюсерський будинок, відомий такими знаковими аніме-серіалами, як Attack on Titan («Атака титанів»), також брав участь у короткометражці.

В рамках експерименту Netflix та Wit співпрацювали з японським стартапом Rinna, щоб отримати доступ до інструментів генерації зображень. Минулої осені невеликий стартап випустив «японський Stable Diffusion», власний генератор зображень, який використовує текстові підказки японською мовою. Для його навчання використовувалися понад 100 млн зображень з японськими підписами, щоб вловити культурні посилання та нюанси.

За словами Ретаро Макіхари, режисера «Собаки та хлопчика», більшість переваг системи Rinna полягала в тому, що вона дозволяла аніматорам зосередитися на складніших частинах виробничого процесу.

«Комбінуючи інструменти та техніки малювання, я зрозумів, що можу зосередитися на тому, що можуть робити лише люди, і, як наслідок, розширити діапазон свого самовираження», — наводяться слова Макіхари у блозі Netflix Japan.

Насправді це означає, що фон генерується автоматично, а аніматори можуть сконцентруватися на передньому плані.

Але те, що в Rinna інструмент представили як систему економії ресурсів, інші бачать його як спосіб і надалі маргіналізувати художників фонів. Альтеман вказує, що в анімації не бракує робочої сили. При цьому в галузі існує тренд на прекаризацію праці — заробітна плата стає меншою, робочий день — тривалішим, а працівники мають проблеми з фізичним і психічним здоров’ям.

Зокрема, японські аніме-студії відомі своєю обтяжливою культурою роботи. Аніматорів змушують випускати контент у надзвичайно великих обсягах, причому деякі, як повідомляється, заробляють лише $200 на місяць. І поки незрозуміло, які зміни принесе впровадження штучного інтелекту — скоротить навантаження чи зробить ситуацію на робочих місцях ще більш нестабільною.

Поява таких інструментів, як Stable Diffusion та DALL-E, вже турбує ілюстраторів манги та художників.

Черговий інцидент знову привернув увагу критиків, які описують досягнення генеративного штучного інтелекту як етичну кризу у галузі.

«Якщо їхня психіка та здоров’я вже на межі, тому що вони намагаються відповідати вимогам, жодна людина не зможе конкурувати з чимось, що може створити 600 малюнків за один день», — зазначила Міньйон.

У дискусію вступають і ілюстратори друкованих видань та коміксів, деякі з яких запитують, чи є генеративний штучний інтелект просто ще одним інструментом скорочення витрат для гіганта стрімінгу.

«Будемо чесні, Netflix. Митці по всьому світу шукають роботу. Нестачі у робочій силі немає. Однак є надлишок корпоративної жадібності», — написав художник коміксів Marvel Піт Вудс у Twitter.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: RestOfWorld

Читайте также:

Перекладач із собачого: які технології допоможуть вам краще зрозуміти вашого вихованця

Штучний інтелект навчився покращувати смак пива

ШІ музика: як стартап Suno робить створення пісень доступним кожному

Штучний інтелект забере у нас роботу? Думки візіонерів та дослідження