Музика та мистецтво у школі — запорука успіху на випускних іспитах

Серед міського населення нашої країни абсолютно нормально записувати дітей на відвідування різноманітних секцій і гуртків: музика, танці, малювання, спорт… Цьому переліку немає кінця-краю, була б можливість. Хоча, зі збільшенням інтенсивності освітнього процесу безліч батьків ставлять під сумнів доцільність таких позашкільних занять, аби не перенавантажувати доньок і синів. The Guardian розповідає про одну англійську школу, яка на своєму прикладі довела, що успішність учнів на випускних іспитах залежить від кількості уроків музики на тиждень. Деталі – в адаптованому перекладі матеріалу.

32_childrensinging

Як об’єднати представників 30 національностей

Абіга Насір (Abiha Nasir), дев’ятирічна школярка, тихо заходить у маленький клас, сідає, поправляє хіджаб і бере барабанні палички. Коли дівчинка починає грати, на її обличчі з’являється сором’язлива посмішка. Абізі було лише п’ять, коли вона почала відвідувати позашкільні факультативні заняття у початковій школі Фівершем (Feversham), вражаючи учителів своїми музичними здібностями й тим, як зростала її впевненість у собі, коли дівча бралося за інструмент. Минулого року Абіга успішно пройшла відбір музичної програми для обдарованих і талановитих учнів початкових шкіл міста Бредфорд, Англія, ставши першою мусульманською дівчинкою, якій вдалося цього досягти. Учителі Абіги кажуть, що у багатьох школах, де такі предмети як музика та образотворче мистецтво урізаються, аби вклинити у розклад занять предмети, які входять до випускних іспитів, можливо, талант дівчинки ніхто б і не помітив. Проте у школі Фівершем директор Навід Ідріс (Naveed Idrees) ввів заняття з музики, театрального й образотворчого мистецтва у кожен шкільний день, для кожного учня.

Результати – прекрасні. Сім років тому школа Фівершем не сходила зі сторінок газет через різноманітні негативні фактори. Сьогодні Управління зі стандартів освіти Великобританії оцінює її, як «хорошу» школу, яка входить до 10% найкращих шкіл на національному рівні з точки зору прогресу учнів у читанні, письмі та математиці. У 2011 році рівень школи був на 3,2% нижче середнього показника успішності шкіл в Англії. Минулого навчального року результати 74% учнів у перевірці читання, письма та математики відповідали стандартам, хоча середній показник у країні становить 53%. А результати серед школярів з обмеженими можливостями значно вище середнього.

Ці зміни вражають, якщо врахувати, що для 99% з 510 учнів англійська мова не є рідною, а половина школярів приходить на навчання, не знаючи англійською і слова. Школа розташована в одному з найбідніших і найбільш густонаселених кварталів міста. Майже три чверті населення складають вихідці з Пакистану, Бангладеш або Індії, хоча у місті в цілому їх кількість не перевищує 25%. Нещодавній наплив біженців і збільшення кількості східних європейців у довгостроковій перспективі призвели до напруженості у районі. Міська рада відзначає, що різні етнічні групи «не обов’язково добре ладять одна з одною чи ставляться одна до одної з повагою».

У школі ж панує інша атмосфера. Школярі розмовляють тридцятьма різними мовами, але всі вони дружньо навчаються пліч-о-пліч. Діти розучують п’єси Шекспіра, пісні гурту «Бітлз», а також мусульманські релігійні пісні під назвою нашеди. За словами Джиммі Ротерама (Jimmy Rotheram), вчителя музики школи, «незначна кількість» батьків-мусульман непокоїлася через те, що їх діти слухають поп-пісні чи християнську музику, але ці побоювання зникли, коли батьки побачили прогрес своїх дітей. Колись шкільний концерт у кінці навчального року відвідувало лише декілька батьків, а зараз квитки на нього продають. Відвідування школи збільшилося до 98%, оскільки зросла кількість уроків музики для кожного учня. Кожна дитина займається музикою щонайменше дві години на тиждень. Спів же включений і в інші уроки, учні часто співають про відмінювання дієслів або про історію.

Творчість – запорука математичного успіху

Ідріс, який став директором у 2013 році, визнає, що новий підхід був «дуже ризикованим», але зараз переконаний, що він може допомогти й іншим проблематичним школам. Директор розповідає, що до нововведень школа входила до переліку установ, до яких застосовують спеціальні заходи. Вчителі були незадоволені, батьки скаржилися, результати навчання були поганими, ніхто не хотів тут навчатися, у школи були проблеми фінансового характеру. Якщо зменшується кількість дітей, зменшується обсяг фінансування, отже вчителі не хочуть працювати в цій школі, а ті, що працюють, пригнічені. Управління зі стандартів освіти здійснює перевірку кожного семестру і вимагає одного – результатів.

«– Ми могли б вчинити так, як чинять інші: потрібно досягти результатів – збільшуємо кількість уроків англійської мови, математики тощо, але ми не стали цього робити. Таким чином можна досягти результатів, але моральний дух персоналу не повернути, а діти зненавидять навчання. Ми ж хочемо, щоб діти могли насолоджуватися навчальним процесом».

Школа заснувала свій метод на підході угорця Золтана Кодая (Zoltán Kodály), який передбачає навчання дітей, спочатку підсвідоме, через музичні ігри (цікаво, що у 2016 році цей метод був включений у список ЮНЕСКО як частина нематеріальної культурної спадщини людства). Діти вивчають ритм, знаки руками і рухи таким чином, що допоможе їм згодом у читанні, письмі та математиці. Ідріс наводить лише один з багатьох вдалих прикладів: вчителі виявили, що вивчення уривків з п’єси Шекспіра «Буря» покращує читання та письмо дітей.

Загублені у дискусії щодо випускних іспитів і оцінок, освітяни забули про важливість психічного та соціального розвитку. У Бредфорді апогеєм такого ставлення два роки тому стало самогубство 11-річного школяра, Асада Хана (Asad Khan), який таким чином вирішив припинити постійні насмішки у школі. Після смерті Асада школа Фівершем запровадила проект, який допомагає дітям боротися з невдачами, конкуренцією серед однолітків і впливом ЗМІ. «Безліч цих мовчазних дітей не знають, як боротися з емоціями, не знають, як боротися з негативом», – говорить Ідріс. Насамперед, проста гра може допомогти дітям вивчати такі соціальні навички, як візуальний контакт, розмова по черзі, а прослуховування музики протягом години допомагає розвинути концентрацію в наш час, коли переважають смартфони та планшети.

Акцент на творчість покращив результати навчання у школі, і не тільки серед музично обдарованих дітей, говорить вчитель музики Ротерам, додаючи, що «нами доведено, що цей підхід значно ефективніший, ніж зубріння буклетів з підготовки до випускного іспиту».

«– Я сподіваюсь, що директори, освітяни та люди, які впливають на навчальні процеси, як фінансово, так і організаційно, дізнаються про нашу школу і зрозуміють, що творчі предмети не є доповненнями, а дуже важливою складовою прогресу всіх учнів».

Повернувшись до класу, Абіга видає інше надзвичайне соло на барабанах, таке гучне, що його чутно з ігрового майданчика надворі. Дівчинка практикує вдома, але лише на приставці чи на планшеті. Незабаром вона сподівається отримати справжній інструмент: «Тато робить кімнату з шумоізоляційними стінами, щоб не скаржилися сусіди, і збирається купувати інструмент».

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: The Guardian, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»

Читайте также:

Новий дизайн и продуктивність сонячних батарей

Як залишатися сфокусованим в офісі?

Чому так важко вивчити іноземну мову?

Як спланувати успішний семінар