Єгор Стадний, Profrights: «Вже 5 університетів усунули порушення завдяки нам»

В Україні діє незалежний, позапартійний, некомерційний аналітичний центр CEDOS, який досліджує державну політику та суспільні процеси у сферах освіти, міграції та міського розвитку з метою посилення участі громадян у прийнятті рішень. Їхня нова розробка — онлайн-сервіс Profrights, через який студенти та викладачі можуть повідомити про порушення у вищих навчальних закладах, працює лише тиждень, а перші результати та реакція деяких державних адміністрацій вже є.

Про це і не тільки нам розповів Єгор Стадний — виконавчий директор в CEDOS, що спеціалізується на дослідженні політики у сфері вищої освіти та прозорості роботи ВНЗ. Ми запитали, чи легко впроваджувати соціальні проекти в Україні, як їх підтримують медіа та для чого взагалі збирати в інтернеті анонімні заяви про порушення в університетах:

— Як виникла ідея запуску Profrights, з чого почали реалізовувати її в життя і скільки часу на це пішло?

Взагалі ідея з’явилась тоді, коли ми зрозуміли, що в Україні університети дуже рідко несуть якісь репутаційні втрати. Інформація про порушення у ВНЗ губиться в загальному потоці новин, зрештою люди найчастіше потребують інформації про наші виші лише під час вступної кампанії. Тому ми подумали, що непогано було би концентрувати усі випадки порушень в одному місці і подавати їх у зручному вигляді. Таким чином ми хочемо зробити передумови для появи репутаційного тиску на університети, в яких будуть зафіксовані порушення.

Це взагалі нетиповий для нас проект. CEDOS — це аналітичний центр, а Profrighs.org — це класичний watch-dog. Але здається, що в нашій країні досить часто ти мусиш займатись чимось нетиповим, щоб зрушити свою основну справу. Ми 4 роки аналізуємо освітню політику в Україні. Але в певний момент самого вироблення рекомендацій про те, як краще проводити цю освітню політику стало замало. Виникла потреба тиснути та стимулювати. Спочатку ми розробляли сайт без всякої підтримки. Ідея виникла десь влітку 2013 року, потім я вмовив свого друга Юру Федоренка, розробника з Одеси, попрацювати над реалізацією у вільний час. Влітку 2015 року ми нарешті знайшли гроші.

— Де вдалося відшукати фінансування для соціального проекту Profrights?

Ми шукали фінансування від самого початку, але пощастило нам лише цього літа: CEDOS виграв грант від американського National Endowment for Democracy, гроші невеликі, але для запуску та першочергового підтримання їх вистачає.

— Скільки людей в команді, хто залучений до наповнення та перевірки онлайн-бази?

Зараз у проекті задіяні шестеро людей: розробник, піарник, два правники, координатор та асистент, якому здебільшого доводиться моніторити те, що не вихопила машина у відкритих джерелах. Розробник веде технічну сторону. Правники та координатор задіяні у верифікації інформації, яка надходить, а також у наповненні розділу «Як захисти свої права» — там ми описуємо кейси порушень, які трапляються найчастіше, щоб надати готову інструкцію, як діяти в таких випадках. Асистент моніторить інформацію про порушення у мережі. Взагалі для цього наша програміст написала спеціального «паучка», проте він зараз ще недостатньо «нагодований» і інколи пропускає важливу інформацію. Піарник веде зовнішню комунікацію.

Profrights11

— Чи є на вашому сайті є електронна система верифікації користувачів? Як перевіряєте правдивість вказаних даних?

Ми не верифікуємо заявників. Хоча, можливо, варто запровадити перевірку активності електронної пошти. Часом люди бояться залишати навіть свої справжні електронні скриньки. Власне, email — це єдине, що ми просимо від тих, хто повідомляє нам інформацію. Вони потрібні нам щоб тримати зв’язок, перепитувати та уточнювати надані дані.

Взагалі, існує два етапи перевірки інформації, яка до нас надходить. Вони стосуються і тих даних, які ми знаходимо в мережі самостійно і тої інформації, яку до нас надсилають користувачі. По-перше, ми перевіряємо, чи надана інформація — це взагалі порушення законодавства. Наприклад, до нас писали, що не отримують індексацію до стипендії, але уряд періодично заморожував виплати індексації у зв’язку з фінансовою кризою. Якщо це таки порушення, далі ми намагаємось максимально отримати докази того, що надана інформація правдива.

Наприклад, зараз на перевірці досить складний кейс. До нас написала людина зі скаргою, що її незаконно відрахували, не допустивши до здачі двох предметів, дипломної та практики. Як дізнатись, чи це правда? Ми питаємо у людини звіт про практику, щоб зрозуміти, чи були підстави її не зараховувати, копію заліковки, щоб зрозуміти, чи людина справді добре вчилась чи ледь тягнула, вивчаємо Положення про організацію освітнього процесу у цьому ВНЗ, щоб зрозуміти, як прописані механізми перездачі та здачі екзаменів за «бігунками». У кожному випадку намагаємось отримати максимально детальну інформацію. Взагалі на більшість тих повідомлень, які до нас надходять, ми задаємо уточнювальні питання. Зараз у нас близько 80 нових повідомлень на розгляді.

