Навіть якщо робота приносить задоволення і час, проведений в офісі, минає непомітно, вам все одно закортить змін та нових вражень. Тим більше, в наш час так багато інформації про різні країни та незвичайні місця, які варто побачити. Сучасні технології дозволяють подорожувати, колекціонуючи нові враження, та одночасно віддалено працювати. Так вирішив зробити користувач порталу Megamozg під ніком kalym – він розказав свою історію, як покінчив з роботою в офісі та почав пізнавати світ, подорожуючи Європою на велосипеді.
Щоб роки життя не промайнули непомітно за працею на одному місці, майбутній велотурист змінив постійну роботу розробника в Києві на фріланс, та почав готуватися до подорожі країнами Європи з наметом та велосипедом. Для початку він придбав транспортний засіб та взявся за щоденні велопрогулянки, щоб звикнути до навантажень (які, за його словами, не такі вже й страшні: середня швидкість руху велосипедиста складає 25 км/год, що дозволяє навіть без особливих тренувань долати протягом дня 100 км шляху). Та основну увагу в оповіді користувач приділяє технічній стороні організації мандрів, адже велотуристу доведеться віддалено працювати через інтернет.
Energy Rush
Найпотрібніший ресурс для IT-фрілансера – електрика. Щоб отримувати її, до переднього колеса прилаштували велосипедні втулки, які генерують енергію при ковзанні. Сучасні динамовтулки при їзді майже не створюють відчутного опору та звуку. Порівнявши пропозиції у вітчизняних продавців, користувач врешті зупинив свій вибір на німецькому онлайн-магазині, де придбав якісну деталь Shimano DH-T675 за вигіднішою ціною.
Ще один важливий аспект – можливість заряджати мобільні пристрої у перерві між роботою та підключатись до резервного джерела живлення. Оскільки герой подорожі збирався більшість часу проводити на відкритому повітрі, а переміщатись по території Європи вдень, він зупинив свій вибір на сонячних батареях. Найбільш вигідний у співвідношенні ціна/якість продукт (10 ватт за $20) і на цей раз знайшовся в закордонному онлайн-магазині – китайському Aliexpress.
З таким джерелом живлення акумулятор мобільного телефону на 1100 мА повністю заряджався приблизно за півтори години на яскравому сонці. Сонячні панелі дозволяють підзаряджати пристрої навіть в похмуру погоду. До того ж, користувач обрав зручну форму панелей, що дозволяє кріпити їх на велорюкзак та використовувати під час руху.
Надихнувшись успіхом покупок у китайського рітейлера, мандрівник придбав там і зовнішній акумулятор Xiaomi Power Bank на 16 тис. мА/ч. Однак, на цей раз китайський пристрій відповідав всім стереотипам щодо товару «made in China», і програвав за робочими показниками оригінальному пристрою, придбаному в Україні.
Так як динамовтулка видавала змінний струм з вольтажем більшим, ніж у USB-порта комп’ютера, довелось шукати пристрій для трансформації змінного струму в постійний та стабілізації вольтажу (цей показник змінювався в залежності від швидкості руху велосипеда). Необхідний для системи елемент сконструював ентузіаст електронних пристроїв, з яким товаришує сам мандрівник.
Тож постачання енергії велосипедист-фрілансер налагодив наступним чином: динамовтулка підключалась до саморобного пристрою, а він, в свою чергу – до USB-хабу, від якого заряджався телефон (під час подорожі він використовувався як навігатор), портативна колонка та зовнішня батарея. Сонячні панелі, прикріплені до дорожньої сумки, в дорозі заряджають другий енергоблок.
Закордонний інтернет
Для роботи в незвичайних умовах велоподорожі було придбано десятидюймовий планшет з док-станцією Lenovo miix 2, який виявився однією з небагатьох моделей даного розміру з зарядкою від USB та здатністю автономно працювати 8 годин. Операційна система планшету Windows 8.
Питання підключення до інтернету вирішено шляхом придбання SIM-картки міжнародного оператора ГудЛайн. За $1 в день оператор надає 20МБ якісного інтернету в будь-якій країні Європи. Однак для повноцінної роботи такого об’єму трафіку замало, тому фрілансер використовує додаткові шляхи доступу в інтернет: в деяких країнах придбаває картки місцевих операторів, в інших – користується загальнодоступним Wi-Fi.
Робочий день на велосипеді
Мандрівник розпочинає рух на велосипеді щодня о 5-6 годині ранку, а закінчує близько 21:00. Протягом дня він, як правило, робить декілька перерв на виконання завдань замовників, по 2-3 години кожна. Якщо погода не сприяє продовженню їзди – дощить чи навпаки, занадто спекотно, – перерва на роботу може тривати 4-5 годин поспіль.
Примітно, що заробіток за такого робочого розкладу виявляється в 2-3 рази більшим, з урахуванням економного проживання в наметі чи у знайомих по каучсерфінгу та самостійного приготування їжі.
На момент публікації розповіді безперервна веломандрівка триває вже близько двох місяців, за які вдалося відвідати 8 країн, проїхати понад 5 тис. кілометрів та отримати незчисленну кількість вражень. Автор відмічає, що продуктивність роботи на природі набагато вище, а беззмістовного марнування часу в мережах – значно менше. Різноманіття умов та місць праці не дозволяє роботі перетворитися на одноманітний рутинний процес.