Від читання думок до вторгнення у сни: навіщо досліджують свідомість і чим це загрожує

Вчені навчилися зчитувати структуру фраз і навіть візуальні образи з думок. Тепер вони переживають, що компанії запровадять у сни рекламу.

Можливість зчитування думок

Один з перших кроків у розшифровці сигналів мозку у 2005 році зробили вчені Юкіясу Камітані та Френк Тонг з Лабораторії обчислювальної нейробіології ATR та Принстонського університету. Вони з’ясували, що активність мозку і нейронів можна відстежувати за допомогою МРТ, і навчилися визначати напрямок погляду людини.

У 2017 році науковці з Університету Карнегі-Меллона розповіли, що складні думки людини, такі як опис своїх дій чи стану, мозок складає із 42 компонентів: «особистості», «розміру», «дії» та інших.

Вчені провели експеримент: добровольці про себе вимовляли певні фрази, а нейромережа вчилася аналізувати мозкову активність. Так, речення «гігантський троль заговорив», за даними МРТ, вона могла розшифрувати як схему «розмір – особистість – дія».

Нейромережа визначила компоненти 240 речень нейронної активності та розпізнала незнайомі їй фрази з точністю 86%.

«‎Наступним кроком у цьому напрямку може стати розшифровка теми думок людини, про що вона думає: про геологію чи скейтбординг. Ми знаходимося на шляху до створення карти всіх типів знань у мозку». — говорить Марсель Джуст, професор психології в Університеті Карнегі-Меллона.

У 2019 році Юкіясу Камітані з колегами в ході експерименту показали випробуваним близько тисячі зображень, щоб зрозуміти, як візуальні образи відбиваються на активності мозку. Учасники представляли різні картинки під час МРТ, а нейромережа порівнювала дані томографії та вихідні образи.

Коли нейромережа навчилася, піддослідні знову представили ті самі зображення — і цього разу нейромережа мала відновити картинки за даними МРТ.

У 2019 році газета The Guardian повідомила, що завдяки експериментам із розшифровки нейронної активності великі компанії зможуть зчитувати думки людей через з’єднання мозку з комп’ютером, аналогічну думку висловила The Independent.

Обидва видання привели приклад проєкту Neuralink, розробники якого запропонували розмістити невеликий чіп прямо в голові людини, щоб зчитувати активність нейронів і передавати її техніці.

У квітні 2021 року науковці вбудували Neuralink у мозок мавпи. Система аналізувала активність її мозку під час гри з джойстиком та запам’ятовувала, які нейрони активувалися. Так чіп навчився передбачати її дії та передавати команди безпосередньо у гру.

У 2017 році Facebook планувала створити гарнітуру для неінвазивного з’єднання з мозком, яка дозволить людям друкувати, просто уявляючи слова, які вони хочуть сказати. Компанія проспонсорувала кілька досліджень, але у липні 2021 року відмовилася від проєкту через недосконалість технологій.

«‎Попри довгостроковий потенціал нейроінтерфейсів, ми вирішили зосередити наші зусилля на іншому підході зі швидшим виходом на ринок». — Facebook.

За словами професора неврології з Університету Нортуестерн Марка Слцукі, комп’ютер поки що не може переводити абстрактні думки до тексту. Процес ускладнюється тим, що мислення поєднує у собі складну комбінацію з образів та асоціацій.

У 2019 році журналісти Vox побоювалися, що компанії зможуть читати думки людей, та закликали законодавчо оформити право на свободу свідомості, недоторканність думок та захист від їхніх змін. Observer припускав, що рекламодавці та великі компанії можуть замінювати свідомість користувачів через імітацію роботи мозку.

Але, за словами фахівця з нейроетики з Університету Монаша в Мельбурні Адріана Картера, поки що технології не дійшли до того рівня, щоб це стало приводом для занепокоєння. Компанії отримують достатньо інформації зі смартфонів, і мозок людини навряд чи стане для них новим джерелом інформації.

Інкубація снів

Як зазначила Facebook, технологія читання думок виявилася далекою від комерційного застосування. Дослідники почали шукати спосіб проникнути у свідомість людей через сон.

У липні 2020 року американські вчені представили пристрій Dormio і новий метод впливу на людину, який вони назвали цільовою інкубацією сновидінь. Дослідники з’ясували, що людина у перехідному стані сну — гіпнагогії, сприйнятлива до зовнішніх подразників.