— Тобто, дані про користувачів ви не збираєте взагалі, і заявник лишається невідомим?

Ні, не збираємо. Якби ми збирали персональні дані, ми мусили би пройти реєстрацію бази персональних даних. Ми не маємо ані потреби в цьому, ані бажання проходити усі ці бюрократичні процедури.

— Як шукали партнерів для підтримки проекту? Ви звертались до них спеціально, чи представники ЗМІ та громадськості самі вийшли на зв’язок?

Наш комунікаційний менеджер досить щільно спілкується зі ЗМІ. Вона намагається показати, чим проект може бути цікавим читачам або глядачам тих чи інших медіа. Щиро кажучи, працювати з нашими медіа дуже важко. Телебачення здебільшого недоступне для хороших соціальних проектів. Вам одразу пропонують оплатити сюжет. А інтернет та друковані медіа, які намагаються тримати стандарти, ледь жевріють.

 

— Як відреагували на появу Profrights у вишах, Міністерстві освіти та науки? Чи звертались до вас з пропозиціями співпрацювати представники державних органів, учбових закладів?

Ми не покладаємо великі надії на те, що базою порушень будуть активно користуватись правоохоронні органи або ж Міносвіти. Звісно, вони будуть виведені з зони комфорту і не реагувати буде важко, але повірте для ефективної реакції з їх сторони просто-напросто бракує належних умов, тому ми не дуже сподіваємось. Водночас нам відомо, що у МОН думають над ідеєю запуску інституту освітнього омбудсмана. Думаю Profrights.org задасть певний темп або принаймні покаже, як освітній омбудсман міг би діяти.

За ті кілька днів після презентації ВНЗ реагували по-різному. До нас написало близько 20 університетів, більшість дивувались, чому ми про них пишемо. Довелось пояснювати, в чому саме порушення законодавства. Водночас 5 університетів усунули порушення після нашого сигналу — ми позначаємо такі порушення в базі як виправлені. Зрештою ми зацікавлені в тому, щоб університети усували ці порушення. Як я вже сказав, ми випробовуємо інструмент репутаційного тиску. На жаль, в Україні не залишилось інших важелів, щоб стимулювати університети до змін.

— Давайте уявимо ідеальний сценарій роботи з заявою про порушення: повідомлення потрапляє до вашої онлайн-бази, проходить перевірку і публікується. Що має відбутись далі? Який кінцевий результат ви вважаєте позитивним, взагалі метою діяльності команди Profrights?

У першу чергу ми розраховуємо, що базою будуть користуватись абітурієнти та їх батьки під час вибору університету, викладачі, які шукають роботу, а також спонсори та роботодавці, які хотіли би допомогти університету грошима. Саме тому ми взяли низький старт перед наступною вступною кампанією. Для нас це як змагання з університетами за капітал — тільки самі ми на нього не претендуємо, але хочемо, щоб гроші йшли до тих ВНЗ, у яких репутація незаплямована або хоча би просто краща. Між іншим з 2016 року державні гроші на підготовку бакалаврів будуть йти до ВНЗ фактично за тим же принципом, як і гроші від контрактників. Людина виборюватиме грант, обиратиме ВНЗ і лише тоді гроші приходитимуть за нею.

— Якщо можна, поділіться планами на майбутнє: чи будете розширювати функції, можливо, запустите кампанію для пошуку засобів на підтримку Profrights?

Зараз база набирає м’язів і на початок вступної кампанії там буде досить солідна кількість зареєстрованих порушень, ця інформація дасть змогу абітурієнтам оминути ВНЗ, де систематично порушуються права студентів. Взимку ми активно підемо в офлайн та будемо їздити містами, зустрічатись з активістами, студентами, викладачами, презентувати ресурс та розповідати про його можливості. Через деякий час запустимо англомовну версію, для того, щоб іноземні студенти теж були обачнішими. Також будемо постійно вдосконалювати систему верифікації та перевірки інформації, яка до нас надходить. Ресурси ми шукаємо постійно. Profrights — це лише один з проектів CEDOS, тож потреба в ресурсах у нас є завжди.

— Дякуємо за розмову. Ваші побажання нашим читачам

Менше сподівайтесь на владу. Знайдіть gap, який можете заповнити, якусь проблему, яку можете вирішити, і постарайтесь її вирішити. Не вийде з першого разу, покличте друзів — вийде з другого.

Читайте также:

Олександр Павленко, ChoiZY: про легший шлях до професії

Дослідження індустрії MarTech в Україні

Бьюти-фильтры (не) спасут мир: авторское мнение и комментарий психолога

Марина Саприкіна, голова правління CSR Ukraine: «Розмови про професії без гендерних стереотипів є важливим елементом навчання»