Для Девіда Берчарда (David Burchard) з Каліфорнії 2016 рік став справді високосним. Спочатку йому «пощастило» натрапити на поліцейського під прикриттям, якому Берчард продав наркотики через інтернет. Потім Девід не встиг позбутись електронних терезів і пакетів для фасування та марихуани — все це у нього вилучили під час обшуку. Але чи не найбільшою помилкою Девіда, за яку він довго себе картатиме, відбуваючи строк у в’язниці, стала його офіційно зареєстрована торгівельна марка «Cali Connect» — співзвучна з псевдонімом одного із найактивніших продавців наркотиків на сайтах даркнету.
Справа Берчарда перебуває на розгляді місцевого суду, а правоохоронці продовжують глибше занурюватись в мережі, щоб перехоплювати онлайн-торгівлю забороненими речовинами. Хоча інтернет-частка такої торгівлі досі поступається офлайн-каналам збуту, вона швидко збільшується в грошовому еквіваленті: з $15-17 млн у 2012 році — до $150-180 млн в 2015-му. Дослідження Global Drug Survey стверджує, що частка наркозалежних американців, які цього року купують свою наступну дозу через інтернет сягає 15%, в той час як за весь 2014-й вона склала лише 8%. Випадок із продавцем Девідом, який не тільки зареєстрував свій дилерський псевдонім, але й замовив сувенірну продукцію з написом «Cali Connect», підтверджує: віртуальна торгівля наркотиками набуває все більше ознак реальної. А також демонструє, що користувачі даркнету почуваються там цілком безпечно і недосяжно для поліції.
Як працює «темний» інтернет
Продавці заборонених препаратів та сервіси для такої торгівлі складають суттєву частку даркнету, або «темного» інтернету — сайтів, які доступні тільки через спеціально зашифровані технології, на кшталт браузеру Tor. Для комунікації між собою учасники ринку використовують спеціально захищену «темну» пошту Sigaint та шифрувальне ПЗ Pretty Good Privacy (PGP). Оплата відбувається в криптовалюті Bitcoin, тому придбання забороненого «зілля» через інтернет забезпечує майже стовідсоткову анонімність.
«Темні» сайти функціонують, як вітрина, а угода купівлі-продажу має ознаки депонованого правочину. На першій стадії сервіс резервує готівкові кошти, допоки сторони не узгодять всі деталі. Система зворотнього зв’язку дозволяє оцінювати покупку та залишати коментарі, щоб допомогти іншим користувачам обрати надійного контрагента — точнісінько так, як на легальних майданчиках Amazon та eBay. Адміністрація ресурсу отримує 5-10% комісійних із кожної угоди, а також має право обмежувати продаж окремих категорій товарів (наприклад, зброї). Форуми, скарги та будь-які інші клієнтські звернення опрацьовують, як і в звичайному «світлому» інтернеті, з тією лише різницею, що модератори отримають платню у криптовалюті Bitcoin.
Як тільки угода укладена і гроші заброньовано, наркотики надійно фасують в вакуумні пакети, не залишаючи відбитків пальців, та занурюють у відбілювач чи порошковий хлор, щоб унеможливити відстеження методами сучасних технологій ЦРУ. Адреса на пакунку завжди надрукована. Для відправлення використовують, зазвичай, декілька різних поштових відділень, розташованих на вулицях без камер зовнішнього спостереження. Новачкам часто дістається спочатку порожній пакунок (щоб перевірити маршрут доставки на відсутність спостереження) і лише потім — замовлений товар. Найкмітливіші покупці, щоби посилити власну безпеку, замовляють доставку на адресу сусідів, які наразі у від’їзді, але чиї поштові скриньки легкодоступні. Судячи з коментарів та спілкування на форумах, наркотики успішно потрапляють за адресою приблизно у 90% випадків.
Попри продумані запобіжні заходи, до останнього часу жодному онлайн-магазину заборонених товарів не вдалось довго протриматись. Перший і найбільш популярний — SilkRoad (детальніше про який читайте в нашому матеріалі) — протримався 3 роки. Потім ФБР вийшло на Росса Ульбріхта, засновника Silk Road та ідейного натхненника всіх подальших інтернет-магазинів наркотиків та зброї. Наразі «Суворий пірат Робертс» відбуває довічне ув’язнення за відмивання грошей, кіберзлочини та змову з метою продажу наркотиків.
