Пост заради науки, або як соцмережі допоможуть стежити за екосистемами світу

Згідно з даними нового австралійського дослідження, про яке повідомляє ресурс The Next Web, соціальні медіаплатформи, наприклад, Twitter та Instagram, можуть бути багатим джерелом безкоштовної інформації для вчених, завданням яких є контроль стану коралових рифів та інших екологічних ресурсів. Детальніше – в адаптованому перекладі матеріалу.

qqy

Громадська наука. Рівень — соцмережа

В усьому світі екосистеми знаходяться під загрозою, тож моніторинг їх стану є надзвичайно важливим. Але наукові спостереження – дуже дорогі, вимагають наявності досвідчених фахівців на місцях, складних інструментів і детального аналізу, часто у спеціалізованих лабораторіях. Ці витрати, а також необхідність розповсюдження інформації серед громадськості та її залучення стали однією з причин розвитку так званої «громадської науки» – явища, коли члени суспільства, які не є фахівцями галузі, допомагають робити спостереження та збирати дані. Смартфони і мобільне інтернет-з’єднання спростили процес збору наукової інформації. Приклади додатків моніторингу навколишнього середовища включають WilddogScan, Marine Debris Tracker, OakMapper та Journey North, які контролюють рух метеликів виду Данаїда Монарх.

Логічно передбачити, що безліч розміщеної у соціальних мережах інформації можна класифікувати аналогічним чином, використовуючи її у якості «громадської науки», якою займаються ті, хто навіть не усвідомлює, що насправді виступає у ролі цивільного науковця. Адже такі соціальні платформи, як Facebook, Twitter, Instagram і Flickr, містять велику кількість інформації. І хоча метою публікацій не є офіційне спостереження за станом навколишнього середовища, публікації, наприклад, з Великого бар’єрного рифу, можуть містити корисну інформацію про стан навколишнього середовища на цій ділянці планети.

Хорошим ресурсом для таких досліджень є Twitter, оскільки дані перебувають у вільному доступі, а короткі повідомлення відносно легко обробляти. Цей ресурс може бути особливо перспективним для популярних місць, які відвідують багато людей. Наприклад, під час одного з досліджень в Австралії було проаналізовано майже 300 тис. твітів, що стосувалися Великого бар’єрного рифу, у період з 1 липня 2016 року до 17 березня 2017 року. Близько 61% цих публікацій мали географічні координати, що дозволяло провести просторовий аналіз. Платформа Twitter є місцем обміну миттєвих думок, відчуттів та ідей. Тому доцільно припустити, що якщо хтось пише твіт про Великий бар’єрний риф з Кернса, людина має на увазі сусідню частину рифу, тож можна використовувати геокоординати твіту як показник широкої географічної області, якої стосується повідомлення. Зображення, пов’язані з такими публікаціями, допомагають підтвердити це припущення.

Тож, під час дослідження було виявлено, по-перше, які аспекти Великого бар’єрного рифу найбільше обговорюються, включаючи таку діяльність, як «дайвінг», такі ознаки, як «пляж», та популярні види організмів, такі як «корали» і «черепахи». Аналіз твітів також показує, про що не говориться. Наприклад, слово «відбілювач» з’явилося лише у 94 з відібраних повідомлень. Крім того, результати дослідження показують, якими аспектами люди найбільш задоволені, наприклад, плаванням і дайвінгом, а що викликає занепокоєння, як от, зменшення популяції морських корів (дюгонь, одна з яких зображена на ілюстрації до цього матеріалу – прим. ред.).

Перспективи

Загалом, повідомлення у соціальних мережах більше відображають людський досвід, ніж конкретні аспекти стану навколишнього середовища. Проте якість інформації стосовно певних інцидентів або змін можна вдосконалити, наприклад, за допомогою спеціальної системи хештегів, яка б спонукала людей публікувати конкретні спостереження. Подібні системи попереджень і хештегів для екстремальних подій та надзвичайних ситуацій вже були розроблені та запроваджені пожежною службою провінції Новий Південний Уельс (Австралія).

У твітах також часто містяться фотографії, так само як у постах в Instagram і Flickr, які теж можуть містити корисну інформацію. Система, орієнтована на зображення, особливо у тих випадках, коли фотографії містять інформацію про час і місце розташування, допоможе вирішити проблему недостатньої кваліфікації особи, яка публікує зображення, оскільки вчені можуть самостійно аналізувати та інтерпретувати його.

Звісно, спостереження за Великий бар’єрним рифом налаштоване досить добре, але моніторинг соціальних мереж може бути особливо корисним у країнах, де спостереження більш професійного рівня недоступні. Наприклад, популярні туристичні напрямки в Тихому океані або у Південно-Східній Азії можуть використовувати соціальні мережі для створення систем, які одночасно відстежують і враження відвідувачів, і стан навколишнього середовища.

Незважаючи на те, що ця ідея ще остаточно не окреслена, технологічні можливості Big Data, машинного навчання та штучного інтелекту майже напевно перетворюють поширений за допомогою соціальних мереж контент на корисне джерело даних для широкого спектру екологічного моніторингу в майбутньому.

БІЛЬШЕ ПРО КОРИСТУВАЧІВ І НАУКУ:

Джерело: The Next Web, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»