Жінки завжди відігравали важливу роль у розвитку науки та технологій. Попри історичні перешкоди, вони зробили величезний внесок у створення багатьох винаходів, які змінили світ.
Створені жінками винаходи впливали на різні сфери життя, від медицини до технологій, і продовжують впливати на сучасне суспільство. У статті розповімо, як винаходи жінок змінили певні галузі, що саме було зроблено жінками та як це вплинуло на майбутнє.
Еволюція ролі жінок у науці та винахідництвах
Роль жінок у науці та винахідництвах за минулі сторіччя значно змінилася. Їхній шлях до визнання був нелегким, попри те, що вони вигадали низку корисних речей, незамінних зараз. Нині їхній внесок у науку та винахідництва продовжує зростати. Марія Кюрі була однією з небагатьох дам, які досягли визнання в галузі фізики та хімії, її дослідження з радіації заклали основу для лікування раку. Ада Лавлейс першою створила алгоритм для аналітичної машини Беббіджа, хоча її внесок не було оцінено за життя.
Переломний момент відбувся у середині 20 століття. У цей час відбулося значне зрушення у сприйнятті ролі жінок у науці. Жінки почали брати активну участь у наукових дослідженнях, що призвело до великих досягнень у різних галузях. Грейс Хоппер та інші жінки стали піонерами в галузі обчислювальних технологій, створивши перші компілятори та алгоритми для програмування. Розалінд Франклін брала активну участь у дослідженні структури ДНК, що відкрило нові горизонти для біотехнологій.
Варто розібрати, яку позицію сьогодні жінки займають у різних галузях науки. Саллі Райд, перша жінка-астронавт США, надихнула ціле покоління дівчат на кар’єру в науці. Джейн Гудолл своїми дослідженнями в галузі приматів поглибила розуміння антропології та екології.
У деяких країнах та культурах доступ жінок до наукових та технічних освіт залишається обмеженим. З усім тим, роль жінок у науці та винахідництвах продовжує зростати, і в майбутньому їхній внесок тільки збільшуватиметься, а наукова спільнота удосконалюватиметься завдяки їхнім зусиллям.
Грейс Хопер
Видатна вчена та військова, чиї винаходи в галузі програмування відіграли ключову роль у розвитку обчислювальної техніки. Грейс Хоппер є авторкою ідеї компілятора – програми, яка переводить високорівневий код у машинну мову. Вона відіграла важливу роль у розробці мови програмування COBOL. Саме завдяки її винаходам комп’ютери стали доступнішими для використання в різних сферах, від бізнесу до державного управління.
Протягом своєї кар’єри Грейс часто була недооцінена з боку колег, а її внесок у розвиток комп’ютерних наук часто ігнорувався. Жінки в інженерії та комп’ютерних науках у середині 20 століття були рідкістю, і багато винаходів, зроблених жінками, не отримували належного визнання. Попри її значний внесок у розвиток технологій, Хопер зіштовхнулася з проблемами у встановленні її авторства у рамках військових проєктів.
Грейс Хопер продовжувала наполегливо працювати. Її віра в силу автоматизації та програмування призвела до створення першої версії компілятора, який дозволив створювати програми з використанням простіших мов, ніж машинний код. Її працьовитість та наполегливість зрештою призвели до визнання її досягнень та значущості її внеску у розвиток комп’ютерних технологій.
Хопер стала однією з найвідоміших жінок у світі технологій, а її праці досі впливають на розвиток програмування.
Марі Ван Бріттан Браун
Американська винахідниця, яка зробила значний внесок у розвиток систем безпеки. Її винахід камери відеоспостереження та системи тривожної сигналізації став основою для сучасних технологій забезпечення безпеки.
У 1966 році Марі Ван Бріттан Браун винайшла першу у світі систему відеоспостереження, що включає: камери, монітор, систему тривожної сигналізації.
Це дозволило покращити безпеку в будинках та на об’єктах. Система складалася з чотирьох камер, які записували зображення, що передаються на телевізійний екран у будинку, та пристрої для зв’язку з поліцією у разі тривоги.
Марі Ван Бріттан Браун постала перед труднощами через те, що її винахід спочатку сприймався як нестандартне рішення свого часу. У 1960-ті роки, коли технології відеоспостереження лише починали розвиватися, суспільство та більшість інженерів не сприймали такі системи як щось необхідне.
Марі Ван Бріттан Браун виявила наполегливість і впевненість у своєму винаході, наперекір опору та нестачі визнання. Вона продовжувала працювати над своєю системою й у 1969 році отримала патент на свою технологію.
Цей винахід став основою для подальших досліджень та розробки більш досконалих систем безпеки, а сама Браун зайняла важливе місце в історії технологій.
Її винахід зрештою було визнано вкрай потрібним для підвищення рівня безпеки та став основою для створення складніших сучасних систем відеоспостереження, які використовуються сьогодні у різних сферах, від житлових будинків до громадських місць та державних установ.
Ада Лавлейс
Англійка написала докладний опис алгоритму для аналітичної машини Чарльза Беббіджа. Цей алгоритм був призначений для обчислень, але також містив ідеї, які могли б бути використані для обробки даних, що передбачило ідеї програмування.
Лавлейс не отримала належної підтримки та фінансування для своїх досліджень, а її ідеї ігнорувалися.
Ада продовжувала розвивати свої ідеї та працювати в тісному зв’язку з Чарльзом Беббіджем. Вона відстояла свої переконання через любов до математики та прагнення до прогресу. Однак її робота була визнана лише через багато років після її смерті, коли ідеї програмування стали основою комп’ютерних технологій.
Марія Кюрі
Дворазова лауреатка Нобелівської премії зробила неоціненний внесок у науку завдяки її дослідженням у галузі радіації. Її відкриття не лише призвели до найважливіших досягнень у галузі фізики та хімії, але й стали основою для значних медичних проривів, таких як методи лікування раку за допомогою радіації.
Марія Кюрі зробила 2 важливі відкриття: вона ізолювала радій та полоній — 2 раніше невідомі елементи. Її роботи з дослідження радіоактивності стали основою розвитку радіотерапії, яка пізніше стала використовуватися на лікування різних видів раку.
Вона стала першою людиною, яка запровадила термін «радіація» у науковий обіг, а її дослідження відкрили нові горизонти у галузі атомної фізики. Її експерименти з радієм стали основою для створення технологій, які лікують рак та інші хвороби за допомогою радіації.
Кюрі поставала перед численними труднощами на шляху до успіху.
Її роботи з радіоактивними речовинами були надзвичайно небезпечними. Тоді не існувало належних запобіжних заходів, і Кюрі часто контактувала з радіоактивними матеріалами, що в кінцевому підсумку призвело до її хвороби та передчасної смерті від променевої хвороби.
Попри всі перешкоди, Марія Кюрі виявила неймовірну стійкість та відданість своїй справі. Навіть коли її здоров’я почало погіршуватися, вона не відмовлялася від експериментів і продовжувала досягати визначних результатів.
Кюрі стала першою людиною, ушанованою двох Нобелівських премій — одну з фізики, а іншу в хімії, що значною мірою сприяло її визнанню в науковій спільноті. Її відкриття стали основою для нових медичних технологій та лікування онкологічних захворювань, а її ім’я стало синонімом наукової цілеспрямованості та мужності.
Хеді Ламарр
Знаменита акторка сильно вплинула на розвиток сучасних технологій. Разом із композитором Джорджем Антейлом вона розробила технологію частотного стрибкоподібного розповсюдження радіосигналів, яке лежить в основі багатьох сучасних технологій бездротового зв’язку, таких як Wi-Fi та Bluetooth.
У 1941 році Хеді Ламарр та Джордж Антейл створили систему, яка перехоплює радіокеровані торпеди. Ця система використовувалася у військово-морських силах США. Ідея полягала в тому, щоб радійний сигнал, який керує торпедою, перемикався між безліччю частот, що робило його недоступним для радіорозвідки.
Хоча ця технологія не була впроваджена у воєнний час, вона пізніше лягла в основу бездротових технологій, які стали використовуватися в розвитку Wi-Fi, Bluetooth і мобільних мереж.
Хоча Ламарр отримала патент на свою технологію у 1942 році, її ідея була відкинута військовими й не була використана під час Другої світової війни. Згодом її внесок у розвиток радіотехніки залишався непоміченим упродовж довгих років. Лише через десятиліття, коли бездротові технології почали розвиватися, було визнано значущість її винаходу.
Ламарр вірила у свій проєкт і продовжувала шукати способи зробити технології кращими. Пізніше її досягнення були офіційно визнані, і Ламарр отримала посмертне визнання за свій внесок у науку, ставши символом завзятості та наполегливості у науковому та технічному середовищі.
Еллен Еглуї
Пральну машину, вірніше, її головну частину – барабан, винайшла у 1888 році жінка – афроамериканка Еллен Еглуї. Щоправда, вона змушена була продати патент через расові забобони. “Біла леді ніколи не купить пральну машину, знаючи, що патентом на неї володіє якась негритянка”, – заявила Еллен, виручивши за угоду всього 18 доларів і залишившись рядовою співробітницею бюро перепису населення.
Джессі Картрайт
Неймовірно, але факт: мікрохвильову піч винайшла зовсім не домогосподарка, а інженер компанії-постачальника військового відомства США Персі Спенсер. За легендою, інженер зауважив, що шоколад у його кишені розплавився, коли він експериментував із черговим магнетроном.
Конструктором моделі під назвою «Radarange» була Джессі Картрайт, а перші НВЧ-печі у 1947 році почали використовувати у військових їдальнях для швидкого розморожування продуктів. Прилади мали жахливі габарити та потужність близько 3 кіловат, а важили 340 кілограмів.
Більше цікавого: