Доменний ринок перед новими викликами

В 1991 році світ дізнався про запуск принципово нової технології World Wide Web, яка в подальші роки фактично перевернула світ. І якщо в 1992 році нараховувалося всього 10 веб-сайтів, а у 2002 це число збільшилося до 38 мільйонів, а ще через 10 років – до 700 млн. У 2017 році було зафіксовано рекордну кількість веб-сайтів – 1766 млн, правда вже через рік це число зменшилося на 8%.

Динаміка на  українському ринку доменної індустрії в певній мірі повторює глобальну, хоча в Україні додатковий вплив має нестабільна політична та економічна ситуація.

Доменне ім’я експерти часто називають віртуальною нерухомістю в інтернеті. Та схоже, що найближчим часом ця «нерухомість» зіштовхнеться з новими викликами.

Західні тренди

Глобальний доменний ринок стагнує, його приріст за підсумками 2018 року склав приблизно 3%, тоді як у 2012 році зростання склало 12%. Максим Благонравин, керівник відділу маркетингу компанії «Хостмастер», вважає, що тут відіграють роль дві тенденції. По перше, ринок наближається до насичення, тому загальна кількість сайтів і блогів зростає вже не так швидко, як раніше. По-друге, відчувається вплив соціальних мереж (про що більше детально поговоримо далі).

Загальна кількість веб-сайтів з 2000 по 2018 рік

Загальна кількість веб-сайтів з 2000 по 2018 рік

Юрий Каргаполов, член Координаційної ради Українського мережевого інформаційного центру, який адмініструє кирилічну доменну зону .УКР, припускає, що стандартні завдання, відпрацьовані та обкатані на доменному ринку – реєстрація доменних імен, підтримка життєвого циклу, сервіси паркування, хостингу і колокейшин – практично себе вичерпали з точки зору потенціалу розвитку ринку.

«З’являються нові й потужні за потенціалом ринки, наприклад, інтернету речей та штучного інтелекту, а також нові технологічні середовища – 5G/LTE. Роль та місце, що відводяться доменній індустрії, можуть бути істотно скориговані в цій новій системі викликів».

Наступ з боку соціальних мереж

З 2010 року конкуренцію веб-сайтам почали складати соціальні мережі. Адже створити персональну сторінку в Facebook чи Instagram набагато простіше та безпечніше, ніж створити сайт. До того ж, соціальні мережі забезпечують інтерактивність  та більш тісний контакт з кінцевою аудиторією. З іншого боку, існує небезпека блокування сторінки відповідними службами соціальних мереж, а також ризик зламу та перехоплення облікового запису. Такі випадки, на жаль, відбуваються нерідко. (Адже сторінка в соціальній мережі не належить користувачу, на відміну від доменного імені).

Крім того, свою нішу на ринку онлайну намагаються відвоювати месенджери. Наприклад, в Китаї як канал продажів активно використовується WeChat. В 2016 році кількість платежів через WeChat тільки в Китаї перевищила число всіх платежів через PayPal в світі.

Кількість активних користувачів в мережі Facebook

Кількість активних користувачів в мережі Facebook

Домени .SUCKS та .XYZ не рятують ситуацію

На початку розвитку WWW кількість глобальних доменів верхнього рівня (gTLD) дорівнювала лише 7. Сьогодні їх кількість разом з ccTLD (country-code Top-Level Domains – національні домени верхнього рівня) та IDN (International Domain Names) вже перевищує тисячу, серед них ціла серія нових спеціалізованих доменів, таких як .SUCKS, .XYZ, .TODAY, .OOO, .SHOP, .BANK, .CLOUD та інші.

Та за словами Тетяни Конащук, голови служби клієнтської підтримки доменного реєстратора Imena.ua, нові домени користуються певною популярністю, хоча вона, здебільшого, пов’язана з напрямком діяльності замовника. Так, привабливим доменом для будь-якого пабу буде — .BEER, для магазину —.SHOP, ім’я .BLOG зацікавить блогерів, а .BUSINESS — бізнесменів у різних сферах. І все ж, більшість реєстрацій сьогодні приходиться на класичні gTLD, а якщо говорити про Україну, то найбільший попит мають домени UA та COM.UA.

