Світ вже давно звик до того, що сенсаційні технологічні речі створюються в Силіконовій долині, Японії, Кореї, у крайньому випадку — в Ізраїлі. Та насправді українські винахідники також можуть похвалитися унікальними і дуже незвичайними рішеннями. Так, поки що їх дуже мало, але ми сподіваємся, що в разі правильної державної політики по стимулюванню бізнесу їх кількість буде рости. Цим інтерв’ю ми відкриваємо цикл публікацій «High Tech, зроблений в Україні».
Українська компанія “Кодісофт”, яку очолює Дмитро Костик, виходець з Донбасу, відома багатьма розробками та винаходами, що не мають аналогів у світі. Та один з найбільш успішних напрямків бізнесу «Кодісофт» — інтерактивні ресторани, в яких задіяні абсолютно інноваційні технології обслуговування клієнтів.
Дмитро Костик
— Як у вас з’явилася ідея розробки інтерактивних ресторанів? Чому вибрали саме цей напрямок? Що стало драйвером для втілення бізнес-проекту?
Дмитро Костик: Близько двох років, з 2009 по 2011, ми досліджували ринок. Замовляли дослідження аналітичним компаніям, в Британії, Іспанії, США. Ходили по всім форумам, виставкам, що пов’язані зі сферою HoReCa. Проводили дуже незвичайні експерименти, наприклад, в Лондоні закріпили відеокамеру спостереження навпроти кафе Starbucks Coffee, а потім аналізували, що люди роблять на касі. Фактично, займалися промисловим «шпіонажем». І ми отримали дуже цікаву статистику: наприклад, якщо чоловіку більше 45 років, і якщо він замовляє каву без кофеїну, то він із ймовірністю 86% бере моркв’яний пиріг. Це дуже цікаво, оскільки якщо твій клієнт замовляє каву без кофеїну, то можна пропонувати йому певний десерт і з вірогідністю 86% він його придбає.
Емоціональний стан людини грає велике значення під час замовлення. З моменту, коли мозок згенерував якусь потребу, до моменту, як вона перевтілена в фізичну активність, проходить від 200 мілісекунд до секунди. Якщо в цей проміжок часу щось влучно запропонувати, у людини з’являється радість. Що ми маємо на виході — збільшення продажів. Це була відправна точка, з якої можна стартувати у новій індустрії.
Таким чином, 2 роки ми збирали статистику, а на третій рік побудували ресторан на Кіпрі, де вперше була застосована інтерактивна технологія для обслуговування клієнтів. Фактично стіл, за яким сидять відвідувачі, являє собою великий сенсорний дисплей, що має вихід до Інтернету. Користувач має змогу за допомогою цього столу переглянути меню, зробити замовлення, надіслати його на кухню — і все це без допомоги офіціанта. Очікуючи виконання замовлення, він може гаяти час веб-серфінгом в Інтернеті та спілкуванням в Facebook, використовуючи величезний дисплей інтерактивного столу. Вибір Кіпру як першої країни для впровадження був обумовлений тим, що там багато європейців та вихідців з СНД. Це дало змогу проаналізувати, як різні культури реагують на певні речі. Наш перший інтерактивний ресторан ми збудували за півроку.
Яких основних результатів ми досягли? По-перше, зменшення операційних витрат, оскільки у ресторані на 86 посадкових місць потрібно лише 2 офіціанти. У звичайному ресторані на таке ж число столів потрібно 6-8 офіціантів. По-друге, неможливо красти, оскільки клієнт робить замовлення зі столу і воно одразу йде у “хмару”.Тому цей ресторан фінансово дуже успішний. Крім того, наш заклад 3 роки поспіль нагороджували званням “Найкращий ресторан Кіпру”.
Дизайн інтерактивного ресторану
— Добре, тобто ви винайшли ідею та розробили програмне забезпечення, але хто створив самі сенсорні дисплеї, що використовуються в якості столів? Адже в світі є всього декілька виробників рідинно-кристалічних панелей.
Д. К.: Так, рідинно-кристалічні панелі виробляє лише 9 компаній у світі, ми використовуємо панелі Sharp. Але справа в тому, що жоден з виробників не випускає інтерактивні сенсорні панелі великої діагоналі.
Поясню коротко особливості сенсорної технології. Перші інтерактивні столи з’явилися ще у 1990-х. Є дуже багато touch-технологій, що роблять екран сенсорним, інтерактивним. Найбільш розповсюджена проекційно-ємкісна технологія, яка вперше почала використовуватися в iPhone та iPad, а зараз — фактично в будь-якому планшеті та смартфоні. На внутрішній стороні екрану нанесено сітку електродів, і електрод разом з тілом людини утворює конденсатор; електроніка вимірює ємність цього конденсатора.
Та на жаль, найбільший сенсорний дисплей, що використовує таку технологію, має всього 23 дюйми по діагоналі. Є фізичні обмеження, справа в тому, що швидкість реакції сітки пропорційна розміру екрану. Якщо зробити великий дисплей, розміром як стіл, то швидкість реакції буде дуже мала. Друге обмеження — це товщина скла. Чим товще скло, тим менше чутливість сенсору.
Інша технологія, яка дуже дешева у виробництві та масово застосовується в аеропортах, вокзалах, метро, кіосках самообслуговування — інфрачервона. Це сітка, сформована горизонтальними і вертикальними інфрачервоними променями, що перериваються при торканні до монітора будь-яким предметом. Контролер визначає місце, в якому промінь був перерваний. Технологію можна використовувати для будь-якого розміру, класти скло хоч 5 см товщиною. Але її неможливо застосовувати в ресторанах. По-перше, тому що немає підтримки повного multitouch. По-друге, якщо на стіл покласти лікті, то працювати не буде. По-третє, такий стіл «боїться» забруднення, тобто якщо хтось розлив каву, то технологія не працює.
