Рідкісні сови, аксесуари Chanel та гаджети Apple — як виживають крадії у безготівковій Швеції

Масштабний перехід на безготівкові операції готує нові виклики не тільки споживачам і продавцям, власникам малих бізнесів й банкам. Шукати нові шляхи для виживання доводиться і крадіям, а разом з ними до cashless-злочинів призвичаюються й правоохоронці. Швеція, що планує до 2030 року повністю вивести крону з обігу, вже напрацьовує досвід боротьби з новими правопорушеннями, — і мова цього разу не тільки про кіберзлочини. Деталі — у адаптованому перекладі дослідження The Atlantic.

Украдене щастя

Забудьте про професії, вкрадені роботами, — у шведських грабіжників роботу поцупила індустрія Fintech. 2016 року (як раз тоді країна активно почала переходити на безготівкові розрахунки і популяризацію додатку Swish, про що ми детально розповідали тут) в Королівстві зафіксовано лише два пограбування банків, а ще 2008 року їх було 110. Падіння кількості саме цього виду злочинів пояснюється тим, що Швеція впевнено рухається до звання першої повністю безготівкової країни світу. Символічно, що саме ця країна у 1661 році стала першої в Європі, що впровадила друковані банкноти. Повсюдні карт-ридери та мобільні додатки для оплати послуг перевели на cashless навіть ті сфери, які здавалося би, завжди лишатимуться у полоні дрібних грошей, як от церковні пожертвування чи допомогу безхатченкам. Не тільки громадські автобуси, але й багато вуличних продавців сувенірів вже не приймають готівку взагалі.

Хоча уряд продовжує друкувати крони, дві третини населення заявили, що готові перейти на повністю безготівкове життя і почуватимуться комфортно. Riksbank констатує, що 2015 року тверда крона фігурувала лише у 2% розрахунків у країні. Центробанк прогнозує, що «готівка точно все ще ходитиме до 2030-х, але необов’язково й після». Вже сьогодні менша частина банківських установ тримає готівку у відділеннях. Також, Швеція досягла надзвичайно низького показника співвідношення обсягу знятої через банкомати готівки до ВВП — це крихітні 2,5%. Кишенькові злодії й мілкі грабіжники сумно зітхають: їх злочинна діяльність вже не прогодовує.

Менше готівки — більше видовищності

Можливо, саме відчай штовхає крадіїв королівства на здійснення пограбувань, гідних кращих голлівудських блокбастерів. Уявіть собі пограбування фури, завантаженої дорогою технікою Apple, прямо під час руху авто по трасі. Грабіжники перестрибують з капоту автомобіля, що рухається позаду фури зі швидкістю понад 80 км/год з вимкненими фарами, щоб залишатися непоміченим. Сюжет став реальністю для шведської поштової служби — переживши кілька подібних атак, PostNord обладнала фури камерами. Завантаживши машини Apple-продукцією для приманки, організатори полювання разом з поліцією стали чекати на «здобич». На одному з шосе у південній частині Швеції злодії спробували пограбувати фуру, але втрутилася поліція й історія отримала щасливе для власників техніки закінчення.

Алексіс Ларссон (Alexis Larsson), голова служби безпеки в PostNord, констатує, що злодіїв сьогодні набагато більше цікавлять дорогі товари, і «цей тренд, напевно, продовжуватиме розвиватися, як наслідок зменшення кількості доступної готівки».

За теорією розбитих вікон, збільшення кількості пограбувань і випадків насильства із застосуванням зброї у Швеції, не пов’язаних з банками, заохочує злодіїв на нові вигадки. Особливо зухвалий випадок зафіксовано минулого року: рано вранці грабіжники в’їхали на бульдозері Volvo до магазину Chanel у діловому центрі Стокгольму. І хоча машина завдала значної шкоди, проломити всі захисні огорожі не змогла. Грабіжники, врешті, полишили спроби і втекли до приїзду правоохоронців. Кілька місяців потому група злочинців в’їхала до магазину товарів класу люкс неподалік Chanel і, як повідомляється, використала тягач щоб викрасти коштовності.

Оскільки Швеція продовжує скорочувати кількість готівки у вільному обігу, грабіжники проявляють все більше креативу. Наприклад, завзято беруться за роботу на чорний ринок рідкісних охоронюваних видів, який раніше обмежувався тривіальним рептиліями чи орхідеями. Рівень злочинів, що стосуються викрадення захищених видів досяг свого максимуму за останнє десятиліття. Так, сова бородата (Strix nebulosa), відома також як «привид півночі», зараз коштує біля $120 000 (1 млн шведських крон) у даркнеті.

Іронія готівкової долі

Злочини проти особистої безпеки людини (вуличні напади, пограбування, викрадення і шахрайство) також зростають разом з безготівковизацією Швеції. Національна рада з питань попередження злочинності (Swedish National Council for Crime Prevention) останні 10 років проводить щорічне дослідження рівня правопорушень. Два роки тому було зафіксовано найвищий відсоток громадян, що хоча би раз на рік постраждали від вказаних вище злочинів — 15,6%. А рівень кіберзлочинності та електронного шахрайства, за даними The Guardian, за останнє десятиріччя подвоївся.

Неймовірно, але одним з головних завдань переходу на безготівкові операції було зменшення кількості злочинів. Якоюсь мірою, завдання виконане: грабіжники банків й кишенькові злочини полинули у шведське небуття. Але в абсолютних цифрах злочинність не скоротилася, просто змінила вектор розвитку на діджитал. Правоохоронці борються і з добре відомими скам-схемами, і з новими технологіями зламу криптогаманців та електронних платіжних систем.

Зростання e-правопорушень зумовлене й психологічним аспектом: користувачі дистанціюються від грошей, а тому легше зважуються на обман, крадіжку, шахрайство (той самий психологічний ефект, до речі, сприяє збільшенню витрат на електронні покупки — коли не тримаєш гроші в руках, начебто і не віддаєш їх за третій чи дванадцятий чохол для смартфона з AliExpress, правда ж?). Це пояснює й ухилення від сплати податків, і махінації зі страхуванням чи обов’язковими виплатами, і, якоюсь мірою, бажання викрасти розкішні аксесуари бульдозером.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: The Atlantic