Чому з віком час плине швидше – пояснення з точки зору фізики

Час розуму та час на годиннику – це дві абсолютно різні речі. Вони течуть з різними темпами. Спробуємо дізнатися – чому.

Хронологічний хід годин, днів і років на годинниках і календарях є стійким, вимірним явищем. Проте наше сприйняття часу постійно змінюється, залежно від діяльності, якою ми займаємося, нашого віку і навіть від того, скільки ми відпочиваємо. У статті для European Review професор механічної інженерії з Дюкського університету, Адріан Бежан (Adrian Bejan), пояснює фізику, що лежить в основі мінливого відчуття часу, а також доносить до загального відому, чому роки, починають проноситися по мірі того як ми старіємо.

Бежан є одержимим принципами течії та вважає, що фізика може пояснити все. Він багато пише про те, як принципи течії у фізиці диктують і пояснюють рух таких абстрактних понять, як економіка. У минулому році він отримав медаль імені Бенджаміна Франкліна Інституту Франкліна за «новаторські міждисциплінарні внески… і за конструктивну теорію, яка передбачає природний дизайн і його еволюцію в інженерних, наукових і соціальних системах».

У своїй останній статті він досліджує механіку людського розуму і те, як вона пов’язана з нашим розумінням часу, забезпечуючи фізичне пояснення зміни нашого психічного сприйняття з віком.

Погляд розуму

На думку Бежана, який ретельно вивчав попередні дослідження в різних сферах, насамперед пов’язаних з часом, зором, пізнанням і розумовою обробкою: час, який ми переживаємо, є відчутними змінами психічних стимулів. Це пов’язано з тим, що ми бачимо. Як з фізичним часом обробки розумових зображень і швидкістю зображень, так само і з нашим сприйняттям часу. І в певному сенсі кожен з нас має свій «час розуму», не пов’язаний з ходом годин, днів і років на годинниках і календарях, і на який впливає об’єм відпочинку та інші фактори. Бежан є першою людиною, яка дивиться на плин часу під цим кутом зору, але його висновки спираються на висновки інших вчених, які вивчали фізичний і психічний процес, пов’язаний з плином часу.

Ці зміни в стимулах обумовлюють наше відчуття плину часу. Він пише:

« – Сучасність відрізняється від минулого, тому що ментальне сприйняття зазнало змін, а не тому, що продзвонив чийсь будильник. «Час на годиннику», який об’єднує всі системи живого потоку, живі й неживі, піддається вимірюванню. Період день-ніч триває 24 години на всіх годинниках, як настінних, так і наручних. Проте фізичний час не є часом розуму. Час, який ви сприймаєте, не збігається з часом, який сприймають інші».

Час відбувається в погляді розуму. Це пов’язано з кількістю ментальних образів, з якими стикається мозок, а також із станом нашого мозку під час старіння. Коли ми стаємо старшими, швидкість, з якою сприймаються зміни у розумових образах, зменшується через декілька трансформаційних фізичних особливостей, включаючи зір, складність мозку, і з часом, деградацію шляхів, що передають інформацію. І цей зсув в обробці зображень призводить до відчуття прискорення часу.

Подібний ефект пов’язаний з саккадичним рухом очей. Саккади – це несвідомі рухи очей, які нагадують ривки і які відбуваються кілька разів на секунду. Між саккадами, ваші очі фіксуються, а мозок обробляє отриману візуальну інформацію. Все це відбувається несвідомо, без будь-яких зусиль з вашого боку. У дітей раннього віку ці періоди фіксації коротше, ніж у дорослих.

Бежан говорить, що існує обернено пропорційний зв’язок між обробкою стимулів і відчуттям прискорення часу. Отже, коли ви молоді та відчуваєте багато нових стимулів – все нове – здається, що час дійсно плине повільніше. Коли ви старієте, продукування психічних образів сповільнюється, даючи відчуття, що час проходить швидше.

Втома також впливає на саккади, створюючи перекриття і паузи в цих рухах очей, що призводять до схрещених сигналів. Втомлений мозок не може ефективно передавати інформацію, коли він одночасно намагається побачити й зрозуміти візуальну інформацію. Він призначений для виконання цих дій окремо.
Це призводить до поганої продуктивності у спортсменів, коли вони виснажені. Їхні обчислювальні можливості стають збуреними, а їхнє відчуття часу вимикається. Вони не можуть бачити або швидко реагувати на нові ситуації.

Іншим фактором у сприйнятті часу є те, як розвивається мозок. Оскільки мозок і тіло стають складнішими, і з’являється більше нейронних зав’язків, шляхи, за якими передається інформація, також ускладнюються. Вони розгалужуються, як дерево, і ця зміна в обробці впливає на наш досвід сприйняття часу.

Нарешті, деградація мозку в міру старіння впливає на сприйняття. Дослідження саккадичних рухів очей у людей похилого віку показують, наприклад, більш тривалі латентні періоди. Час, коли мозок обробляє візуальну інформацію, стає довшим, що ускладнює вирішення складних завдань літнім людям. Бежан стверджує, що вони «бачать» повільніше, але відчувають, що час плине швидше.

Час життя на вимірювання

Бежан зацікавився цією темою більше півстоліття тому. Як молодий спортсмен престижної румунської команди з баскетболу, він помітив, що час уповільнювався, коли він відпочивав, і це потім дозволяло йому демонструвати кращі результати. Більш того, він міг передбачати ефективність команди в грі залежно від часу доби:

« – Ранні ігри, о 11 ранку, були поганими, безрезультатними; денні та вечірні ігри були набагато кращими. О 11 ранку ми були сомнамбулами, незалежно від того, що кожен з нас робив протягом ночі. Коли було оголошено графік, для мене було очевидно, які з ігор будуть поганими. Ігри після довгих поїздок і поганого сну також були провальними, домашні ігри були кращими з тієї ж причини. Крім того, у мене був гарний тренер, який постійно проповідував, що перший обов’язок гравця – регулярно і добре спати та жити чесно».

Тепер вчений на своєму власному досвіді відчув, як «час розуму» змінюється протягом набагато довшого проміжку всього життя. «Протягом останніх 20 років я помітив, що мій час вислизає, швидше і швидше, і я скаржуся, що мені залишається все менше і менше», – говорить він. Це почуття, яке відлунюється у багатьох людях, що його оточують.

Проте, Бежан зазначає, ми не є ув’язненими часом. Годинники продовжуватимуть цокати строго, дні плинуть за календарем, і роки, здається, будуть пролітати все швидше. Дотримуючись поради тренера Бажана з баскетболу – добре спати та жити чесно – ми можемо змінити своє сприйняття. Це, у певному сенсі, уповільнює час розуму.

ВАРТО ЧИТАТИ:

Джерело: Quartz

Читайте также:

Без слів: нова розробка дозволяє давати голосові команди, не вимовляючи ані слова

Новий дизайн и продуктивність сонячних батарей

Ринок SaaS в Україні: більше сотні гравців та $0,5 млрд інвестицій

Що відбувається на ринку фінтех в Україні