М. Благонравін вказує ще на одну перевагу введення нових доменних імен:

«Згадаймо, що з 2000 року багато глобальних брендів мріяли про свої брендові домени верхнього рівня. Також свої домени хотіли отримати й великі міста, а Лос-Анджелес навіть почав використовувати домен Лаосу — .LA. Телекомпанії всього світу купували імена в домені Тувалу (.TV), радіостанції — в домені .FM (Мікронезія). В результаті в цих країнах майже не користувалися своїм національним доменом. Такі приклади свідчать про те, що у глобальних спільнот виникла потреба у власних доменах. Власне, у відповідь на цю потребу ICANN і дозволила реєстрацію нових доменів верхнього рівня».

Сьогодні ажіотаж, який був навколо доменних зон кілька років тому, поступово спадає. Бізнес ретельно оцінює, скільки потрібно доменних імен для розвитку бізнесу, і потім вирішує, що реєструвати.

Юрій Каргаполов також зауважує, що стабільного зростання реєстрацій в сегменті new gTLD не було – лише 3,5% за даними дослідження Verisign. Проте у 2018 ріку ринок трохи активізувався і досяг зростання 10-11%. Однак не варто робити висновки, що new gTLD почали стабільно відвойовувати ринкову нішу у «старих» ccTLD/gTLD.

Поточна ситуація на доменному ринку України

З 2002 року число зареєстрованих імен в доменній зоні .UA росло стрімкими темпами й досягла піку у 2012 році – майже 700 тисяч. Однак далі кількість доменів почала різко знижуватися — до локального мінімуму у 2015 році, який збігся з розпалом економічної кризи. В наступні роки число доменних імен практично не збільшилося, попри загальне економічне зростання і стабільність, більш того, останні пару років вектор знову став негативним.

Кількість зареєстрованих доменів в Україні з 2003 по 2019 рік

Кількість зареєстрованих доменів в Україні з 2003 по 2019 рік

Але Тетяна Конащук вважає, що насправді такий тренд не треба пояснювати лише станом економіки в країні. Адже в минулі роки було кілька великих акційних розпродажів, коли адміністратори доменних зон пропонували послуги реєстрації зі знижкою. І тоді замовники масово реєстрували доменні імена, які насправді їм не були потрібні. Відповідно, багато підприємств зареєстрували для себе чимало однойменних доменів  в різних зонах, але потім припинили їх підтримувати з різних причин. На сьогодні в Україні найбільш популярними є класичні ccTLD – .UA, .COM.UA, та міжнародні – .COM, .NET, .ORG.

Максим Благонравин, зазначає, що в домені .UA спад за минулий рік склав близько 3%. При цьому в публічному домені COM.UA спостерігається зростання кількості імен на 1,34% (аналогічне зростання в цьому домені було і у 2017, і у 2016 році). Тобто, зменшення відбувається в основному коштом географічних публічних доменів, таких як KIEV.UA (в домені столиці спад склав 5,4%) –  це імена, які часто використовуються для особистих сайтів, а також для інтернет-сторінок регіонального бізнесу.

Обирай .УКР

С 19 жовтня 2010 року відкрилась реєстрація кириличних імен в доменній зоні .UA, так звані IDN (Internationalized Domain Names — доменні імена, що пристосовані до національних алфавітів.). А у березні 2013 року Україна отримала повний IDN-домен .УКР.

У перший же рік кількість зареєстрованих доменних імен в зоні ccTLD .УКР досягло 18 тисяч, після чого сталося зниження, очевидно викликане економічною кризою, що накрила країну у 2014 році. Крім того, певну роль зіграв фактор usability, оскільки користувачі «раптом» виявили, що при введенні доменного імені треба перемикати розкладку (особливо це актуально для часткового IDN).

У цих умовах складно давати прогнози розвитку ринку. Очевидно, що великого стрибка очікувати не варто, хоча потенціал українського ринку IDN  сьогодні розкритий не більше ніж на 5-7%, вважає Юрій Каргаполов.

