Агросектор забезпечує до 30% українського експорту і близько 15-17% ВВП, а в майбутньому цей показник, за прогнозом експертів, може зрости до 25%. Але для цього потрібно домогтися підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, в тому числі за рахунок впровадження інноваційних технологій. Семінар «AgriTech в Україні та світі», проведений з ініціативи інвестфонду CIG, окреслив новітні технологічні тренди і проекти в сфері аграрних технологій. Коротко їх можна поділити на три групи: інформаційні системи автоматизації управління, дрони і метеорологічні та інші датчики. В якості елементів, що їх доповнюють, служать системи передачі даних і різні мобільні пристрої, які використовуються в полях для отримання інформації.
Агросектор як драйвер IoT
За думкою експертів, саме сільське господарство стане локомотивом впровадження технологій інтернету речей. Адже в аграрному секторі надзвичайно ефективно використовувати різноманітні датчики з вбудованими модулями передачі даних. Подібні пристрої пропонуються вже сьогодні, відзначає Юрій Петрук, засновник AgTech Ukraine. Модуль з набором датчиків і з батарейкою, яка забезпечує до 3 років безперебійної роботи, дозволить в безперервному режимі знімати і передавати такі показники як температура повітря, вологість, атмосферний тиск, ступінь зволоження ґрунту на різній глибині, інтенсивність УФ-випромінювання і швидкість вітру.
Роботизована безпілотна техніка для сільськогосподарських робіт
Серед інших трендів варто відзначити появу безпілотної техніки — тракторів і комбайнів, які працюють за заздалегідь заданою програмою і керуються дистанційно. Крім того, зараз відбувається активне формування ринку спеціалізованих програмних додатків, призначених для агросектору. Сюди входять системи збору інформації з всіляких датчиків, інформаційні системи управління фермами та інші. Більшість додатків адаптовані на використання на мобільних пристроях, частина з них — безкоштовна, інші працюють за принципом SaaS.
Дрони на полях
Агросектор почав працювати з безпілотними літальними апаратами (БПЛА) приблизно в 2014 році, повідомляє співзасновник DroneUA Валерій Яковенко. А зародився український ринок дронів в 2012-2013, однак на той момент їх використовували в основному в кіноіндустрії, причому один знімальний день коштував близько $1000. Така вартість була обумовлена тим, що БПЛА коштували дуже дорого, часто падали, ламаючи при цьому відеообладнання, тощо.
Валерій Яковенко: «Послуга обміру земельного банку за допомогою дронів є зараз однією з найбільш затребуваних»
Рік по тому почався військовий конфлікт. Технологія стала швидко набирати популярність, з’явилися волонтерські проекти, військові організації почали виділяти бюджети. І хоча перші дрони були дуже прості і виконували лише базові завдання, проте вони стали тим драйвером, завдяки якому ринок розвивався швидше, ніж де-небудь в світі. Досить швидко з’явилися додаткові датчики, які можна було навісити на дрон, та програмні додатки, що дозволяють аналізувати зображення. Ринок почав рухатися в бік промислового сегмента. У 2015 році до моніторингу через БПЛА додається топографія.
«– Компанії знадобилося близько півроку роботи, щоб дотягнутися чи не до кожного геодезиста в Україні, щоб просто показати, що дані, отримані з дрона, нічим не відрізняються від даних, отриманих класичним методом аерофотозйомки. У підсумку ми все ж таки почали працювати в топографії, – резюмував Валерій Яковенко. – Крім того, почався бум в сільському господарстві. Ми стали отримувати таку кількість звернень клієнтів, яку не могли задовольнити. Адже ті компанії, що спробували дрон хоча б один раз в роботі, вже не могли без нього обходитися, оскільки він вирішує багато питань, пов’язаних з контролем і безпекою. Цей сегмент швидко зростав, і на сільськогосподарському ринку дронів з’явилися перші конкуренти».
На думку Валерія Яковенко, ті підприємства, що використовують супутникові дані, швидше за все в цьому році почнуть застосовувати БПЛА. Тренди поточного року показують, що разом з продажами техніки та експлуатацією устаткування на ринку з’являються послуги з обробки даних і різні специфічні моделі використання.