Нащадок, Silk Road 2, проіснував в мережі всього рік, перш ніж правоохоронці припинили його діяльність. Продавці та покупці мігрували до наступних найбільших сервісів — Evolution та Agora. Перший зник у 2015 році з віртуальними коштами на рахунках клієнтів (в еквіваленті $12 млн). Потім припинив роботу і сайт Agora, перервавшись на «технічні роботи», які тривають вже понад рік. На сьогодні найбільшим залишається магазин Alphabay, хоча нещодавно запрацювала четверта версія «Шовкового шляху», яка може відтягнути на себе частину аудиторії.
Розклад роботи та асортимент «темного» інтернету
Прихована структура ускладнює аналіз онлайн-ринку наркотиків та інших заборонених товарів. Однак минулого року дослідник під псевдонімом Гверн Бронвен (Gwern Branwen) оприлюднив дані про незаконні угоди в мережі, які він збирав з грудня 2013-го по липень 2015-го. Він розробив програму, яка створювала автоматичні скріншоти кожної сторінки понад 90 «темних» ресурсів.
1,5 ТБ інформації містить подробиці про 360 тис угод купівлі-продажу на сайтах Agora, Evolution та Silk Road 2, загальною вартістю близько $50 млн. Про кожну транзакцію відомі наступні дані: об’єкт купівлі, ціна в Bitcoin, дата укладення угоди, деталі доставки, рейтинг клієнта та псевдонім продавця.
Дані Бронвена не відрізняються абсолютною точністю. Алгоритми могли пропустити деякі угоди, що були укладені в проміжок між здійсненням скріншотів. Деякі пропозиції мають невиправдано високу ціну — найпевніше, дилери таким чином позначають дефіцитний товар. Слід пам’ятати, що продавці можуть підробляти відгуки або рейтинг, хоча покупці рано чи пізно виявляють шахраїв. Щодо вартості угод та доларового еквіваленту обсягу ринку, слід враховувати той факт, що курс Bitcoin досить нестабільний. Тож для уточнення слід вивчати архівні дані про вартість однієї криптомонети саме в той день, коли була укладена угода купівлі-продажу.
Наведена інфографіка демонструє попит на різні види товарів у даркнеті:
За вартістю першу позицію займає екстазі (MDMA), зате найбільш популярним товаром, що став об’єктом 38 тис угод, виявилась марихуана. Також значний відсоток від загальної кількості покупок складають частково дозволені препарати, такі як валіум та знеболювальне оксикодон. Третина продажів стосується аксесуарів для вживання наркотиків (наприклад, трубок для куріння марихуани), а також видів речовин, опис яких незрозумілий для сторонніх дослідників («ферма Барні», «Рожева пантера» тощо).
Деякі пропозиції розраховані на більш вибагливих покупців: шоколад із додаванням канабісу за ціною, на 13% вище середньої на ринку — тому що продавець, за відгуками клієнтів, відзначається «високоморальністю» в питанні вибору контрагентів; «кокаїн без проблем» — для особливо параноїдальних покупців, які переймаються власною безпекою більше за інших; «соціальний» кокаїн — продукт із домішками, нижчої якості, зате ціна може бути меншою за середню на 5-25%.
Проаналізувавши дані про онлайн-продажі наркотиків, економісти виявили цікаві закономірності. В більшості країн, які потрапили в поле зору завдяки скануванню «темного» інтернету, грам героїну на вулиці коштує майже вдвічі дешевше, аніж в мережі. І хоча покупець може обирати найбільш вигідну пропозицію, в більшості випадків різниця між онлайн та офлайн-вартістю залишається на тому ж рівні. Націнка на кокаїн складає в середньому 40%:
Із загального тренду вирізняється Австралія, в якій, через особливості географічного розташування, ціни на наркотики в кілька разів вищі, аніж в середньому по всьому світу. Митники навчились добре контролювати кордони, тому ввіз препаратів став дуже ризикованим бізнесом, піднявши ціни в 3-4 рази, як на вулиці, так і в мережі. Онлайн-пропозиції значно дешевші, адже поштові відправлення поки що залишаються останнім надійним каналом постачання психотропів на континент. Заповзятливий дилер, наприклад, може придбати грам героїну в Голландії за $75, а потім продати австралійському покупцю вже за $288.
