Днями українські ЗМІ незліченну кількість разів опублікували новину про американця українського походження, котрий отримав одну із топ-менеджерських посад в корпорації Airbus. Зосередившись виключно на його етнічному «корінні», журналісти локальних онлайн-видань майже повністю проігнорували той факт, що отримати кабінет технічного директора ця людина змогла завдяки здобутій освіті, а не національній приналежності. А базову вищу освіту він здобув у МІТ — Масачусетському технологічному інституті, який так часто фігурує у різного роду дослідженнях, статтях, новинах науки та культури і навіть у серіалах та коміксах. Чому ж це місце є таким унікальним для випускників, науковців та викладачів усього світу, а не лише Сполучених Штатів?
Почесні «магістерські шапки» тут не шанують
МIТ не практикує видачу почесних ступенів; не можна тут отримати диплом чи стипендію, якщо ви — просто талановитий спортсмен, за роботу за межами МІТ чи в якості нагороди за те, що ви — відомий політик чи бізнесмен. Філософія Масачусетського інституту проста: аби отримати диплом цього вишу, потрібно вступити, працювати, вчитися, закінчити навчання та захиститися. Закінчити МІТ — це велика честь, а не привілей, який можна набути будь-яким іншим способом, окрім навчання. Почесними професорами стали за увесь час усього двоє: британський прем’єр Уінстон Черчилль (1949) та письменник Салман Рушді (1993). Решта володарів диплому МІТ закінчували його з першого дня і до останнього. тільки розум та особисті досягнення можуть вам допомогти (для української освітньої практики, де хабарі та «контракт» — річ звичайна, такі жорсткі правила здадуться чимось нереальним).
Від любові до ненависті — одна абревіатура
Самі розумієте, що в атмосфері, коли знання, правила та оцінки вирішують усе, ставлення студентів до такої системи є досить різним. Тож не дивно, що неформальный слоган цього вишу зашифровано у скороченні IHTFP — а от розшифровок його є чимало: «I hate this fucking place», «I have truly found paradise», «Institute has the finest professors» тощо.
Власна теорія змови
1970 року ректор Інституту відносин Бенсон Р. Шнайдер опублікував тези «Прихована програма», де навів докази на користь твердження, що маса припущень та вимог, стереотипів та правил, які керують життям студентів та випускників МІТ — і пригнічує спроможність творчо та нестандартно мислити. Відтак виявляється, що офіційна програма програє цій сукупності неписаних правил — і так відбувається в більшості престижних вузів.
Осередок свободи слова — та хакерства
Свобода самовираження — одна із головних цінностей не лише для студентів, але й для адміністрації МІТ. Наприклад, блоги та профілі на університетському онлайн-ресурсі не підлягають контролю та цензурі з боку адміністрації. Також ВНЗ активно заохочує… «хакерів». Так, ви не помилилися. Саме звідси вийшов термін «хакер» та переважна частина класичної хакерської культури — першопрохідцями стали TMRC та лабораторія штучного інтелекту наприкінці 50-х років ХХ століття. Серед легенд хакерського руху з МІТ — Річард Столлман.
Справа в тому, що в МІТ «хакнути» від початку означало не «зламати якусь програму», а фізично дослідити частину кампуса та знайти щось нове. Так свого часу «хакери» знайшли приміщення для поселення новачків, створивши його на даху головної будівлі університету.
Своєрідні випадки протесту проти тотального контролю
Тотальний контроль все ж таки мав часом місце у минулому столітті для студентів вишу, і не всі експерименти завершувалися добре. Так, 1977 року двоє студенток другого курсу отримали дисциплінарне покарання, бо опублікували «Consumer Guide to MIT Men» — дослідження сексуальної активності 36 хлопців-студентів, відрейтингованих за рівнем «потужності» та можливостей у ліжку: усіх кандидатів студентки-авторки особисто перевірили «на практиці». Стаття була свого роду науково-сатиричною відповіддю на популярні у той час рейтинги та книжки для пошуку дівчат, що були популярні серед студентів. Але замість схвалення вони отримали покарання від адміністрації, лист-петицію від 200 обурених студентів і навіть критику від президента.
Клуб вибраних студентів — чи рай для самогубців?
2000 року публічна дискусія щодо частоти випадків самогубств серед студентів МІТ виникла через студентку Елізабет Шин, котра вкоротила собі віку. Саме тоді видання Boston Globe висловило припущення, що студенти цього вишу входять до категорії підвищеного ризику самогубств у порівнянні із 12 іншими — а також про «епідемію» самогубств за висновками психіатрів. Наприкінці 2001 року було надано рекомендації щодо покращення роботи служб психологічної підтримки на території вузу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Тут шанують бобра
41 вид спорту — це лише неповний перелік атлетичних програм у МІТ. Талісманом інститутської команди з 1914 року є бобер — «природний інженер». З цим навіть пов’язаний жартівливий слоган: «Борб — інженер серед тварин; студенти МІТ — тварини серед інженерів». Студенти цього вишу є учасниками спортивних дивізіонів та змагань у NCAA, Чоловічої та Жіночої асоціації атлетів Нової Англії, Футбольної асоціації та Західної асоціації гребців серед коледжів.
