Вихідні можна провести із користю, якщо обрати для читання правильні матеріали. Ми пропонуємо вам 5 цікавих розмов та досліджень нашої редакції на наукові теми — і сподіваємось, ви відкриєте для себе щось нове завдяки цим матеріалам.
Про те, як створювався найвідоміший марсохід сучасності
Адам Стельцнер (Adam Steltzner) схожий чи то на філософа-хіпстера, чи на осучасненого ковбоя, а якщо візьме в руки гітару — на справжню американську рок-зірку. Зовнішністю він вирізняється від своїх колег та це не заважає його роботодавцю, агенції NASA, доручати Стельцнеру найвідповідальніші космічні місії. Знайомтесь — інженер лабораторії Jet Propulsion, керівник розробки найпопулярнішого робота в світі, марсоходу Curiosity, та автор книги про створення цього апарату. І він розповість, як все це влаштовано.
Про 2 маловідомих ядерних вибухи на території України
Коли йдеться про вибух та ядерні технології на території України, як правило усі одразу згадують Чорнобильську катастрофу. Її річницю та жертв цієї трагедії ми вшановуватимемо у квітні. Втім, в історії нашої країни було щонайменше 2 епізоди використання ядерних зарядів у промислових цілях, один із яких теж був невдалим, а ефективність іншого було визнано сумнівним. В циклі «25 історій про Україну» згадуємо про експерименти радянської науки із «мирною» ядерною зброєю (або її аналогами) на території колишньої УРСР.
Про те, як в Україні можна готувати педагогів по-новому
Сьогодні зовсім неважко знайти мовні курси, різні школи PR чи курси для митців. А ось питання реформування шкільної освіти і досі залишається відкритим. Надія Михалевич, співзасновниця Центру інноваційної освіти «Про.Світ» розповіла нашій редакції про діяльність центру та перспективи модернізації навчального процесу зсередини.
Про те, як наука і біопротезування об’єдналися для допомоги в АТО
Медична компанія ilaya в Києві вже понад 10 років застосовує біотехнології в ортопедії-травматології, а з початком АТО та появою великої кількості поранених українців з’явився спільний з People’s Project проект із реабілітації поранених. Про лікування з використанням клітинних технологій, збір коштів та плани на майбутнє нам розповів Генеральний директор медичної компанії ilaya та засновник соціального проекту «Біотех-реабілітація поранених» Олексій Шершньов.
Про інноваційну розробку Національної академії наук України
Українські вчені розробили пристрій, який може корегувати психофізіологічний стан людини в надзвичайних ситуаціях. Пристрій постійно стежить за станом пацієнта завдяки вбудованому біологічному зворотному зв’язку. Шолом може працювати як автономно, так і через підключення до комп’ютерної системи.
Про технічні особливості роботи пристрою, а також, про перспективи його масового виробництва ми розпитали Анатолія Шевченка, директора Інституту проблем штучного інтелекту МОН і НАН України, члена-кореспондента НАН України.
Ми ж бажаємо вам цікавих та насичених вихідних, в яких знайдеться місце і для наукових відкриттів, і для власних винаходів.