Ніколас Крістін (Nicolas Christin) із Університету Карнегі-Меллон пояснює, чому онлайн-покупки в даркнеті коштують дорожче — адже ми звикли до того, що побутова техніка, косметика чи одяг з онлайн-магазину економлять гроші користувача. У випадку з наркотиками у вартість заздалегідь закладається покриття видатків у випадку, якщо посилку перехоплять правоохоронці і вона не дійде до покупця. Останній відмінить угоду, заброньовані біткоїни не потраплять на рахунок продавця, який втрачає і товар, і прибуток. Щоби підготувати безпечну бандероль покупець витрачає не менше години: пакування в вакуумний пакет, занурення в хлор, подорож до поштового відділення… На форумі один з продавців жаліється, що поїздка заради лише одного пакунку до віддаленої пошти залишає його з видатками, замість прибутків, через високу вартість пального. В іншій темі продавці обговорюють, що купують вакуумні фасувальні пакети в роздріб, а не гуртом, щоб не викликати підозру — знову додаткові витрати. В результаті належне пакування наркотиків підвищує ціну на 28%:
Ще одна вагома причина того, чому онлайн-товар дорожчий — його якість. Контроль громадськості не дозволяє продавцям з «брудними» наркотиками довго затримуватись на онлайн-ринку, адже коментарі та рейтинг кожного дилера не можна «накрутити». Якщо одного разу хтось придбає поганий товар, він обов’язково повідомить про це якомога більшій кількості користувачів. Натомість продавці висококласного «зілля» отримують позитивні відгуки та мають репутацію, що гарантує якість їх товару. Вони ж встановлюють і цінову політику. Банально, але навіть в онлайн-магазині наркотиків доводиться «платити за бренд» — в даному випадку, за ім’я постачальника.
Декілька років тому розголосу набула історія медиків-ентузіастів Energy Control з Іспанії, які проводили тестування наркотичних речовин, придбаних онлайн та на вулицях, щоб перевірити, чи не труять наркомани себе чимось гіршим, аніж той препарат, за який вони заплатили гроші. Ці дослідження підтверджують тезу про якісніший товар в мережі: кокаїн, придбаний офлайн, мав показник чистоти речовини 48%, а той же наркотик з інтернету — 71,6%. Більше половини всіх зразків з «темного» інтернету не містили в собі нічого, окрім кокаїну. Серед вуличних покупок таких якісних виявилось лише 14%. Тому, якщо базуватись на показнику якості, можна вважати онлайн-магазини наркотиків навіть більш вигідними.
Різниця у вартості між онлайн та офлайн залежить від трунку. Синтетичні наркотики та ЛСД можна виготовляти в домашніх умовах, якщо є достатні навички та покрокова інструкція. Марихуану також можна вирощувати вдома, найважливіше — мати достатньо освітлення. А от героїн та кокаїн виготовити в будь-якій точці земної кулі не вдасться — потрібні поставки товару з Афганістану чи Латинської Америки. В останньому випадку в інтернеті, скоріш за все, покупець контактує лише з посередником, а не з безпосереднім виробником товару. Як і в реальному житті, такі покупки мають додаткові ризики, хоча в цілому, онлайн-ринок є більш безпечним: тут неконтрольований наркоман не зможе поранити чи вбити дилера, а той, у свою чергу, не продасть цукрове плацебо замість препарату (принаймні, вчинить так лише один раз, а потім буде заблокований за скаргою клієнта).
Однак тут є і свої небезпеки. Джудіт Олдрідж (Judith Aldridge) з університету Манчестера змальовує головну з них — потенціальне викриття персональних даних покупців. Алгоритми стеження за «глибоким» інтернетом зафіксували випадки, коли продавець, розгніваний негативним коментарем покупця, погрожував опублікувати в загальній мережі адресу доставки. В іншому випадку, покупець жаліється на шантажиста, який вимагає перерахувати 5 криптомонет (на той момент — $1 217) на анонімний рахунок, інакше шахрай передасть в поліцію інформацію про особу покупця наркотиків. Віртуальна валюта, окрім анонімності, гарантує користувачам регулярні атаки з блокуванням рахунків і транзакцій, викраденням коштів та персональних даних. Найчастіше їх організовують конкуренти: як з інших онлайн-сайтів, так і з реального ринку, які втрачають клієнтів через розвиток сучасних технологій.
Консультація лікаря
Навколо інтернет-торгівлі наркотиками, як і навколо будь-якого онлайн-сервісу, розвивається власна онлайн-інфраструктура. Портал Mr420 пропонує диллерам «drug-PR» — послуги з написання позитивних відгуків та створення високого рейтингу. Окремі форуми присвячені виявленню недобросовісних продавців, обговоренню власної наркозалежності, обміну корисними навичками. Продавці, в свою чергу, діляться інструкціями з безпечного пакування товару, контактами «надійних» митниць, порадами, як знизити ризик перехоплення посилки правоохоронцями.
ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ ПРО АНОНІМНІСТЬ В МЕРЕЖІ:
Сайт DNMAvengers пропонує ті самі послуги, що й Energy Control — проводить аналіз придбаних в інтернеті препаратів та публікує результати у відкритому доступі для зацікавлених осіб. Цей ресурс існує з листопада 2015 року за кошти від користувачів мережі. Фернандо Каудевілья (Fernando Caudevilla), відомий як Doctor X з Energy Control, не тільки перевіряє препарати з «глибокого» інтернету, але й безкоштовно консультує онлайн. Роками від відповідає на тисячі найнезбагненніших запитань від залежних користувачів:
«— Чи можна приймати екстазі, якщо у мене діабет?» (Так, якщо при цьому постійно здавати аналіз крові та контролювати рівень цукру);
«— Чи безпечно курити марихуану під час лактації?» (Ні, речовини від куріння будь-якого виду сигарет чи наркотиків потрапляють в грудне молоко).
Окремий різновид сервісів ускладнює відстеження не тільки користувачів, але і їх коштів. Операційна система Tails, популярна в «темному» інтернеті, блокує всі персоналізовані дії з комп’ютера, залишаючи лише анонімні. Експерти з кібербезпеки виявили, що частка продавців, які використовують шифрування PGP, збільшилась з 25% в липні 2013 року до 90% в січні 2015-го. «Bitcoin-рубильники» приховують грошові транзакції: вони перемішують віртуальні монети всіх користувачів в уявному кошику, витягаючи з нього, як в лото, необхідну кількість монет для кожного клієнта. Однак після кошика власник отримує не свої криптогроші, а відповідну кількість чужих коштів. Технологія повністю унеможливлює відстеження конкретного рахунку.
В квітні з’явився онлайн-магазин OpenBazaar, який використовує технологію peer-to-peer замість централізованого сайту. Комп’ютери з інстальованою програмою напряму взаємодіють між собою і формують надійну мережу для укладення угод, менш вразливу до шахрайства та витоку інформації. Оскільки депоновані угоди вимагають персонального підтвердження перерахування коштів від покупця або продавця, ця технологія має свої відчутні переваги.
Робота з клієнтами за законами даркнету
Аналогічно зі «світлим» інтернетом та офлайн-реальністю, ринок заборонених товарів контролює невелика, але дуже впливова група продавців. Як виявили дослідження, всього 2% всіх дилерів у визначений період здійснили оборудок більше, ніж на $100 тис. З кожних п’яти продавців троє — це насправді організована група людей.
Інша група дослідників, включаючи Олдрідж, констатує, що не більше чверті всіх угод на «темному» ринку стосуються гуртових партій товару. Угоди з купівлі канабісу, що перевищують еквівалент $1 тис. (близько трьох унцій або 100 гр), складають лише 24% всіх випадків онлайн-продажу марихуани. Екстазі на ту ж суму продавали в 47% випадків від загальної кількості угод. Більшість же продавців, скоріш за все, — це насправді покупці, які придбали більше, ніж їм було потрібно, і намагаються позбутись надлишку через інтернет. Вони — не постійні дилери, а ситуативні продавці.
