Нейронауковець Брі Лінкенхокер (Brie Linkenhoker) вірить, що люди загалом, а надто ті, хто обіймає керівні посади, повинні бути краще підготовлені до майбутніх стратегічних викликів, постійно розширюючи свій світогляд. Як директор ініціативи Стенфордського університету Worldview Stanford, пані Лінкенхокер та її команда займаються виготовленням мультимедійного контенту й навчального матеріалу з ефектом присутності, аби зробити академічні дослідження та ідеї доступними й корисними для зацікавлених осіб. Ці орієнтовані на майбутнє теми призначені для того, щоб допомогти зацікавленим людям зрозуміти сили, які формують майбутнє.
Ініціатива Worldview Stanford працює над такими міждисциплінарними темами як сила духу, наука прийняття рішень, екологічний ризик і стійкість, а також довіра й повноваження в епоху великих даних. Деталі – в адаптованому перекладі інтерв’ю з ресурсу Singularityhub.
Worldview Stanford і курс «Наука прийняття рішень»
Аби орієнтуватись у складному сучасному світі, людині необхідно мати хоча б базові знання у багатьох різноманітних темах у різних сферах. Це особливо актуально для лідерів та осіб, які приймають рішення. Університети – це осередки, де створюються нові знання, але люди поза їх межами не отримують ці знання та не використовують їх так легко, як хотілося б науковцям, тож ініціатива Worldview Stanford працює над вирішенням цього питання.
Проект Worldview призначений для розширення індивідуального та колективного світогляду про важливі теми, що впливають на майбутнє. Світогляд людини не є статичним, він постійно змінюється. Представники проекту вважають, що людина має бути поінформована щодо багатьох різних аспектів, різних культур, володіти знаннями у різних областях і дисциплінах, тож вони працюють над створенням навчальних програм, які об’єднують всі ці речі.
Наприклад, проект пропонує програму «Наука прийняття рішень» (Science of Decision Making). Традиційно до осіб, які приймають рішення, відносять тих, хто обіймає керівні посади. Проте необхідно розуміти, що кожна людина у межах організації приймає рішення, так само, як і кожен член родини чи кожен член громади. Кожна людина, без виключення, приймає рішення. Ми вирішуємо, що купити, з ким вступати в стосунки, які урядові акти очікувати. І людині важливо думати не лише про свої власні рішення, але також передбачити, які рішення приймуть інші. Отже, розробляючи курс «Наука прийняття рішень», фахівці прагнули допомогти людям удосконалювати процес власного прийняття рішень і краще спрогнозувати, зрозуміти, передбачити рішення інших осіб.
Науковці зрозуміли, що єдиним способом досягнення такої мети було об’єднання багатьох різних поглядів, тож було залучено експертів з економіки, психології, неврології, філософії, біології та релігії. Також були інкорпоровані новітні дослідження у галузі штучного інтелекту та віртуальної реальності, а ще досліджено дискусії та обговорення на теми зміни й розвитку технологій.
У рамках цього курсу слухачі вивчають роль упереджень та евристичних методів, а також їх вплив на прийняття рішень. Людина, певно, приймає тисячі рішень кожного дня. Якби їй довелось активно обдумувати кожне з них, вона б не вийшла з будинку вранці. Багато рішень повинні прийматись автоматично, щоб вивільнити когнітивні ресурси мозку для прийняття більш складних рішень. Скажімо, у 95% ситуацій прийняття рішень на основі емпіричних правил (надійних, простих і зручних у використанні правил, що не претендують на наукову точність, але, завдяки своїй простоті, прекрасно підходять для практичних цілей) не призводить до жодних проблем. Приміром, не важливо, що ми не усвідомлюємо, що приймаємо рішення на основі власних емпіричних правил, коли обираємо, як дістатись на роботу, чи вирішуємо, що приготувати на вечерю.
Але у 5% випадків застосування цих правил може стати причиною упереджень і призвести до критичних ситуацій, прикладом, у випадках, коли представники правоохоронних органів здійснюють арешт, або коли людина приймає рішення про стратегічні інвестиції чи вирішує, кого приймати на роботу. Розгляньмо детальніше прийняття на роботу. Протягом скількох років рішення про наймання людини впливатиме на організацію? Потенційно протягом 5, 10 чи навіть більше. Потрібна людина на потрібному місці може змінити майбутнє бізнесу. Тож це одна з тих областей, де кожному дійсно варто знати про свої власні упередження, які є у кожного з нас.
Як прогрес нейронауки допоможе нам стати краще
Евристика та упередження дуже актуальні в наші дні. Важливу роль відіграла новаторська робота лауреатів Нобелівської премії Денні Канемана (Danny Kahneman) й Амоса Тверського (Amos Tversky), які вивчали психологію людини та роль упереджень у процесі прийняття рішення. Їх праця породила нову сферу поведінкової економіки. За останні 10-15 років дійсно розвинулася галузь нейроекономіки.
Нейроекономіка – це поєднання поведінкової економіки з нейронаукою. У поведінковій економіці використовують економічні ігри та економічний вибір з пов’язаними з ними цифрами, що мають реальне застосування. Наприклад, ставлять запитання: «Скільки вам необхідно витратити, щоб купити А, а не Б?» Або: «Якщо я запропоную вам X доларів за об’єкт, яким ви володієте, ви погодитесь чи відхилите мою пропозицію?» Отже, ця галузь намагається розглянути процес прийняття рішень людиною у форматі, який легко зрозуміти та кількісно визначити в лабораторних умовах.
Тепер до цього процесу приєднується нейронаука. Люди можуть виконувати ті самі завдання, приймаючи рішення у тих самих наближених до реального життя ситуаціях, але тепер процеси у мозку скануються, тож ми маємо змогу почати розуміти, що відбувається у мозку, коли люди приймають рішення. Можна поставити запитання: «Чи можу я поглянути на сигнали в чужому мозку та передбачити, яке рішення збирається прийняти людина?» Це може допомогти нам побудувати модель прийняття рішень. А ще через 10 років ми, певно, матимемо дійсно багаті моделі того, як люди фактично приймають рішення та які процеси відбуваються у мозку в цьому процесі.
БІЛЬШЕ ПРО НОВУ ЕКОНОМІКУ:
- Веселка фінансових можливостей — нові тренди в рекламі банків
- З месенджера — у криптомайнери: яким буде мільярдний вихід Telegram на ICO
- Артем Сердюк, kmbs: «Більшості бізнесів не варто будувати ніякі “компанії майбутнього”»
Джерело: Singularityhub, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»