Не «ботаніками» єдиними
Звідси виходять не одні лише висококласні інженери та топ-менеджери. Команди спортсменів із МІТ вигравали національні чемпіонати з пістолета, з бігу, легкої атлетики, фехтування та водного поло. Додайте сюди власну радіостанцію, змагання трейсерів та один із найстаріших танцювальних клубів у США, спільноту наукової фантастики, котра збирає найбільшу колекцію у світі науково-фантастичних книг англійською мовою — і ви отримаєте приблизне уявлення про культурне життя та дозвілля студентів. Тут є власний симфонічний оркестр, кіноархів, драмгуртки.
Дисципліна як в армії — анархія як в часи хіппі
4 роки навчання у МІТ всі студенти мають гарантований гуртожиток, керівника групи та коменданта гуртожитку. Останні два виконують подвійну роль: контролювати дисципліну та дотримання правил кампусу — і допомагати студентам в разі медичних чи психологічних проблем. Гуртожиток та поверх можна обрати після вступу до переїзду в кампус. Як наслідок, є різні тематичні спільноти та об’єднання — старі гуртожитки більш консервативні в інтер’єрах, дозволених діях та правилах; нові — швидше схожі на анархічні комунни.
Є також окремі жіночі, чоловічі та змішані спільноти, які мають свої окремі будинки для проживання поза межами гуртожитків. Проживання у гуртожитку стало обов’язковим для усіх першокурсників після смерті у 1997 році одного із новачків у спільноті «Фі Гамма Дельта».
Наукові експерименти на межі етики
Січень 2016 року сколихнув наукові кола статтею в онлайн-журналі MIT Technology: автор стверджує, що наукові лабораторії США використовуються для створення гібридів людей та тварин. Діяльність журналу засудили у мас-медіа, звинувативши редакцію у поширенні шкідливих теорій та пропаганди, котра формує позитивне ставлення до таких експериментів у масовій свідомості, відкидаючи християнську мораль та загальнолюдські норми етики.
Як президентом Інститута стандартів міст вимірювали
Цікавий елемент Гарвардського мосту — позначки відстані, зроблені у старовинній одиниці виміру під назвою смут. 1958 року студенти МІТ виміряли повторно довжину мосту між Бостоном та Кембріджем за допомогою… студента на ім’я Олівер Смут, чиє прізвище дивним чином співпало із цією одиницею виміру. Довжина мосту таким чином склала «364.4 smoots plus one ear» (364,4 Смути плюс одне вухо); 1 смут при цьому — це майже 170 см. Коли міст реконструювали у 1998-му, міська влада стерла відмітки і зафарбувала; але змушена була повернути їх на місце, бо раптово втрутилась поліція — відмітки на мосту давали їм змогу орієнтуватися, де саме сталась дорожня пригода чи злочин. Що ж до Олівера Смута, то він став президентом — але не США, а Американьского національного інстутуту стандартів, а згодом — очільником Міжнародної організації зі стандартизації.
Культове місце для кінорежисерів, письменників та сценаристів ігор
Було би дивним, якби МІТ був таким культовим місцем — і не фігурував у такій величезній кількості фільмів, книг та серіалів. Ось лише найбільш популярні згадки про МІТ, принаймні половину з яких ви точно знаєте:
- «Ліп» Галагер у американській версії серіалу Shameless вчиться в МІТ (де навіть на деякий час стає прибиральником у жіночій спільноті і весело проводить час зі студентками);
- Ераст Фандорін в книзі «Коханець Смерті» проходить в МІТ курс інженера-механіка і навіть пише там дипломний проект;
- персонаж Ніколаса Кейджа у фільмі «Знамення» (2009) — викладач MIT;
- головний Iron Man Тоні Старк в однойменному фільмі 2008 року з відзнакою закінчив MIT (оце рівень маркетингу для вишу, скажіть?);
- Рід Річардс з «Фантастичної четвірки» — теж випускник-відмінник MIT;
- а от головний герой історії про «Розумника Уілла Хантінга» 1997 року в МІТ працює прибиральником;
- Ребекка Міямото, дівчинка-вундеркінд з аніме «Pani Poni Dash!», — випускниця МІТ у віці 10 років (ніколи не рано прагнути до рекордів, ага);
- серед інших постатей, які так чи інакше пов’язані в літературі та кіно із МІТ — такі персонажі, як герой коміксів «Ділберт»; напівбожевільний професор Пітер Бішоп із серіалу Fringe; головний герой серіалу The Event; улюблений персонаж багатьох Говард Воловіц, один із героїв TBBT; загальна локація у Fallout 3 та Fallout 4 (MIT там називають місцем, де розробляють синтів — андроїдів, яких не можна відрізнити від справжніх людей).
Також згадки та неодноразові посилання на МІТ можна знайти у грі Fallout: New Vegas, серіалах Ocean Girl, «Морська поліція», «Лас Вегас», «Зоряна брама», «Ігри розуму», «Футурама», «Хор», «В полі зору», «Стріла», серії ігор Half-Life, у Gravity Falls) і навіть у фільмі «Нестримні».
У підготовці цього матеріалу використано дані з Вікіпедії, офіційних сайтів університету та асоціації випускників, а також фото MIT