Дослідники прискіпливо вивчили досьє 2 тис продавців з матеріалів, зібраних Бронвеном. Оскільки інформації про них небагато, довелось складати характеристику за відгуками та оцінками. Найбільш популярні диллери пропонують великий вибір товарів і доставку по всьому світу. Серед переваг, які відзначають клієнти: якість товару, надійність продавця та швидкість відправлення пакунків. Своєю репутацією учасники «темного» ринку дуже переймаються — отримання торгівельної марки на власний ринковий псевдонім не є поодиноким випадком.
Через постійні облави правоохоронців та закриття онлайн-магазинів у даркнеті сформувалася головна особливість: мірилом довіри виступає не майданчик купівлі-продажу (як ми звикли спостерігати у випадку Amazon чи eBay), а безпосередньо особа продавця. Як тільки один сайт перестає працювати, клієнти знаходять наступний ресурс, шукаючи там знайомі імена та перевірених раніше дилерів.
Найкращі продавці мають рейтинг 4,9 з можливих 5 балів, але велика частина дилерів має оцінку 4,7. Нижчих балів дуже небагато — ненадійні учасники на ринку просто не затримуються. Нові продавці, щоб заохотити аудиторію, практикують відправлення пробних зразків свого товару безкоштовно або ж встановлюють на початковий період занижені ціни. Дослідники також помітили фото, яке користувачі часто пересилали одне одному на форумі: покупець зробив татуювання з логотипом одного з дилерів, дякуючи останньому за якісний товар та надійні угоди.
Взагалі користувачі відзначають готовність продавця догоджати клієнтам із розрахунку на довготривалі угоди та позитивні відгуки. За схвальну рекомендацію дилер наступного разу може додати в пакунок приємний бонус: надіслати більшу кількість грамів, «пригостити» клієнта іншим продуктом з тих, які він продає. В матеріалах Бронвена з’являються деякі закономірності сумісництва різних наркотиків одним продавцем: дилери амфетаміну часто пропонують і екстазі (обидва — синтетичні наркотики), з кокаїном постачають героїн, а от продавці марихуани рідко займаються іншими продуктами.
Переважна частина найбільших підприємців ринку постачає товар по всьому світу, хоча такі угоди й пов’язані з додатковим ризиком викриття митними органами. Як вже згадувалось вище, особливо скрутною ситуація є для покупців з Австралії: з 126 продавців, які відправляють посилки по всьому світу, 112 виключають зі своєї робочої мапи Австралію.
Для пошуку найбільш вигідної пропозиції покупці користуються пошуковим сервісом Grams. Його алгоритми копіюють модель роботи Google і навіть логотип натякає на знаменитий сервіс. Програма знаходить оголошення з продажу потрібного товару в даркнеті. Grams Trends дозволяє побачити, що найчастіше шукають користувачі, знайти форуми з обговоренням запитуваного предмету.
Справжні підприємці?
Не дивлячись на розвиток онлайн-ринку наркотиків, традиційні картелі не виявляють інтересу до нових майданчиків збуту. Частково це відбувається тому, що вони вже мають налагоджену мережу постачання товарів і не збираються змінювати схему, яка приносить прибуток. Інша причина — об’єм офлайн-торгівлі значно перевищує потужність інтернет-магазинів. Перевозячи тонни кокаїну, наркобарони не зацікавлені в роздрібному продажі на грами чи кілограми.
Та деякі дослідники кіберпростору, серед яких Джеймс Мартін (James Martin) із Австралії, переконані, що торгівля наркотиками наразі переживає той самий період недовіри до онлайн-сервісів, який звичайна торгівля пройшла у 1990-х. Тоді провідні гравці ринку поставились з недовірою до безіменних онлайн-магазинів — а вже за кілька років були змушені терміново відкривати власні онлайн-майданчики, щоби не втратити ринок. Цілком можливо, що «темний» інтернет згодом стане для продавців наркотиків єдиним варіантом ведення бізнесу.
Джерело: The Economist