Три кроки для прискорення розвитку ІТ-індустрії в Україні

В рамках конференції Software Development Forum 5.0, що проходила минулого тижня в Києві, відбулася панельна дискусія з представниками ринку ІТ.

Експерти, серед яких були Олександр Данченко, голова комітету ВР з інформатизації і зв’язку, Наталія Микольська, торговий представник та заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Андрій Яворський, віце-президент GlobalLogic, Валерій Куций, генеральний директор Miratech, та Юрій Антонюк, керуючий директор ЕРАМ Україна і президент Асоціації «ІТ України», спробували визначити план дій для прискорення розвитку ІТ-індустрії в Україні, просування галузі на міжнародній арені та збільшення обсягу експортних послуг. Модератором дискусії став відомий громадський діяч та підприємець Валерій Пекар, який для початку поставив перед учасниками питання про основні проблеми галузі на сьогодні.

it_for1

Проблеми галузі

За статистикою, зараз в Україні функціонує понад 100 науково-дослідницьких центрів великих міжнародних компаній. І саме досвід роботи у сфері дослідження та розробки є сильною стороною галузі, яку однозначно треба використати.

«– Добре хоча б те, що галузі ІТ ніхто не заважає, – з такої фрази почав свій виступ Олександр Данченко. – Але разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі потрібно створити стратегію розвитку галузі і знайти стимулюючі чинники для прискорення цього розвитку. Втім, я не вважаю, що такими чинниками мають бути податкові пільги».

Він додав, що в Кабміні нарешті має з’явитися чиновник, який буде відповідати за розвиток ІТ-галузі. Адже не можна в умовах 4-ї індустріальної революції обходитися без лобіста галузі на вищому рівні. Спікер також згадав проблему «полювання на інтелект» українських спеціалістів з боку сусідніх країн (наприклад, Польщі). Він зауважив, що ІТ-комітет працює над відповідним законопроектом, який зменшить відтік кваліфікованих спеціалістів.

Наталія Микольська відзначила, що в Україні існують проблеми освіти та низької мобільності кадрів. Якщо, скажімо, в США людина мігрує в те місто, де для неї є робота, то в Україні такого не відбувається. Цю проблему треба вирішувати.

«— Однозначно, одне з пріоритетних завдань — це промоція галузі та країни. Треба змінювати імідж України. Для мене став відкриттям величезний попит на наші послуги на ринку Канади. Тут зіграла дуже важливу роль нещодавно підписана угода про вільну торгівлю з цією країною. І вже зараз на вищому рівні там говорять про співпрацю з Україною. Ще один перспективний ринок для нашої країни – це Африка. Крім того, як не дивно, але великий інтерес до наших ІТ-компаній виявляє Індія».

За даними аналітиків, глобальний ринок програмного забезпечення складає $300 млрд, але Україна займає на ньому поки що всього 1%. Втім, в перспективі цей показник може вирости в 2 чи 3 рази, – впевнений Андрій Яворський:

«– Є така приказка – під час припливу всі човни знаходяться на воді. Як відомо, останні 15 років ІТ-індустрія постійно зростала, тому попит на ІТ-інженерів був приблизно на одному рівні. Але в майбутньому розвинуті країни будуть більше споживати не сировину, а високі технології. І деякі з них вже сьогодні розробляються тут – в Україні».

Тому Україна потенційно може стати світовим експертом по трансформації існуючих індустрій, таких як рітейл, освіта, медицина, складський бізнес.

Валерій Куций назвав основні конкурентні можливості України: технічний персонал, культура країни та персоналу, а також імідж держави. Далі він детально роз’яснював, що за формування персоналу відповідає освіта – і українські університети мають тут працювати на повну потужність. Бізнес-культура – це елементарне знання англійської мови та побудова відносин із замовниками. Наша освітня система повинна звернути увагу на такі речі.

«—Якісна модернізована держава – це найкраща реклама для ІТ-галузі. Потрібно активно просувати боротьбу з корупцією та інші речі. Бо зараз великий бізнес боїться приходити в Україну. Єдиний спосіб отримати великого замовника — прикинутися європейською фірмою. Також важливо створити умови, щоб сюди легко потрапляла робоча сила з-за кордону», – прокоментував Валерій Куций.

З ним не погодився Юрій Антонюк: Україна здатна виконувати дуже складні і дорогі проекти. Середня ставка для великих проектів — це $40-50 за робочу  годину, що набагато більше, ніж в сусідніх країнах. Цей факт говорить про те, що ми – не середня країна, а суттєво вище.

Але індустрія сильно залежить від освіти. ІТ-компанії приділяють дуже багато уваги освіті, зі свого боку. Та цього недостатньо, треба досягти синергії між бізнесом, урядом, навчальними закладами та міжнародними організаціями. Ще одна проблема – відсутність внутрішнього ринку. Він фактично зник і всі компанії працюють на експорт. Це є серйозна проблема.

Валерій Пекар, як модератор, підсумував: в нашій країні ІТ-індустрія виросла в 5 разів, в той час як в сусідніх країнах — в 15 разів. Проблема в тому, що хоча Україна дуже швидко рухається вперед, цей рух набагато повільніший, ніж у світі в цілому. Тут можна згадати відому казку: щоб стояти на місці, ти маєш швидко бігти, але щоб просунутися вперед – маєш бігти ще швидше. Така проблема притаманна Україні в усіх сферах суспільного життя. Тим не менше, ІТ-індустрія є серед чотирьох пріоритетних галузей для уряду, і це дає надію.

Три кроки в майбутнє

Щоб спробувати «бігти ще швидше», Валерій Пекар задав учасникам дискусії наступне питання: які три кроки мають зробити уряд та індустрія в наступному році, що досягти значних результатів?

Ідіть в депутати!

У відповіді на поставлене модератором питання О. Данченко акцентував, що, по-перше, уряд має завершити адмінреформу і створити Міністерство ІТ та цифрової економіки. Але одночасно треба прибрати 4 інших міністерства та 17 департаментів, які не виконують ніякої корисної роботи для галузі.

Другий важливий крок — розвиток телеком-інфраструктури. Як відомо, парламент прийняв, а президент підписав закон про електронні довірчі послуги. Цей ринок зараз відкритий для галузі. Але він не буде працювати, тому що для розвитку цифрових сервісів потрібна розвинена інфраструктура. Поки вся країна не буде покрита швидкісним зв’язком 4G (саме 4G, а не 3G), ці сервіси працювати не будуть.

І третій крок — викорінення корупції. Для боротьби з цим негативним явищем нардеп запропонував вельми оригінальний крок – запросив всіх балотуватися в парламент.

«— Коли я питаю інвесторів про Україну, вони кажуть, що їх не лякає війна чи наша бізнес-культура. Але країні треба боротися з корупцією. Для цього маємо якісно змінити склад парламенту. Тому запрошую всіх, хто в залі, балотуватися в депутати. Поки ми не змінимо склад Верховної Ради — великих успіхів не буде».

Амбіція, стратегія, промоція

Наталія Микольська наголосила, що, по-перше, треба спільними зусиллями створити на наступний рік експортну амбіцію для ІТ-галузі. По-друге, потрібна продумана стратегія і мобілізація ресурсів (до речі, роль Асоціації «ІТ України» в мобілізації ресурсів дуже важлива). І третє — активна промоція бренду України на міжнародній арені.

Не допомагайте нам пільгами, краще поборіть корупцію

Андрій Яворський вважає, що загальне покращення бізнес-клімату в країні та боротьба з корупцією допоможе як ІТ-індустрії, так і всім іншим галузям. Протягом року необхідно реформувати систему освіти, яка дісталася нам у спадок від СРСР. Адже сучасна система освіти займається перерозподілом бюджетних коштів, а не виробництвом високоякісного продукту. Трудове законодавство також не відповідає вимогам сучасності.

«— Або ви сплачуєте штрафи, або шукаєте нову модель працевлаштування. Світ вже давно живе за правилами фрілансу, робітники мають бути мобільними».

Крім того, ІТ-індустрії допоможе спеціальний режим імпорту обладнання, для розробки комплексних інженерних систем.

Згуртуватися навколо Асоціації

Як і попередні спікери, Валерій Куцій відзначив важливість боротьби з корупцією. Другий суттєвий момент для експортного бізнесу — репутація країни в цілому. В якості ще одного кроку спікер закликав об’єднатися навколо Асоціації «ІТ-України», адже вона надає реальну допомогу бізнесу.

Маємо розвивати внутрішній ринок

Юрій Антончук наголосив, що перший важливий крок — це розвиток експорту. І бізнес, і уряд мають його підтримувати та розвивати. Другий — розвиток людського капіталу, під цим мається на увазі перегляд навчальних програм та включення нових видів навчання для студентів. Третє — розвиток внутрішнього ринку та стартапів.

«— Зараз ІТ-індустрія майже повністю націлена на експорт, що не зовсім правильно. Ми маємо зробити галузь гармонійною і приділити увагу розвитку внутрішнього ринку та продуктових українських компаній».

Всі ці три кроки можна зробити дуже швидко, впевнений Антончук. Після закінчення дискусії Валерій Пекар запропонував зустрітися через рік і перевірити, як вище названі пропозиції допомогли просунути ІТ-індустрію вперед.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: