Через податки до інновацій — якою є формула успіху для України

Українська ІТ-індустрія в 2015 році вийшла на третє місце за обсягом експортних послуг і принесла в країну $2,5 млрд валютної виручки. Це — чи не єдина галузь економіки, яка спирається виключно на досвід і знання кадрів, не є залежною від сировинних ресурсів, погодних умов тощо. Експерти прогнозують, що через 5 років ІТ-індустрія може подвоїти обсяг експортних послуг, якщо вдасться зберегти високі темпи зростання. Але зовсім не факт, що це буде реально — в 2015 році цей показник впав до 7% (при тому, що в 2013-му він досягав 35% і був найвищим у Європі).

Темпи росту експорту ІТ-послуг в Україні за останні 2 роки значно знизилися

Темпи росту експорту ІТ-послуг України значно сповільнилися

Дмитро Овчаренко, генеральний директор SBT Systems Ukraine, та Віктор Валєєв, глава асоціації IT Ukraine, поділилися своїми думками щодо того, яким чином Україні можна не тільки не втратити поточні позиції на глобальному ІТ-ринку, але і значно зміцнити їх у найближчі роки.

Що відбувається на ІТ-ринку України

Сьогодні в Україні налічується близько 90 тис розробників. Однак програмісти — це ті кадри, які можуть працювати де завгодно; і для них переїзд до іншьої країни не є чимось складним. Цим успішно скористалися наші сусіди.

Наприклад, Польща зараз докладає максимум зусиль, щоби переманити до себе кращих програмістів з України, а також щоби перебрати на себе потенційних замовників. У порівнянні з Україною цій державі є чим похвалитися перед іноземними інвесторами:

  • розвинена інфраструктура,
  • відносно низький рівень корупції,
  • членство в Євросоюзі та НАТО, що забезпечують захист від будь-яких військових потрясінь,
  • стабільно високий рівень життя.
Вартість оренди квадратного метру офісу в різних країнах світу

Вартість річної оренди одного квадратного метру офісних площ у різних країнах світу

Україна поки не може похвалитися розвиненою інфраструктурою, хоча певні роботи в цьому напрямку ведуться. Крім того, незважаючи на набагато нижчий рівень життя, вартість оренди офісних приміщень в Києві всього на 10% нижче за варшавські ціни. І одна з причин такої дорожнечі — нестача офісних центрів (незважаючи на розвиток дистанційної роботи і фрілансу, в 99% випадків розробники змушені працювати в офісі).

Якщо кількість ІТ-фахівців до 2020 року зросте до 146 тис, то кількість офісних центрів має зрости як мінімум на 30%. Це мають бути комфортабельні офіси зі спортзалами та паркувальними майданчиками. Але вже сьогодні міста-мільйонники зіткнулись з проблемою відсутності площ під забудову. Тому звернути увагу на проблему потрібно вже зараз, інакше можлива ситуація, коли є і ІТ-фахівці, і робота для них, а посадити їх ніде.

За рівнем розвитку людського капіталу Україна займає 31 місце (The Human Capital Report 2015, World Economic Forum), що відповідає розвиненим країнам, однак за рівнем ВВП на душу населення ми маємо лише 105 позицію (GDP per capita, World Bank, 2014). І це — основна причина, чому із країни виїжджають фахівці.

Проблеми України: як це бачить бізнес та пересічний громадянин

Проблеми України: як це бачить бізнес та пересічний громадянин

Серед інших несприятливих факторів України називають нестабільність національної валюти, низьку купівельну спроможність, високі податки, правову незахищеність бізнесу, тиск зі сторони контролюючих органів та проблеми в адмініструванні податків, а також складні митні процедури.

Разом з тим, ключовий ресурс при побудові великої компанії — кадри. Їхній відтік вкрай негативно впливає на розвиток економіки. Відомо, що від’їзд одного просунутого розробника залишає без роботи одразу кілька програмістів середньої кваліфікації, оскільки саме той «просунутий» визначає напрямок і методологію розробки. Коментарі зайві: Україна має знайти свої аргументи на користь того, аби програмісти залишалися.

