Наукова фантастика надто тісно пов’язана із бізнесом. Той же Ілон Маск називав свої ракети на честь кораблів із кінострічки про «Зоряні Війни» та запускає в космос збірки Азімова. Рід Хоффман та Пітер Тіль обговорювали футуристичний роман «Лавина» протягом вихідних перед днем заснування платіжної системи PayPal. Ми зібрали десять художніх творів, які пророчили появу сучасних технологій та винаходів, або ж дали натхнення своїм винахідникам.
Штучна їжа
Річард Флейшер «Зелений сойлент» (1973 рік)
Події у фільмі відбуваються у 2022 році в перенаселеному Нью-Йорку, де живе 40 млн осіб. Їжі не вистачає на всіх і більшість змушена харчуватися синтетичною їжею, виробниками якої являється компанія «Сойлент». Компанія виробляє «зелений сойлент» – високоенергетичні пластини із морського планктону.
У 2014 році в продажі з’явився розчинний порошок Soylent. Виготовлений він із сої та мінеральних добавок та був названий на честь фільму. За декілька останніх років виробник декілька раз оновлював склад продукту.
Продукт виявився настільки популярним, що у Soylent з’явилися конкуренти: Huel, Ambronite та Mana. І хоча в штучної їжі є свої недоліки, її часто критикують за неприємний смак або поганий вплив на ЖКТ, проте, багатьом подобається така їжа.
Додатки для знайомств
Майкл Андерсон, «Втеча Логана» (1976 рік)
У фільмі показано гаджет Circuit, за допомогою якого можна продивлятися голограми людей та вибирати тих, хто здається користувачу найбільш привабливим.
Принцип роботи Circuit можна зрівняти із сучасними сервісами для знайомств. Голограму можна прогорнути донизу, або ж натиснути на неї та розпочати спілкування. Але в Tinder не вистачає однієї функції, яка була показана у фільмові – люди, які сподобалися одне одному одразу ж телепортувалися до кімнати одного із користувачів пристрою. Знайомитися таким чином було б набагато зручніше, чи не так?
«Розумний дім» інтернет речей
Рей Бредбері, «Очікується ніжний дощ» (1950 рік)
«Розумний дім» з оповідки Рея Бредбері виконує за людей усю домашню роботу – готує їжу, прибирає та слідкує за розкладом дня.
Радянська екранізація розповіді від анімаційної студії Узбекфільм чудово ілюструє роботу такого дому.
Наразі «розумні» помічники – це досить поширене явище, адже кожна п’ята сім’я у США має такого помічника. За 2017 рік це явище стало дуже популярним. «Розумними» колонками, такими як Amazon Echo або Google Home можна керувати за допомогою голосових команд. Помічники виконують всі механічні завдання за своїх господарів – встановлює будильник або вмикає музичний центр. Такі розумні помічники дозволяють керувати іншими інтернет речами: починаючи від «розумних» чайників, закінчуючи системами безпеки.
Планшет
Артур Кларк, «2001: Космічна одіссея» (1968 рік)
У цьому романі екіпажі космічних кораблів користуються планшетами Newspad. За допомогою планшетів в романі можна було читати книги або дивитися новини онлайн, дзвонити на Землю завдяки надшвидкісному інтернету.
Перші схожі пристрої в реальному світі з’явилися в продажі ще у 2002 році, коли компанія HP випустила модель Microsoft Tablet PC. Зараз подібні планшети є майже у кожної другої людини, а ще NASA замінила ними усі паперові інструкції для своїх пілотів.
Але до швидкісного інтернету в космосі поки що далеко – астронавти NASA скаржаться на невелику швидкість завантаження веб-сторінок в браузерах своїх планшетів.
Машинне навчання
Айзек Азімов, «Заснування» (1942—1993 роки)
Цикл романів Азімова пов’язаний на понятті «психоісторія» — на ідеї, що люди зібрали достатньо інформації, щоб позбутися від невизначеності та можуть передбачити та планувати своє майбутнє.
- Кількість людей, яких торкнувся цей історичний процес повинно бути достатньо багато, щоб результат статистичних підрахунків були вірними.
- Люди не мають знати про існування психоісторії, а отже, нічого не повинні знати й про передбачування. Тільки тоді знання про майбутнє не розчарує їх і не змінить модель їх поведінки.
- Люди – єдині розумні істоти в цілій Галактиці.
Зараз для прогнозування майбутніх процесів застосовують машинне навчання, але більшість алгоритмів розроблені під значно вужчі задачі – наприклад, для прогнозування поведінки покупців.
Разом з тим, розвивається напрямок глибокого вивчення методів, які засновані на навчанні загальним уявленням, а не спеціальним алгоритмам. Детальне вивчення потребує великих обчислювальних потужностей, саме тому воно поки що не настільки популярне, як хотілось би.
