Краудфандинг у розмірі $500 млрд на рік та інші тренди fintech-стартапів

Сектор fintech — один із найбільш «розігрітих» в сфері стартапів за підсумками минулого року. Достатньо поглянути на цифри, які оприлюднені у звіті від компанії Accenture — за 2014-й інвестиції у фінансові стартапи потроїлись і досягли $12,21 млрд. Долучились до цього процесу і американські законодавці: дерегуляція колективного фінансування та спрощення процедури пошуку сторонніх інвестицій для створення нових робочих місць можуть прискорити у 2015-му темпи створення нових компаній у сфері фінансових послуг із використанням технологій.

Ви точно не чули про одне із найбільших розміщень акцій на фондовій біржі, яке відбулося 2014 року: йдеться про стартап Lending Club — найбільше технологічне IPO за минулий рік, в результаті якого компанії вдалося залучити $865 млн на Нью-Йоркській фондовій біржі; при цьому вартість бізнесу була оцінена в $9 млрд. Стартап із колективного фінансування Fundable твердить, що до 2020 року загальна сума інвестицій, отриманих проектами внаслідок краудфандингу у світі, сягне $500 млрд на рік — і це лише початок.

Колективне фінансування, автоматичні радники та цифрові валюти привертають все більше уваги брокерів та інвестиційних компаній з Уолл-Стріт. Про них, можливо, не так часто пишуть у газетах та журналах; але саме там, в тіні великих фінансистів, народжується нова ера бізнесу.

Зараз настав час fintech 2.0 — швидке зростання платформ, котрі сприяють заощадливому, безпроблемному та інноваційному функціонуванню фінансової індустрії. Головні тренди цієї сфери — використання відкритої архітектури, смарт-технологій та використання одразу декількох джерел фінансування.

Відкрита архітектура

 

Доповідь Accenture вказує на зростання популярності у використанні open-source саме в секторі фінансових технологій. Зокрема, фінансові компанії зараз використовують потенціал колективної розробки та впроваджують платформи із API, доступними для сторонніх програмістів.

В США на передовій лінії стоїть Goldman Sachs — класична інвестиційна банківська установа, яка почала вкладати у фінансові технології сучасного зразка. Пропрієтарні коди своїх розробок вони почали викладати на GitHub, де до них можуть отримати доступ усі охочі. Банкіри розуміють: настав час «економіки спільного користування» —  і тут Goldman може виграти саме від зниження витрат та розумного управління технологіями. Сторонні розробники — це ефективніше та дешевше, ніж утримання закритого власного R&D департаменту.

У Європі сторонніх розробників до процесу створення електронних фінансових послуг теж залучають — зокрема, цим шляхом пішов Fidor Bank. А в Штатах віднедавна є інноваційний банк Seed, котрий пропонує малому бізнесу розробку мобільних та веб-рішень «під ключ», адаптованих для конкретних потреб, клієнтури чи цілей замовника банківських послуг.

Новий підхід до Due Diligence

Сьогодні угоди із поглинання та злиття — це складний, бюрократизований процес, із безліччю паперів, угод та умов. В майбутньому він буде значно спрощений, що сприятиме прискоренню у русі капіталу та талантовитих кадрів між проектами та компаніями. Більшість рутинних процесів із документообігу, прийняття рішень чи їхнього виконання можуть бути автоматизовані із використанням алгоритмів, здатних до самонавчання та предиктивних програм — достатньо підключити їх до масиву зібраних «великих даних», і система розпочне свою роботу без втручання людини. 2012 року федеральний суддя Ендрю Дж. Пек (Andrew J. Peck) ухвалив вердикт на користь технологічного асистування під час оцінки документів, і з тих пір підготовка угод та юридичних документів із використанням автоматичних «радників» стала одним із найбільш «гарячих» трендів сучасного технологічного та ділового світу.

В сфері підготовки ділових звітів, документації та угод із використанням технологій автоматизації лідерами стали такі компанії, як Kira Diligence Engine. Ця компанія використовує машинне навчання для автоматизації пошуку даних за контрактами на етапі узгодження та прийняття рішень про укладання угод. Такі платформи та набори онлайн-сервісів можуть стати вельми популярними на технологічному ринку угод між інвесторами та компаніями. Аналіз текстів, даних із блогосфери, соціальних медіа та інших відкритих джерел доволяє створити інформаційну картину відносно конкретної компанії — а потім вести облік та аналіз таких даних на основі «хмарних» платформ.

Одночасно декілька джерел інвестування

Поправки в американському законодавстві відносно робочих місць та ринку інвестування (т. зв. JOBS Act, поправки до якого набули чинності минулого червня) легалізували використання краудфандингу в якості джерела повноцінного інвестування у компанію. Цей історичний крок влади США відкриває можливості колективного фінансування не лише для гіків та підприємців із високим доходом. Тепер вся спільнота громадян може інвестувати та отримувати вигоди від інвестицій у будь-які стартапи.

Реалізація законодавчих новацій на практиці означатиме появу та розвиток таких платформ із управління борговими та інвестиційними зобов’язаннями, як AngelList, Crowdfunder, Prosper та низки інших. Інвесторам будуь пропонувати все більш і більш досконалі пакети послуг та можливості цифрового капіталовкладення — і робитимуть це, в першу чергу, за допомогою перерахованих вище сервісів. Наприклад, платформа AngelList вже пропонує скористатися послугами фонду взаємного інвестування під назвою Select Fund — так інвестори, що не належать до «білих комірців» Кремнієвої Долини, зможуть напряму вкладати свої кошти до багатообіцяючих стартапів за тими ж умовами, що й гіганти венчурного інвестування із Долини. А розташований у Нью-Йорку проект Orchard Platform працює над зміною парадигми інституційного інвестування та пошуку позик. Економічна революція — ось що відбуватиметься найближчими роками за допомогою fintech-стартапів та сервісів; зростатиме число інвесторів, а інвестування та управління фінансовими активами перестане бути виключно «справою обраних».

Джерело: VB

Читайте также:

Про бото-фермы и фейковых инфлюенсеров

20 трюков Google Поиска

Коронавірус: вплив на китайську та глобальну економіку

Десятилетие пьяных смс