Але тут є певні складнощі. Наприклад, програма розвитку до 2020 року від Президента України дійсно дуже перспективна, але хто буде втілювати в життя цю програму? Стара каста чиновників, яка працює за кілька тисяч гривень з 9 до 18 години? Проблема в тому, що будь-який вітчизняний чиновник думає тільки на 1-2 роки вперед, відсутнє стратегічне мислення на багаторічну перспективу.

Податковий стимул: як це працює за кордоном

Дмитро Овчаренко вважає, що Україна може заманювати інвесторів тільки умовами оподаткування. Це, на думку експерта, — єдиний важіль, який може виявитися ефективним в наших умовах. Давайте поглянемо, які податкові преференції встановили країни, що домоглися значних успіхів в ІТ, і порівняємо їх з податковим режимом в Україні.

Польща: Загальні умови оподаткування, якими користується IT-бізнес:

  • відшкодування 30% (до 1 січня 2016 року було 50%) витрат у випадку здійснення креативної діяльності. Такі податкові преференції широко застосовуються IT-бізнесом, оскільки є ефективним інструментом зменшення податкового навантаження. Не «нуль», звичайно, але в Польщі є багато інших переваг, завдяки яким можна привабити інвесторів.

Білорусь: Тільки для IT-компаній у Високотехнологічному індустріальному парку:

  • відсутність податків на ПП, ПДВ, митних платежів;
  • 9% податкова пільга з податку на доходи фізичних осіб для працівників компанії;
  • обмеження максимальної бази для внесків на соціальне страхування;
  • звільнення від земельного податку протягом 3 років.

Румунія: Загальні умови оподаткування, якими користується IT-бізнес:

  • відшкодування 150% витрат у випадку здійснення R&D діяльності для загальної системи оподаткування;
  • 3% податкова пільга для податку на прибуток підприємств за спрощеною системою оподаткування;
  • 0% на доходи фізичних осіб у випадку підтвердження креативної роботи.

Індія: Тільки для IT-компаній у спеціальних економічних зонах:

  • 100% податкова пільга на експортні послуги протягом перших 5 років і 50% протягом 5 наступних років;
  • 100% податкова пільга для митних платежів, податків на послуги, ПДВ, центрального податку на продаж;
  • звільнення від інших податків, що є нематеріальними для IT-бізнесу.

Для Технопарку програмних продуктів були податкові канікули до 2011 року, що обумовлювало великі темпи зростання IT-ринку у минулому. Зазначимо, що до 1990 року Індія була аграрною країною, поки уряд не почав втілювати програму залучення інвестицій в ІТ-індустрію за рахунок низьких податків.

Казахстан: Тільки для IT-компаній у спеціальній економічній зоні «Парк інноваційних технологій»:

  • 100% податкова пільга для податку на нерухомість;
  • податкові канікули для соціального податку на 5 років;
  • спрощена система для приватних осіб, які працюють згідно патентів за ставкою оподаткування у 2-3%.

Україна: Загальні умови оподаткування, якими користується IT-бізнес: спрощена система оподаткування для IT-спеціалістів у формі приватних підприємств.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Що може рухати вперед

За 10-15 років світ дуже сильно зміниться. Уже сьогодні Каліфорнія всіяна пунктами заправок для електромобілів. Скоро там почнуть масово їздити на дорогах безпілотні авто. А якщо згадати про інтернет речей та великі дані, то стає зрозумілим, що для впровадження подібних технологій необхідна величезна кількість розробників, які будуть створювати і вдосконалювати програмне забезпечення для управління та автоматизації.

За словами Дмитра Овчаренка, Україні потрібно зробити ставку на нові технології (подібно до того, як це зробили Японія і Південна Корея після Другої Світової війни). Країна просто не зможе досягти значних успіхів, якщо буде спиратися тільки на аграрний сектор і сировинну економіку. Необхідно обирати нові креативні напрямки розвитку. Формула успіху — це низька податкова ставка на 10 років. Саме це приведе до зростання індустрії в 2-3 рази та розвитку інших галузей в економіці України. Податковий клімат — єдиний вихід для ІТ-галузі і єдиний важіль, за рахунок якого ми зможемо конкурувати з іншими країнами, вважають фахівці.