«Розумні» годинники
Джин Роденбері, «Зірковий шлях: Оригінальний серіал» (1966—1969 роки)
«Зірковий шлях» передбачив появу віртуальних помічників, бездротових навушників, відеодзвінків та «розумних» годинників. У серіалі всі учасники «Зіркового Флоту» користуються годинниками, які нагадували сучасний пристрій Apple Watch та використовують ці годинники для дзвінків.
«Розумні» годинники почали масово виробляти у 2014 році. Тоді свої моделі презентували такі компанії, як Apple, Samsung, Microsoft, Sony й Motorola. За інформацією дослідницького центру CTA, у 2018 році «розумні » годинники 18% американських сімей, що на 6% більше, ніж в минулому році. «Розумні» годинники дозволяють користувачам дзвонити, дізнаватися про погоду, вимірювати пульс та навіть слідкувати за вагою.
Електрокари
Джон Браннер, «Всім стояти на Занзібарі» (1968 рік)
Події роману відбуваються у 2010-х роках — американські вулиці заполонили легкові автівки на сонячних батареях та автобуси на вітрогенераторах.
Реальність насправді дещо відрізняється від подій в романі. За інформацією Statista, до 2018 року було виготовлено 1,9 млн електромобілів по всьому світові. Ця цифра у 170 раз менше кількості населення в США.
Розвинуті країни стимулюють продаж електричних транспортних засобів за допомогою пільгових податків для їх власників та виробників, а також – за допомогою різноманітних субсидій автоконцернам та інвестицій у дослідження.
При цьому, автор роману точно зазначив чисельність населення нашої планети на початку 2010-х років – 7 млрд осіб. Браннер з цього приводу пише наступне:
«Якщо на початку двадцятого століття населення планети, якщо розмістити їх один з одним, можна було вмістити їх всіх на Острові Уайт (380 км²), то в двадцять першому столітті для цього знадобиться весь Занзібар (1554 км²)».
Біонічні кінцівки
Мартін Кайдін «Кіборг» (1972 рік)
Головний герой цього роману – це астронавт, який, на жаль, пережив катастрофу свого космічного корабля, внаслідок чого втратив руку та око. Після травми він потрапляє до експериментальної програми по розробці штучних кінцівок. Саме там герою імплантують протези, що дозволяють йому розвити «надлюдську» швидкість та силу.
На початку 2018 року італійські вчені розробили біонічну руку зі «зворотним зв’язком», яка дозволяє власнику на дотик відчути до яких саме предметів він доторкався – до твердих чи м’яких? Основна задача вчених – створити протези із повною функціональністю людських кінцівок та простим керуванням, а не «надсилою», як у коміксах.
Віртуальна реальність
Кір Буличов, «Мільйон Пригод» (1976 рік)
Головна героїня роману Аліса Селезньова потрапляє до міста «Жангле-Трикрапка», де функціонує атракціон віртуальної реальності. Цей атракціон допомагає туристам «здійснювати дивовижні та цікаві подорожі на планеті, якої немає в нашій Галактиці».
У реальному світі технологія віртуальної реальності використовувалась на тренажерах для воєнних та пілотів. Перші шоломи віртуальної реальності з’явилися в 90-х роках. Популярними вони стали тільки за декілька останніх років, коли свої пристрої віртуальної реальності випустили Oculus (Rift), HTC (Vive) та Sony (PlayStation VR).
Зараз технології віртуальної реальності використовуються для розваг, зокрема, у відеоіграх та для перегляду спеціальних кінофільмів, які були зняті із застосуванням спеціальних технологій. На початку 2018 року в Китаї відкрився розважальний парк атракціонів із застосуванням технологій віртуальної реальності
Відеочати
Брати Стругацькі, «Хлопець із пекла» (1973 рік)
У розповіді братів Стругацьких про мілітарну планету Гіганда, жителі спілкувалися лише за допомогою відеодзвінків, ніби як по сучасному Skype.
«Сидить герой перед своїми екранами. На кожному з екранів – по морді, а то й по дві, та зі всіма цими мордами він розмовляє. Мене ніби ножа в спину загнали. Уявив я собі як я дратуюся там на пагорбі, влаштовую істерику, а він сидить собі в тіні, дивиться на все через екран та тихенько хіхікає».
Відеозв’язок з’явився ще у XX сторіччі, але якість зв’язку була не така вже й хороша. Відеофони ж мали громіздкий вигляд та були надто дорогими. Перша комерційна веб-камера продавалася ще в 1994 році, а на початку 21 століття виробники почали випускати ноутбуки з вбудованими веб-камерами. Це і стало причиною набуття популярності відеозв’язку.
Страх стеження через веб-камеру брати Стругацькі також передбачили. У кінці 2017 року в соцмережах стали популярними жарти про агентів ФБР, які начебто бачать все, чим займаються користувачі, сидячи за ноутбуком. У 2018 році китайська компанія Huawei випустила ноутбук з камерою-антишпіоном, яка ховається всередину корпусу тоді, коли її не використовують.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: