Куратор платформи електронних петицій Сергій Лобойко — про основні ризики та можливості проекту

Вже понад 2 тижні українські користувачі мають право звернутися до Президента Петра Порошенка в електронній формі або ж підтримати своїм підписом звернення інших громадян. За цей час своє право використали понад півмільйона українців, зареєструвавши більше 7 тис петицій.

Керівник Центру розвитку інновацій Києво-Могилянської академії та куратор проекту запуску електронних петицій Сергій Лобойко вважає, що саме від реакції Президента на перші петиції залежить, чи бути в країні електронній демократії.

Лобойко висловлює спільну ідею всіх експертів, причетних до запуску петицій:

«— Якщо ми мудро скористаємося перевагами технологічної цивілізації та знаннями з гуманітарної сфери, то побудуємо значно ефективнішу систему управління державою. «Змінити систему, а не обличчя» — було вимогою Майдану. Зробити це можливо за допомогою інструментів електронної демократії. Це можливість суспільства колективно задавати питання Президентові».

Головна відмінність нового механізму взаємодії суспільства та влади від діючого в Україні Закону «Про звернення громадян» в тому, що звернення переведено у публічну сферу. Петиція передбачає миттєву реакцію (максимум через 10 днів), а не відповідь через 30-45 днів.

Звичайно, глава держави не буде розглядати всі 7 тис. петицій – Сергій Лобойко пояснює, що до Президента потраплять лише ті звернення, що зібрали необхідні підписи та пройшли перевірку на те, чи не створені вони роботами. Набравши потрібну кількість голосів, петиція направляється до Адміністрації Президента. У разі позитивної реакції влади на петицію, розпочинається робота над її реалізацією. Стосовно того, чому встановлено бар’єр саме в 25 тис. підписів, експерт зазначає наступне:

«— Ми аналізували різні країни світу й виходили з того, що не можна починати з високого бар’єру, щоб не налякати людей. При цьому ми стартували в Україні з бар’єру, що у 7,5 разів вищий, ніж у США у перерахунку на душу населення. Електронна петиція – дуже демократичний інструмент. Вона не має сили референдуму, тому не вимагає абсолютної точності щодо ідентифікації підписантів».

Однак певний моніторинг на сайті з електронними зверненнями все ж таки доступний. Наприклад, зараз вже відомо, що з 550 тис. зареєстрованих на сайті користувачів приблизно 35% – кияни. Окрім того, Сергій зазначає, що є можливість фільтрування петицій — це відбувається ще з перших етапів модерації.

36_2951571605945

Дуже важливим є той аспект, що за основу при створенні законодавчої бази для сайту було взято розроблений громадськістю законопроект, адже електронна демократія — це у першу чергу про демократію, а не про ІТ:

«— Уряд повинен опікуватися активним впровадженням електронного урядування, яке покращуватиме та пришвидшуватиме роботу. В даному випадку нашим завданням було наповнити змістом 5 статтю Конституції, в якій йдеться про те, що вся влада належить народу. Це сучасна відповідь інтелектуалів на те, яким шляхом треба рухатись, щоб покращити систему управління країною».

Оскільки цього тижня завершується строк, визначений законодавством для відповіді Президента на петиції, що першими набрали необхідну кількість підписів (зокрема, петиція щодо законодавчого затвердження права громадян на захист), Сергій Лобойко вважає цей час доленосним для функціонування всього соціального інструменту:

«—Зараз «м’яч у Президента» і все залежить від того, як він побудує свою відповідь».

Нагадаємо, однією з петицій, що подолали прохідний бар’єр, стала вимога запровадити у парламенті голосування депутатів за відбитком пальця.


Джерело: Громадське радіо | Фото: Громадське радіо

Читайте также:

Крутий паркур від робота Atlas. Відео

Унікальні дідусі Вояджер-1 та Вояджер-2. Що з ними зараз?

Олександр Павленко, ChoiZY: про легший шлях до професії

Розвиток і зростання Pet Tech