Чи любите ви подорожувати? А якщо би ви могли подорожувати постійно «нон-стоп»? Людей, які працюють та подорожують по світу називають цифровими кочівниками. Це означає, що людина не має певного місця роботи, але все ж заробляє, завдяки інтернету, при цьому подорожує по світу та насолоджується життям.
Урбаніст Паріс Маркс (Paris Marx) обрушився з критикою на таких людей. На його думку, цифрові кочівники не несуть ніякої користі суспільству та паразитують на тих країнах, де вони живуть. Давайте дізнаємось, чим аргументує Маркс своє звинувачення людей, які не мають постійного місця роботи та заробляють лише в інтернеті.
Багато з нас бачили ці яскраві світлини в Instagram та відео YouTube в особистих блогах, де розповідається про безбідне життя за кордоном та про роботу за ноутбуком 3 години на день. Саме ці привабливі картинки в соцмережах цифрових кочівників привертають увагу багатьох людей. Але при цьому, на фото погано видно чим саме вони займаються?
Для творчих людей стати цифровим кочівником легше. У фільмах не раз показують людей, які відпочивають на природі чи на терасі, друкуючи чергову книгу, попиваючи ром з колою. Взаємодія з людьми для творчих людей (письменників, дизайнерів) необов’язкова, навіть навпаки − присутність людей заважає їм зосередитися. А результати роботи сучасні «кочівники» завжди можуть переслати електронною поштою або за допомогою Skype.
Цифрові кочівники віддають перевагу такому вільному життю перед монотонною роботою в офісі чи на заводі, тому вони йдуть з основного місця роботи та відправляються у подорож.
Цифрові кочівники, які не приносять користі суспільству
«Цифрові кочівники не приносять користі суспільству та країні, в якій вони живуть» – так думає урбаніст Паріс Маркс.
Їм байдуже на людей, які їх оточують та на проблеми, які виникають у суспільстві тої чи іншої країни. Адже вони в будь-який момент можуть переїхати.
Пристосування цифрових кочівників до проблем проживання
Тенденція емігрантів стала вже звичною для всього світу. Люди переїжджають в інші країни в пошуках кращого життя, дешевого житла та високооплачуваної роботи. В країнах, що розвиваються існує велика проблема з нерухомістю — ціни на житло ростуть з геометричною прогресією.
Цифрові кочівники переїжджають до країн, де ціни на житло порівняно невисокі (по європейським міркам) та живуть досить непогано за рахунок вельми пристойного доходу (знову ж таки по європейським міркам). Найпопулярнішими місцями проживання таких кочівників являються Чіангмай (Тайланд) та Балі (Індонезія)
Мандрівними заробітчанами керує лише власна вигода
Там, куди приїжджають цифрові кочівники, збільшується кількість майстер-класів або інших бізнес-подій по консультуванню в тій чи іншій галузі. Сюди приїжджають багато людей, через що ціни на житло збільшуються в рази, так як приїжджі платять більше, ніж місцеві жителі. Справжні інфобізнесмени розповідають людям про те, як можна розбагатіти подорожуючи по всьому світу, але вони, мабуть, самі не задумуються над тим, які наслідки їх дії мають в країнах, де вони проживають. Ними керує лише особиста вигода та нажива на інших людей.
Сервіс Airbnb теж жорстоко розкритикували з приводу підняття цін на оренду на користь багатих туристів та тих, хто приїхав на кілька днів. Саме цим сервісом користуються головні герої нашої статті.
Цифрові кочівники родом з добре розвинутих країн, де можна і без того добре заробляти. Зазвичай вони користуються соціальними програмами, пільгами, страховими програмами та іншими благами своєї країни, але вони не розуміють, що за це все потрібно платити. Вони шукають країни, де б вони могли платити мінімальні податки, тому і подорожують туди, де їм буде вигідно перебувати з фінансової точки зору.
Крім того, кочівники нашого покоління частенько винаймають людей, які допомагали б їм по хатнім справам. У деяких є навіть свої персональні повари та офіціанти в барах, кафе та ресторанах.
Деколи такі підприємці йдуть на хитрощі та наймають фрілансера з бідної країни для монотонної роботи задешево. Тобто економлять на певній роботі, яка б в інших розвинутих країнах коштувала б в рази дорожче.
Цифрові кочівники забувають про суспільство, де вони живуть
Для цифрових підприємців та так званих подорожуючих інфобізнесменів усе вищезазначене – незначні фінансові витрати. Можливість заробляти з будь-якого місця, де є інтернет – це значна перевага XXI століття. Проте зі всіма цими технологічними зручностями інтернет-підприємці забувають, що ми живемо в реальному світі, де за все треба платити. Вони ігнорують сплату податків та іншу низку законодавчих правил.
«Цифрові кочівники не думають про суспільство та місце, в якому вони живуть та збагачуються за рахунок інших. Саме тому їм немає місця в майбутньому» − вважає Паріс.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Що таке «hoffice» і чому у друзів вдома працювати вигідніше, аніж у коворкінгу
- Фріланс з намету – як розробник з Києва поєднав роботу та подорож Європою
- Чем заняты фрилансеры днём в кафе
Джерело: Medium