Група американських вчених і дизайнерів розробила концепцію набору для самостійного вирощування стейків з використанням людських клітин і крові, щоб поставити під сумнів етику індустрії виробництва м’яса.
Стейк «Уроборос» (Ouroboros) можна вирощувати вдома, використовуючи свої власні клітини, які збираються з внутрішньої сторони щоки та харчуються сироваткою, отриманою з простроченої донорської крові.
Отримані в результаті шматки м’яса розміром «на один укус», які нині демонструються як прототип на виставці «Beazley Designs of the Year», створені без заподіяння шкоди тваринам. Творці стверджують, що цього не можна сказати про спосіб виробництва м’яса з клітин тварин, що набирає зараз популярність.
Стейк Уроборос є частиною виставки Beazley Designs of the Year
Попри те, що індустрія вирощування м’яса в лабораторії заявляє, що пропонує більш стійку і безжальну альтернативу промисловому сільському господарству, цей процес як і раніше спирається на фетальну бичачу сироватку (FBS) в якості багатої білком добавки для росту культур клітин тварин.
FBS, який коштує від 300 до 700 фунтів стерлінгів за літр, отримують з крові плодів телят після того, як їх вагітні матері були забиті для м’ясної чи молочної промисловості. Таким чином, вирощене в лабораторії м’ясо залишається побічним продуктом сільськогосподарських культур, яке забруднює навколишнє середовище, як і саме звичайне м’ясо.
«Фетальна бичача сироватка вартує значних грошей і життів тварин», — сказав вчений Ендрю Пеллінг (Andrew Pelling), який розробив стейк Уроборос разом з промисловим дизайнером Грейс Найт (Grace Knight) і художником дослідником Орканом Телханом (Orkan Telhan).
«Хоча деякі компанії, що виробляють вирощене в лабораторних умовах м’ясо, заявляють, що розв’язали цю проблему, наскільки нам відомо, ніякі незалежні наукові дослідження, що пройшли експертну оцінку не підтвердили ці твердження», — продовжив Пеллінг.
«Оскільки промисловість по вирощуванню м’яса в лабораторних умовах швидко розвивається, важливо створити нові методи розробки, які розкриють деякі основні обмеження, пробившись через весь цей хайп».
Стейк Уроборос, названий на честь стародавнього символу змії, що поїдає власний хвіст, виключає потребу у використанні інших тварин, спираючись виключно на людську кров і клітини.
Клітини людини харчуються сироваткою від донорської крові з вичерпаним терміном придатності
Версія, представлена в лондонському музеї дизайну, була зроблена з використанням культур клітин людини, які можна придбати для цілей досліджень і розробок в Американської колекції культур тканин (ATCC). Їх годували людською сироваткою, отриманою з донорської крові з вичерпаним терміном придатності, яка інакше була б викинута або спалена.
Набір для самостійного вирощування включатиме каркаси міцелію (в центрі) і людську сироватку (праворуч).
Стейки розміром з горішок консервовані в смолі та розкладені на тарілці з серветкою і столовим сріблом, як глузливий натяк на культуру американських фастфудів.
В рамках набору «зроби сам» команда передбачає, що користувачі збирають клітини з внутрішньої сторони своєї щоки за допомогою ватного тампона і поміщають їх на попередньо вирощені каркаси з грибного міцелію.
Приблизно три місяці вони зберігаються в теплому середовищі, наприклад, в низькотемпературній духовці, і харчуються людською сироваткою, поки стейк повністю не виросте.
Для демонстрації стейки законсервовані в смолі.
«Прострочена людська кров – це відходи медичної системи, вона дешевше і більш екологічна, ніж FBS, але менш прийнята в культурному плані. Люди думають, що поїдання себе — це канібалізм, а формально це не так, — сказав Найт.
«Наш спосіб виробництва науково та економічно обґрунтований, але в багатьох відносинах іронічний», — додав Телхан.
«Ми не просуваємо поїдання самих себе як реальне рішення, яке задовольнить потреби людей в білку. Ми радше вдаваймося в питання: які жертви ми повинні принести, щоб продовжувати їсти м’ясо такими темпами, як ми? Хто в майбутньому зможе дозволити собі м’ясо тварин і у кого не буде іншого вибору, окрім вирощування м’яса самостійно?»
Стейк Уроборос раніше виставлявся на виставці Designs for Different Futures в Художньому музеї Філадельфії.
Хоча дотепер жодне вирощене в лабораторії м’ясо не було схвалено для продажу ні в одній з частин світу, цей ринок оцінюється у 206 мільйонів доларів і, як очікується, зросте до 572 мільйонів доларів до 2025 року, в основному через зростання екологічних і етичних побоювань з приводу масового розведення домашньої худоби для споживання людиною.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Що таке трансгенні продукти і чому всі їх так бояться?
- Чи дійсно кращі органічні харчові продукти? На запитання відповідає наука
- Біохакінг чи здоровий спосіб життя: короткий огляд шляхів оздоровлення організму
Джерело: Dezeen