Dormio визначав, коли людина опинялася між сном і дійсністю за даними про втрату м’язового тонусу, змінами серцевого ритму та змінами провідності шкіри. Потім цю інформацію «рукавичка» передавала роботу Jibo, його ставили поряд із випробуваними.

Jibo задавав зміст видінь і не давав сплячим перейти до глибокої фази: наприклад, вимовляв такі слова, як «‎вилка» або «‎кролик«», коли пристрій на руці сигналізував про звільнення з гіпнагогії. У 67% випадків, коли робот вимовляв слово «‎дерево«», воно з’являлося уві сні.

За словами вчених, їх пристрій можна використовувати для навчання уві сні та для лікування таких захворювань, як посттравматичний синдром.

У червні 2021 року винахідники технології Адам Хаар Гоі Роберт Стікголд з дослідником сну Антоніо Задра у відкритому листі заявили, що інкубацією снів можуть скористатися рекламодавці, і закликали заборонити «злам» мозку сплячих людей.

Група вчених нагадала про експеримент, у якому курців змусили скоротити споживання тютюну, змішуючи неприємні запахи з сигаретним димом під час їхнього сну. В іншому випадку люди були готові заплатити за їжу більше, якщо її назву вимовляли поруч із ними до пробудження.

В обох випадках люди не запам’ятовували зовнішнього впливу. У новому есе, яке вийшло у листопаді 2021 року, вчені зазначили, що подібні методики зі звуками або іншими подразниками можуть використовувати рекламодавці, щоб непомітно стимулювати бажання.

«‎Спеціально підібрані нічні саундтреки стануть фоновими декораціями для нашого сну, як стали нескінченні рекламні щити, якими засіяні шосе, для реальності». — з листа вчених.

Група вчених навела кілька прикладів. У грудні 2020 року Xbox випустила серію роликів у рамках кампанії «‎Сила твоєї мрії». Люди розповідали про те, як образи з вигаданих світів приходили до них уві сні після ігор на консолі.

У січні 2021 року пивоварна компанія Molson Coors запропонувала 18 добровольцям дивитися перед сном яскравий ролик із пейзажами та образами своєї продукції, а потім слухати восьмигодинний «звуковий пейзаж».

П’ятеро людей повідомили, що їм наснилися газована вода та пиво бренду. У підготовці запису брав участь психолог із Гарварда Дейдре Баррет.

У 2015 році вчені довели, що споживачі наркотиків демонструють вищий рівень потягу, якщо бачать сни про свою залежність. На думку науковців, з аналогічним ефектом можуть зіткнутися і клієнти Molson Coors.

Як захиститися від реклами

За даними дослідження Американської асоціації маркетингу в Нью-Йорку, 77% рекламодавців у США мають намір почати використовувати технології для впливу на сни до 2024 року. Група вчених розповіла, що до одного з авторів листа вже зверталися «великі гравці» зі сфер технології та туризму.

Науковці вважають, що рекламні кампанії можуть перейти у сферу несвідомого та почати впливати на користувача без попередження. Вони також переймаються тим, що суспільство не висловить протест проти «проникнення» рекламодавців у сни.

«‎Вони намагаються нав’язати наркотик, який викликає звикання. Рекламу можуть посилити, використовуючи сон як зброю». — Роберт Стікголд, когнітивний нейробіолог, професор психіатрії у Гарвардській медичній школі.

За оцінкою Стікголда, віртуальний помічник Alexa та аналоги в «розумних» пристроях зможуть продавати рекламний час вночі. Таким чином компанії таємно впливатимуть на інтереси та бажання клієнтів: наприклад, промовляючи ключові слова, що асоціюються з алкоголем чи музикою.

Щоб уникнути цього, науковці пропонують заборонити будь-які спроби маніпулювати людьми уві сні.

Стікголд зазначив, що у 2021 році Федеральна торгова комісія США вже обмежує рекламу, що діє на підсвідомість: наприклад, забороняє використовувати часті повтори слів чи зображень у фільмах чи телешоу. Тому у боротьбі із впливом на сни може допомогти доповнення вже чинних законів.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читайте также:

Як користуватися Artbreeder — нейромережею, яка вміє «схрещувати» зображення та створювати нові

Як використання штучного інтелекту впливає на нашу продуктивність?

Пристрій для усвідомлених сновидінь дозволить працювати навіть уві сні

Цифрова амнезія: що це таке і чи можна її подолати