Є ще оптична технологія, це коли знизу розташований проектор. Але в ресторані таке обладнання не можна встановлювати, оскільки нема де подіти ноги.
— То ж яка технологія застосовується у вас?
Д. К.: На Кіпрі ми встановили технологію з застосуванням лазерних промінів та заміру часу проходження світла до перешкоди, так звана TOF (TimeofFlight). Зараз ми відкриваємо ресторан, де буде застосована просто супертехнологія — нанотрубки з срібла. Розмір трубки всього 60 нанометрів, причому ми виготовляємо її власними силами у майстернях в Україні. Процес наступний: закуповуємо срібло, дробимо його, робимо порошок, з порошку виготовляємо нанотрубки, потім робимо пасту, цю пасту кладемо на скло, далі лазер, різка, заточка, ультразвукове сканування і таке інше.
Відвідувач може зробити замовлення без допомоги офіціанта
— Ваші технології запатентовані?
Д. К.: В юридичному полі нас обслуговує компанія B&G, яка дуже добре знається на патентах. Для технологій, що ми використовуємо в наших інтерактивних ресторанах, вони знайшли можливість запатентувати 120 дуже потужних патентів. Але щоб це зробити, потрібно $20 млн та річне обслуговування цих патентів. Крім того, патенти в основному потрібні для боротьби з конкурентами: юристи шукають тих, хто нелегально застосовує наші патентовані технології, подають в суд, вимагають компенсації. Тому ми пішли іншим шляхом — винаходи на випередження. Взагалі, є 2 шляхи: або займатися патентним тролингом, або кожного дня створювати щось нове. Ті, хто нас копіює, все рівно будуть від нас відставати.
— Працювати на випередження — це добре, але ж можна отримувати додатковий royalty за ліцензування своїх технологій. Крім того, ви не боїтесь, що якійсь ІТ-гігант, типу Apple, запатентує ваші технології, а потім ще й подасть до суду на вас?
Д. К.: Такий ризик є, але у нас є фізичні зразки та впровадження наших розробок. Ми завжди збираємо багато преси на наших презентаціях. Тому 99% відсотків, що компанії, які будуть судитися з нами, програють цю справу та ще й можуть втратити патент.
— Де ви виготовляєте ваше обладнання?
Д. К.: Наразі я побудував цілу лінію виробництва, це спеціальний бокс. Цього дуже чекає, наприклад, Intel.
До речі, щодо Intel. Ми все робимо на процесорах Intel, в основному на процесорі Core i7. Дмитро Калита (директор офісу Intel в Україні – прим. ред.) допоміг нам стати Intel Platinum Partner, тому ми отримуємо всі чипи Intel ще за рік до того, як вони вийдуть на ринок. Це дуже важливо.
— Скільки часу займає виготовлення інтерактивних столів?
Д. К.: Приблизно один місяць. Але ще потрібно зробити ремонт в приміщенні ресторану, знайти персонал, тому відкриття нового ресторану займає до півроку.
— На базі якої операційної системи працюють ваші пристрої?
Д. К.: ОС Windows Embedded 8.1
— Ресторан на Кіпрі напевно не єдиний. Де у вас ще побудовані інтерактивні ресторани?
Д. К.: Більше року працює ресторан в ОАЕ, причому 10 листопада ми відкрили другий ресторан в Абу-Дабі. В перший ресторан ми вклали $970 тисяч і повернули їх за 9 місяців. Це доволі фантастичні показники для ресторану.
Адміністратор одразу бачить столи, де зроблено замовлення
— За рахунок чого досягаються такі показники?
Д. К.: В ресторані ми реалізували новий канал комунікацій: прямі видеотрансляції та їх повтор. Наприклад, компанія Coca-Cola — один з наших партнерів — замовила трансляцію матчів на Євро-2012 і ми «вклеювали» туди її логотип. Фактично відвідувач має на столі індивідуальну трансляцію, може натиснути на кнопку Autoreplay і передивитися її, або скачати повтор через Bluetooth на мобільний телефон та передати друзям. Це генерує 52% додаткового доходу, в яких маржа складає до 92%. Адже, в середньому, відвідувач проводить в ресторані 40 хвилин, і весь цей час бачить логотип перед очима.
Реклама відомих брендів — додатковий канал прибутку
Крім того, ми використовуємо багато інших цікавих розробок. Наприклад, ми розробили нову технологію авторизації в Facebook, коли не потрібно вводити логін і пароль, а достатньо лише покласти телефон на інтерактивний стіл і авторизацію буде проведено через Bluetooth або NFC: «Hello, Dmytro, ви авторизовані». Або якщо відвідувач вподобав дівчину за сусіднім столиком, то може обрати в меню келих вина, через мапу ресторану вибрати її стіл, і натиснути кнопку «передати». Офіціант їй віднесе келих вина, і скаже від кого подарунок, в свою чергу, дівчина може одразу додати його в друзі на Facebook. Подібних речей дуже багато.
Інтерактивні ресторани від «Кодісофт» застосовують багато цікавих розробок
— Чи є у вас плани по розширенню виробництва в Україні?
Д. К.: Плани є. В Україні багато хороших спеціалістів, але їх псує робота в аутсорсингових компаніях. Для українських реалій вони отримують великі гроші, і це “вбиває” наснагу до креативу.
В найближчому майбутньому я буду запускати свою лабораторію по напрямках: електроніка, радіотехніка, механіка. Це соціальний проект, націлений не те, щоб в Україні можна було створювати повний цикл продуктів. Лабораторія буде знаходитися в Києві. Відкриття плануємо зробити найближчим часом.