Найчастіше дрони використовуються в аграрному секторі для візуального контролю і моніторингу
В основному дрони застосовуються в аграрному секторі для вирішення трьох завдань. Перше – візуальний контроль і моніторинг, з цього починають майже всі підприємства. Середня ціна – від 35 до 70 грн за гектар, залежно від того, як часто використовується обладнання. Ціна включає закупівлю устаткування, зарплати співробітників і їх навчання, витрати на транспорт.
Для створення карт і обміру території зазвичай купують разові послуги дронів, які коштують від 12 до 25 грн за гектар. Сюди входить обмір з геодезичної прив’язкою, з видачею контурів і тривимірними моделями рельєфу. Ця інформація використовується земельним банком і багато що тут залежить від того, наскільки якісно замовник задіює юридичну службу.
Продажі дронів за останні 4 роки збільшилися
Внесення рідких добрив або засобів захисту рослин (ЗЗР) коштує від $25 за гектар. У той же час, обприскування за допомогою літака АН-2 коштує від 50 грн/га, гвинтокрилами МІ-2 – 135 грн/га, і гвинтокрилами Robinson – 15 євро/га. У порівнянні з іншими інструментами дрон коштує дорожче, але у нього своя специфіка. Наприклад, є можливість точкового внесення ЗЗР, що іноді грає важливу роль. Найактивніше БПЛА застосовують на полях, середній розмір яких становить 3-5 га. За приблизними підрахунками лише близько 10% компаній агросектору застосовують технології на базі БПЛА.
Практика використання БПЛА
Чому ж інші фермери не використовують дрони, якщо це дозволяє збільшити прибуток? Існує певна інертність і недовіра, вважає Яковенко. Крім того, не всі препарати можна розпилювати з БПЛА. Іноді засобом захисту рослин потрібно покрити всю поверхню листа рослини, для чого ЗЗР потрібно лити багатьма літрами, – додає Олександр Зозуля, керівник групи техекспертів «Сингента Україна». Більш того, іноді потрібно обробити саме нижню частину рослини, для чого зручно використовувати гвинтокрили, які б’ють сильним струменем зверху, а рідина відбивається від землі і потрапляє на нижню частину листа рослин.
Разом з тим, деякі агрокорпорації вже давно і успішно використовують БПЛА. Наприклад, в «Агропромінвесті» випробували всі дрони, які доступні на українському ринку, і тепер володіють колосальним досвідом в цій галузі. В корпорації «Кернел», яка відома своєю жагою до різних інноваційних технологій, заявляють, що в них є формула прорахунку ефективності з використанням дронів.
Варто відзначити, що дрони – це частина великого комплексу, і отримані за їх допомогою дані потрібно правильно застосувати. На жаль, не всі підприємства це роблять комплексно, нерідко вони обмежуються точковими упровадженнями, що зменшує ефект синергії.
Системи прогнозування ризиків
Компанія «Сингента Україна», відомий виробник ЗЗР та насіння, використовує мережу метеорологічних станцій по всій Україні з метою прогнозування поширення деяких захворювань рослин і шкідників. Всього по країні встановлено близько 70 станцій, відстань між ними – приблизно 50 км. Всі станції підключені до єдиного хабу, який обробляє ці дані в онлайн-режимі. На підставі інформації і відпрацьованих моделей прогнозується поява тих чи інших хвороб або шкідників.
Фермеру потрібно знайти на веб-порталі станцію, яка знаходиться найближче до його поля, і потім підписатися на отримання новин, що будуть інформувати про вірогідність появи шкідників і надавати рекомендації по боротьбі з ними. Ця послуга безкоштовна, оскільки в компанії вважають, що це дозволяє просувати серед фермерів продукцію «Сингента».
Прогноз ризику розвитку тлі та рекомендації по застосуванню упереджувальних засобів
Виробник також пробував працювати з дронами і аналізувати отримані результати. Для тесту застосовувалася звичайна камера, з її допомогою оцінювали засмічення поля бур’янами, або врожайність культур. Отриману інформацію порівнювали з результатами звичайного візуального обстеження та отримали цілком задовільні дані – розбіжність становила всього 4-5%.
Олександр Зозуля стверджує, що похибка між результатами обстеження полів за допомогою БПЛА і традиційним візуальним спостереженням не перевищує кількох відсотків
Хоча це звучить як жарт, та чи не найбільшу допомогу аграріям могли б забезпечити метеорологи, якби вони навчилися точно передбачати погоду хоча б на півроку наперед. Втім поки що це їм не під силу, та й перспективи розвитку таких прогнозів доволі сумнівні.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: