Галицькі «Хюндаї» — забута історія Lux Torpeda

Українці вже 4 роки користуються швидкісними потягами, не підозрюючи в більшості своїй, що досвід пересування у швидких і комфортних експресах в Україні вже був — майже 80 років тому. Експрес «Люкс-торпеда», що ходив у 30-х роках ХХ ст. на Галичині, міг би й сьогодні дати фору багатьом швидкісним європотягам. Що ж це був за диво-транспорт і куди він зник?

Австрійська «Люкс-торпеда» на Краківському вокзалі. Фото орієнтовно 1938 року

Австрійська «Люкс-торпеда» на Краківському вокзалі. Фото орієнтовно 1938 року

Лімузин на колії

Згідно із даними, котрі зібрала «Історична Правда» в період запуску перших Hundai по українських рейках, швидкісний рух на Львівській залізниці у міжвоєнні часи був організований досить непогано завдяки Lux-torpeda — т.зв. «автомоторисі»: так називався вагон із вбудованим двигуном внутрішнього згоряння (те, що нині ми називаємо рейковим автобусом).

Проте в око вона впадала не лише через свої виняткові швидкісні характеристики, а завдяки дизайну, котрий нагадував чи то ракету на рейках, чи то лімузин. Аеродинамічна форма і відсутність паротяга і відповідного стовпа диму радикально відрізняли «торпеду» посеред інших залізничних експресів.

Неукраїнський винахід

Перша «Люкс-торпеда» була збудована у 1933 році в Австрії фірмою Аustro-Daimler-Puch. Польський уряд для розвитку залізничних перевезень та підтримки промисловості, придбав 1 моторису та ліцензію на випуск. У міжвоєнній Польщі після перших успішних випробовувань австрійської «торпеди» її почали адаптовувати до місцевих потреб — і з 1936 року запустили випуск таких вагонів на польському заводі Fablok. На них почали встановлювати потужніші дизельні двигуни перед кабіною машиніста (по одному з кожного боку вагону). У цих автомотрис диск колеса спирався на бандаж через пневмошину автомобільного зразка; так покращувалася плавність ходу та зменшувалося динамічне навантаження на рейки (важлива характеристика під час швидкісного руху).

До речі, швидкість пересування була неабияка: максимум сягав 120 км/год, але швидкість конструкційна в експлуатації була встановлена у 115 км/год. Загалом же швидкість руху сягала 100 — 105 км/год. Середня швидкість при застосуванні автомотрис була значно вищою, ніж у звичайних паротягів. Так, швидкий поїзд на ділянці Львів-Красне долав за годину 75 км. Швидкий рух забезпечувала і наявність двох кабін, розташованих у протилежних кінцях «торпеди», та двох окремих машиністів у різних кабінах. Це дозволяло уникати тривалого маневрування на вузлових станціях, коли потяг мав рухатися в протилежний бік: локомотив не треба було перечіпляти чи переганяти. Обидві кабіни було поєднано світловою і звуковою сигналізацією.

Польська «Люкс-торпеда» на карпатському курорті Закопане. 1936-38 рр.

Польська «Люкс-торпеда» на карпатському курорті Закопане. 1936-38 рр.

Офіційна назва таких «люкс-торпед» була Pociąg Motorowo-Ekspresowy MtE («експрес-поїзд із двигуном внутрішнього згорання»). Новітний на той час транспорт засвідчив свою перспективність — окрім таких ось вишуканих моторис, поляки стали випускати й інші, теж досить швидкі, але трохи із простішим дизайном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Курортні та туристичні

Перші «торпеди» поєднували Краків із модним курортом Закопане. В 1936 році поїзд проїхав цю відстань (150 км) за 2 години й 18 хвилин — цей рекорд не перевершено і досі. Пізніше були відкриті рейси «Краків-Варшава», «Варшава-Катовіце», «Варшава-Лодзь», «Львів-Закопане». На Галичині станом на літо 1939 року «торпеди» обслуговували маршрути «Львів-Стрий-Дрогобич-Борислав», «Львів-Галич-Станіславів [Івано-Франківськ]-Коломия», «Львів-Красне-Золочів-Тернопіль» та «Тернопіль-Чортків-Заліщики».

Розклад «Тернопіль-Заліщики». 1939 рік

Розклад «Тернопіль-Заліщики». 1939 рік

Середня маршрутна швидкість на рейсі до Заліщиків складала 58 км/год. Не так уже й багато, якщо врахувати, що на маршруті «Львів-Тернопіль» цей показник сягав 75 км/год, а на маршруті «Львів-Коломия» — 93 км/год. 195 км від Львова до Коломиї «Люкс-торпеда» проїздила за 2 години і 10 хвилин.

За таку недосяжну навіть нині в умовах «Укрзалізниці» швидкість пасажирам «торпед» доводилося платити чимало: квиток від Варшави до Кракова коштував майже 40 злотих, в той час як середня місячна зарплата наприкінці 1930-х складала 100 злотих. В кожній автомотрисі було передбачено від 48 до 52 місць, всі першого класу. На тлі катастрофічного стану автомобільних доріг у міжвоєнній Польщі «люкс-торпеда» була еталоном швидкості, комфорту і шику.

Вузлова станція Хабувка в карпатському передгір'ї. 1936-38 рр.

Вузлова станція Хабувка в карпатському передгір’ї. 1936-38 рр.

Війна та «визволителі» як кінець епохи автомоторис

Друга Світова війна стала кінцем цих залізничних експресів. Більшість «торпед» загинули під авіаційними бомбами, пишуть дослідники, вціліло лише 2 машини на Краківському вокзалі. Їх використовували в якості поїздів «Тільки для німців» на лінії до Закопаного, а також як спецтранспорт для працівників Генерал-губернаторства (адміністративної одиниці Третього Райху на території Польщі і частини України).

В часи окупації на «торпедах» їздили очільники нацистської адміністрації. Фото: Національний цифровий архів Польщі

В часи окупації на «торпедах» їздили очільники нацистської адміністрації. Фото: Національний цифровий архів Польщі

Червона Армія, яка відбила вагони у нацистів із звільненням України від Райху, повернула їх соціалістичному польському уряду у вигляді, що не був придатний для подальшого використання. Тому ще трохи однією з «торпед» возили на роботу шахтарів, а з іншої брали запчастини на випадок ремонту.

Приблизно в 1954 році обидві «люкс-торпеди» були списані на металобрухт і до нашого часу не збереглися ніде, окрім як на фотокартках.

 

За матеріалами: «Історична Правда»

Читайте также:

Формату MP3 виповнилося 25 років. Історія створення

Цікаві природні явища на Марсі та їх наслідки

Теорії змови про 5G, або чому люди бояться нових технологій

Подальші плани NASA або для чого потрібна місячна космічна станція?