Восени 2013 року два спелеологи, Рік Гантер (Rick Hunter) і Стівен Такер (Steven Tucker), знайшли в комплексі Діналеді (Dinaledi Chamber) печери Висхідна зоря в ПАР залишки кісток, вилучити які вдалося тільки через два роки, під час великої експедиції, організованої доктором Вітватерсрандського університету (ПАР) Лі Бергером (Lee Berger). Дослідники спромоглися отримати щонайменше 15 фактично неушкоджених скелетів стародавнього людиноподібного виду.
Припускають, що знахідка лишилась у такому хорошому стані завдяки глибині 12 м та дуже вузькому проходу, лише 20 см завширшки. На честь печери новий вид назвали Homo naledi, а дослідження викопаного, здається, лишають вченим більше питань, ніж відповідей. Деталі – в адаптованому перекладі матеріалу з газети Independent.
Переполох з Африки
За будовою та статурою Homo naledi виявився схожим на сучасну людину невеликого зросту. Утім, доктор Бергер одразу ж заявив, що на мініатюрному зрості (приблизно 150 см) особливості цього нового виду не закінчуються.
«– Ми стверджуємо, що Homo naledi відрізнявся дуже складною поведінкою, – розповідає учений. – Кінцівки подібні до кінцівок сучасної людини: стопи невеликі, а руки виготовляють (чи принаймні можу виготовляти) інструменти. Саме ж місце, де були знайдені рештки, цілком можливо, є місцем захоронення».
Це останнє твердження ґрунтується, зокрема, на тому, що кісток у печері виявилося дуже багато в порівнянні з іншими палеоантропологічними знахідками, кістки знаходилися не у глибині каменю, а лежали на поверхні, вкриті лише невеликим шаром пилу, окрім кісток Homo naledi майже не було знайдено залишків кісток інших тварин, а за результатами аналізів накопичення кісток відбулося не за один раз, а проходило впродовж певного часу. Ця думка стала причиною активних дискусій, оскільки сама ідея того, що ці людиноподібні створіння, які радше нагадують мавп, ховали своїх померлих у ритуальному порядку, свідчить про рівень розвитку, доти не бачений у таких примітивних створінь.
«– Звісно, така думка викликала бурхливі обговорення, адже всі і кожен стверджували, що “цього не може бути, бо мозок надто малий”», – провадить доктор Бергер.
Мозок Homo naledi – розміром з апельсин, утім нове дослідження свідчить, що представники цього виду мали деякі розвинені характеристики та могли володіти інтелектуальними здібностями, що не поступаються інтелектуальним здібностям нашого власного виду. Попри розмір, мозок Homo naledi має багато складних рис, виявлених у сучасних людей. Виявлення призвело до тверджень про те, що довготривалі переконання про еволюцію людського мозку є принципово неправильними, а більшу частину археології Африки необхідно переглянути.
Сліди мозку
Щоб визначити, чи розумові процеси цих давніх людиноподібних створінь були складнішими, ніж видається на перший погляд, доктор Бергер заручився допомогою колег, які могли б допомогти йому скласти фрагменти черепа та створити цифрові реконструкції його внутрішньої частини.
«Я чекав на цей череп всю свою кар’єру», – говорить доктор Ральф Голловей (Ralph Holloway), фізичний антрополог Колумбійського університету (США). Використовуючи сучасні технології, вчені можуть визначити структуру мозку, який лишає своєрідний дзеркальний відбиток на внутрішній частині черепа. Детальні висновки були опубліковані в журналі «Праці національної академії наук» (Proceedings of the National Academy of Sciences).
Всередині черепів Homo naledi відстежуються сліди форми їх мозку
На одному рівні реконструкція підтвердила те, що дослідники вже знали: розмір мозку Homo naledi надзвичайно маленький у порівнянні з розміром мозку первісних людиноподібних істот – австралопітеків. Утім, коли невеликий за розміром мозок австралопітека піддали такому ж аналізу, що й мозок Homo naledi, було виявлено, що мозок австралопітека має більше спільного з мозком шимпанзе, ніж з мозком сучасної людини, що, власне, й очікувалось. Водночас сканування мозку Homo naledi виявило складність у багатьох областях, зокрема в тих, що пов’язані з емоціями, та у великій лобовій частці, пов’язаній з мовою.
«– Ще надто рано говорити про мову або спілкування представників Homo naledi, – роз’яснює співавтор дослідження, доктор Шон Герст (Shawn Hurst) з Індіанського університету (США). – Однак, мова сучасної людини базується на цій області мозку».
Доктор Бергер додає: «Homo naledi має характеристики сучасної людини, але в мозку розміром з великий апельсин. Ми стикаємося з порушенням усталеного правила – ідеї про те, що зростання розміру мозку відбувається паралельно зі зростанням його складності, оскільки перед нами – крихітний мозок, який є таким же складним, як мозок сучасної людини».
Ця знахідка – надзвичайно важлива, оскільки спонукає переосмислити значення розміру мозку для нашого інтелекту. Доктор Саймон Андердаун (Simon Underdown), антрополог університету Оксфорд Брукс (Великобританія), який не був залучений до дослідження, стверджує, що ця робота є «надзвичайно цікавою», хоча наголошує на обмеженості методів дослідження мозку стародавніх людиноподібних створінь: «Ми можемо дізнатися тільки те, як виглядає зовнішня частина мозку. А ми ж добре знаємо, що функціонування мозку залежить здебільшого від того, що відбувається всередині. Утім, можна розглянути розмір і форму різних частин мозку та порівняти їх з відповідними частинами мозку мавп і людей, і таким чином визначити місце, яке обіймає Homo naledi».
Хто ж винайшов кам’яні знаряддя праці?
У 2017 році геологи заявили, що ця незвична стародавня людиноподібна істота мешкала на півдні Африки 236 тис.-335 тис. років тому, отже, цілком можливо, ділила цей регіон з сучасними людьми. Проте точний зв’язок з людиною невідомий. Homo naledi може бути далеким прямим предком чи далеким непрямим родичем. Всі ці погляди – дуже спекулятивні, але один з найцікавіших висновків цієї роботи – виклик, що постає перед археологами, які намагаються об’єднати історію людської еволюції та людського інтелекту.
Доктор Андердаун зазначає: «Той факт, що 250 тис. років тому на півдні Африки спостерігається використання складних інструментів, яке ми звикли приписувати сучасним людям, різко змінює традиційні уявлення».
Насправді, викопуючи кам’яні знаряддя праці, археологи далеко не завжди знають, кому саме вони належать. І щоб точно це з’ясувати, їм доведеться знайти ще більше доказів того, що ці археологічні пам’ятки пов’язані безпосередньо з нашим власним видом, з Homo naledi або, можливо, з цілком іншим видом. Як зазначає доктор Бергер, нині дослідники не можуть цілковито покладатися на свої припущення про ранніх людей.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
Джерело: Independent, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»