Рок-зірка із NASA і марсохід Curiosity

Адам Стельцнер (Adam Steltzner) схожий чи то на філософа-хіпстера, чи на осучасненого ковбоя, а якщо візьме в руки гітару — на справжню американську рок-зірку. Зовнішністю він вирізняється від своїх колег та це не заважає його роботодавцю, агенції NASA, доручати Стельцнеру найвідповідальніші космічні місії. Знайомтесь — інженер лабораторії Jet Propulsion, керівник розробки найпопулярнішого робота в світі, марсоходу Curiosity, та автор книги про створення цього апарату.

9c545e235b684a068cb55916adfc77dc-ed
У розмові з редакцією Engadget Адам розповідає про популяризацію космосу, яка сприяє розвитку проектів Агентства та як інтелектуальні змагання державних і приватних компаній рухають вперед всю аерокосмічну галузь.

Про трудові будні космічних розробників

Насправді робота в лабораторіях NASA набагато веселіша, ніж може здатися з першого погляду. Обговорення нових розробок Jet Propulsion Laboratory проходить в атмосфері інженерних бойових дій. Талановиті вчені критикують ідеї одне одного, розробники пропонують нові механіки, а в результаті команда знаходить рішення поставлених задач, презентує інноваційний дизайн апаратів, успішно проводить космічні місії.

«—Нас знають у NASA через робочі наради, що не поступаються нікому високим рівнем професіоналізму та агресивністю. Навіть топ-менеджмент NASA почуває себе ніяково на зустрічах з обговорення проектів, тому що суперечки всередині команди схожі на звичайнісінькі побутові сварки, — зізнається Адам.»

Наразі в роботі лабораторії — найрізноманітніші проекти, учасником яких є Стельцнер. Серед них — програма «Mars 2020». За 4 роки планується запустити новий марсохід, який також збиратиме зразки ґрунту і відправлятиме дані про них на Землю. Відмінність наступної місії в тому, що покращені технології забезпечать більш глибинний аналіз «червоної планети» і допоможуть максимально підготувати перших марсіанських колоністів.

Будова нового апарату базується на Curiosity, за розробку якого відповідав Стельцнер. Тоді він домігся від спеціалістів такого механізму, що вміє практично без помилок і автономно пересуватись незнайомою космічною поверхнею. Задача, що була поставлена перед фахівцями, звучала настільки божевільно, а сама ідея успішної висадки та курсування марсоходу-безпілотника сприймалась лише як вигадка письменників-футуристів, що коли Curiosity розпочав свою подорож поверхнею Марсу, Адам вирішив оприлюднити весь процес створення апарату в книзі «The Right Kind of Crazy».

PIA14126_SAF_MSL_20110512-full-ed

Конструювання апарату Curiosity

В книзі розповідається, як інженери шукали технологічні відповіді на невідомі раніше питання, якими суперечками супроводжувалось проектування системи приземлення Curiosity Sky Crane; описані деталі внутрішньої «кухні» космічних розробників. Зокрема, Стельцнер пише, що в такій багаторівневій установі, як NASA найважливіші проекти настільки складні для зовнішнього розуміння, що їх навіть важко описати стороннім спостерігачам. Можливо, саме тому останнім часом лунає все більше критики на адресу безлімітного фінансування розробок агенції.

Сельцнер задіяний у створенні нового типу парашуту, який буде використовуватись для висадки людей на Марсі, а також розробляє роботизовані системи для дослідження природних супутників Юпітера й Сатурна. На них, як вважають вчені, найбільш вірогідно можуть бути виявлені ознаки позаземного життя:

«—Я вважаю допитливість найграндіознішою рисою характеру людини. Саме зацікавленість у всьому незвіданому штовхає нас на вивчення нових галузей, об’єктів. Я не знаю, як напевне досягти успіху у дослідженні космосу, але щоб просунутись вперед хоч на трішки потрібно починати з найбільш масштабних проектів.