До того ж, розвиток ринку IDN тісно пов’язаний з практичним ставленням до патріотизму. Там, де вищі посадові особи всіляко підтримують кириличні домени, їх популярність набагато вище. Навпаки, в країнах, де політики весь час спекулюють на тему переходу на латиницю – Казахстан та Сербія – ситуація дуже непроста. Але ж в Україні також час від часу мусується тема переходу на латиницю.

Та є один фактор, який допоможе серйозно зрушити ринок – широке поширення повноформатної кириличної пошти, коли кириличні символи будуть не тільки праворуч від @, а й зліва. Розв’язання проблеми сьогодні шукають мінімум в чотирьох робочих групах технічних спільнот. Однак запропоновані рішення поки важкі для реєстрів. Втім в найближчі роки можна чекати прориву.

Про незручність у використанні IDN вказує і Т. Конащук:  «Частка продажів досить невелика. У людей є звичка використовувати латиницю при роботі в інтернеті, тому ці домени користуються помірною популярністю. Хоча у кожної держави має бути домен власною мовою».

Перспективи доменної індустрії

На думку Юрія Каргаполова, доменні технології є універсальним механізмом, які дозволять розв’язувати проблеми керування ідентифікацією у середовищі Інтернету речей (IoT). Як відомо, в IoT використовується більш ніж 600 протоколів і не менше 70-80 різних типів ідентифікаторів. Доменні технології мають величезний потенціал і разом з технологіями блокчейну створюють відповідну інструментальну базу. У загальному сенсі домени універсальні контейнери з потенційно високим рівнем захищеності даних. Тому природно, що завдяки розвитку доменних технологій сама доменна індустрія перейде на якісно новий рівень.

Для прикладу можна навести систему перенесення абонентських мобільних номерів – MNP. Сьогодні для абонента вже недостатньо просто перенести номер до іншого оператора. Він хоче також перемістити всі сервіси, які були прив’язані до цього номеру. З ростом числа інтелектуальних послуг це завдання ускладнюється. У такій постановці виникає ряд нерозв’язних моментів без застосування засобів штучного інтелекту. Але так само, як і у випадку з Інтернетом речей, середовище різноманітних додатків абонента породжує необхідність роботи з безліччю ідентифікаторів, які можуть використовувати різні принципи. Особливо яскраво це проявляється в системах Mobile-ID, Bank-ID, ID-Card, де необхідно керувати багатьма ідентифікаторами в різних системах ідентифікації, які зумовлюють різні властивості й різну поведінку цифрових об’єктів в заданих умовах. Плюс до цього наростає клубок проблем з захищеністю доступу і передачі даних.

У цій ситуації доменні технології можуть стати ключовими для зняття проблемних питань, вважає Юрій Каргаполов, оскільки надають можливість реалізації ключової властивості для гармонізації управління різними типами й видами ідентифікаторів – створення захищеного універсального контейнера для даних.

І хоча є й інші технології, які дозволяють розв’язувати подібні проблеми, але в порівнянні з доменними вони складніші та набагато дорожчі, як на етапі інсталяції, так і в ході операційного періоду.

Висновки

Чи здатні нові цифрові канали спілкування з замовниками, читачами та партнерами потіснити традиційні  та вже звичні веб-сайти? Щонайменше на 10 найближчих років відповідь буде негативною. Веб-сайт залишається основною візитною карткою бізнесу, державних чи громадських організацій, політиків чи шоуменів в інтернеті. Веб-сайт – це більш універсальний майданчик в інтернеті у порівнянні зі сторінкою в соціальних мережах чи в месенджерах, який краще адаптований до пошуку через пошукові системи. Відповідно буде утримуватися попит і на доменні імена, як на єдину «віртуальну нерухомість» в інтернеті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Читайте также:

Що відбувається на ринку фінтех в Україні

Google навчить дітей, як визначати дезінформацію і фейкові новини

Про критичність кіберзахисту в сполученому світі

Звіт про інтернет-тренди за 2019 рік з Code Conference. Відео