Що я знаю напевне, це те, що дослідження роблять нас кращими, а нові відкриття — величнішими, і додають ваги самому нашому існуванню. Тільки уявіть, що знаючи про відкриття, які ми робимо в NASA, кожен житель Землі відчуває себе краще, розправляє плечі та вище тримає голову! Неможливо порахувати безпосередній вплив нових фактів про Марс на економіку, але для свідомості всього людства наша робота справді має значення.»

Хто такий Адам Стельцнер

14353666282_7d371f7392-ed

«Як простий підліток з Каліфорнії вирішив присвятити життя зіркам і витратив на це 25 років» — саме так можна було би назвати книгу, написану про життя Стельцнера. Загадковість космосу та безліч нерозкритих його таємниць свого часу надихнула молодого гітариста місцевого рок-гурту несподівано для всіх вступити на курс фізики до найближчого коледжу. Пізніше він перевівся до Університету Каліфорнії, який закінчив за фахом машинобудування та дизайну, що дало можливість потрапити до NASA.

В цьому відомстві Адам зміг повністю реалізувати своє захоплення зірками, досліджуючи нові горизонти з такими ж «космічними ґіками» в лабораторії Jet Propulsion. Підрозділ було засновано в 1936 році — на сьогоднішній день в ньому працюють понад 5 тис професіоналів, задіяних в «Mars 2020». Напрям курує Каліфорнійський технологічний інститут, а бюджет на реалізацію складає $250 млн — половина від всього фінансування NASA в 2016 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В рамках проекту регулярно проводяться опитування серед вчених про те, які саме відомості з космосу їм потрібні. Залежно від отриманих запитів інженери Curiosity змінюють програмне забезпечення, щоб зібрати якомога більше точної інформації. В лютому вони проводили попередній огляд конструкції нової версії марсоходу, узгодили окремі функції з вченою спільнотою.

Безпосередньою технічною роботою займається близько двох сотень людей, а сам Стельцнер, як керуючий напрямом, більшість часу проводить за вивченням звітів та в суперечках із колегами. Однак управління проектом — це не лише розмахування руками на нараді: саме Стельцнер відповідальний за виявлення помилок, вразливостей та недоліків як в апаратній частині, так і в програмному забезпеченні. Більше того: всі недоліки вкрай важливо виявити вчасно, щоб не допустити невиправданих витрат коштів американських платників податків.

Mars-2020-Artist-Concept-Instrument-SuperCam-full

Про важливість популяризації космосу

Останнім часом зацікавленість в дослідженні космосу значно зросла в приватному секторі — відомі бізнесмени та провідні технологічні компанії вступили в конкурентну боротьбу із NASA за звання першопрохідців колонізації Марсу. Стельцнер, зі свого боку, не бачить в цьому загрози своїй діяльності і оцінює стан речей вкрай позитивно:

«—Я справді обожнюю читати про ці проекти і щиро радію їхній появі. Хоча би тому, що приватні компанії можуть робити свої проекти інакшими, ніж передбачено у стратегії NASA. Однак, як і ми, вони звітують перед своїми «спонсорами»: для нас це уряд, для них — інвестори. Можливо, одного дня хтось з приватних космічних компаній справді презентує революційне рішення для космічного туризму чи висадки людей на Марсі, а може, вони згодом припинять свою діяльність. В будь-якому випадку, здорова конкуренція в цій галузі дуже потрібна».

Зацікавленість аудиторії не менш важлива для успішної діяльності та взагалі існування і NASA, і приватних «космічних ковбоїв». Ось чому лабораторія Jet Propulsion випускає плакати на космічні теми в ретро-дизайні, ось чому Стельцнер оприлюднює в своїй книзі деталі «із-за лаштунків» Curiosity. Якщо одного дня ажіотаж навколо колонізації Марсу зникне — чи захочуть держави та приватні інвестори і далі вкладати гроші в космос?

ic-nasa

Джерело: Engadget | Фото: AP/Damian Dovarganes (Steltzner / Lead); NASA/JPL-Caltech (Spacecraft Assembly Facility); Nick_Rowland/Flickr (Starry sky); Nasa (Mars rover, Space Tourism posters)