Чи можлива персоналізована медицина?

Майкл Снайдер (Michael Snyder) – один з тих людей, біологічні показники яких ретельно відслідковують. Вісім пристроїв на його тілі цілими днями відстежують якість повітря, яке його оточує, рівень кисню в крові, частоту серцевих скорочень, рівень глюкози в крові та ступінь радіоактивного впливу на його організм. Майкл вважає, що такий моніторинг всього організму покращить якість медичного обслуговування в цілому.

За його думкою, ми неправильно розглядаємо медичні послуги, а збір особистих даних про стан здоров’я може значно виправити ситуацію. Він бажає, аби лікарі у першу чергу думали про підтримання хорошого самопочуття у людей, а не про їх лікування, коли вони вже захворіють. Снайдер пропонує індивідуалізувати рецепт до ліків. Ідея полягає в тому, що ви знаєте про свої генетичні хвороби, ви керуєте своїм здоров’ям, а знання про базові дані вашого тіла дозволять вам раніше зрозуміти коли ви можете захворіти.

Снайдер активно використовує свої знання в біології, хімії та великих даних у спробі покращити сферу охорони здоров’я. Саме завдяки такій системі чоловік виявив, що в нього є ризик захворіти на діабет. Він одразу ж зреагував на таку звістку – сів на дієту та почав займатися спортом, йому вдалося уникнути загострення хвороби. Він також побачив, що його діабет являється особливим підтипом, не схожим ні на перший, ні на другий тип. Його клітини нормально реагують на інсулін, його підшлункова залоза нормально виробляє гормон, але вона не дуже ефективно виділяє його у кров. Це означає, що багато звичайних ліків йому не допоможуть.

Снайдер слідкує не лише за своїм внутрішнім станом, але й за тим, що відбувається зовні. Вимірюючи концентрацію частинок та хімічних домішок в навколишньому середовищі, Снайдер зрозумів, що його алергія на пилок сосни виявилась реакцією на евкаліптові дерева.

Снайдеру вдалося переконати у своїй філософії ще 108 людей та вони вирішили разом провести трирічний експеримент, протягом якого відстежувались показники здоров’я. Результатами цього дослідження він поділився в журналі Nature Medicine.

Добровольці носили фітнес-браслети та інші пристрої, регулярно здавали аналізи. Якщо вони хворіли під час експерименту, навіть простою застудою, вони здавали додаткові проби під час хвороби й після неї.

«Ціль – дійсно зрозуміти що означає бути здоровим, як виглядає здорова людина та як вона змінюється, коли хвороба бере над нею верх. Під час цього процесу ви можете виявити важливі речі для здоров’я, що ми і зробили», — говорить Снайдер.

За час дослідження дослідники зробили більш як 67 дивовижних відкриттів. Вони визначили генетичні ризики серцевих захворювань, раку та діабету, а також помітили їх ранні симптоми у декількох учасників.

Один з учасників експерименту дізнався про розвиток лімфоми на ранньому етапі. Вчені також виявили в однієї особи рак при ультразвуковому дослідженні.

«Я думаю, що так виглядатиме медицина в майбутньому. Ми будемо добувати якомога більше інформації про здоров’я людини, аби одразу ж помітити зміни в його стані», – сказав Христофер Мейсон (Christopher Mason), професор психології та біофізики.

З усіх проведених ними тестів найбільше за все на здоров’я впливає генетичне тестування та регулярний моніторинг рівню глюкози.

55 учасників експерименту дізналися про те, що також мають високий ризик захворювання діабетом. Вимірюючи рівень глюкози, вони дізналися, яка їжа піднімає рівень цукру в крові. Продукти були різними у різних людей: хтось погано реагував на рис, хтось – на картоплю, а хтось не міг куштувати ягоди. Але у всіх цукор підіймався після вживання кукурудзяних пластівців з молоком.

«Це практично біологічний відгук. Я думаю, що навіть до діагностування діабету людям, варто дізнатися більше про те, як їх раціон впливає на рівень цукру у крові. Коли вони це побачать, вони зможуть зробити всі необхідні заходи та змінити свої звички» — говорить Софія Міріам Шлюслер-Фіоренца Роуз (Sophia Miryam Schüssler-Fiorenza Rose), викладач нейрохірургії в Стенфорді.

Учасники також перейшли й на інші медикаменти завдяки так званих фармакогеномічним відкриттям. Наприклад, в одного з учасників під час дослідження стався серцевий напад. У нього виявили генетичну проблему, яка підвищила ризик приступу через ліки, які він приймав. Як тільки вчені побачили проблеми, вони одразу ж попередили пацієнта та його лікаря, який одразу ж призначив йому інший курс лікування.

Не дивлячись на потенціал інших даних, таких як транскриптома та метаболома, користі з них поки що мало.

«Ми ще не так далеко зайшли у цій галузі, як в генетичному тестуванні», — говорить Роуз.

І все ж, не всі згодні з тим, що необхідно робити так багато тестувань. Моніторинг стану здоров’я – це доволі дорогий процес, який не здатна покрити звичайна медична страховка.

«Аби перетворити ці плани в реальність, система охорони здоров’я повинна дуже змінитися», — вважає доцент біомедичної інформатики Джоан Берго.

Декотрі також переживають про те, що люди будуть яскраво реагувати на потенційні ризики захворювання.

«Така кількість тестів явно буде сприяти розвитку іпохондрії», — стверджує Ерік Тополь (Eric Topol), віце-президент Scripps Research Institute.

Крім того, були й інциденти невірного визначення діагнозу на основі аналізу генів, а не симптомів. Наприклад, одній людині імплантували дефібрилятор, тому, що лікар подумав, що у неї присутній ризик серцевої аритмії, хоча ніяких симптомів не було. Лиш пізніше, при детальній перевірці виявилося, що та людина повністю здорова.

Снайдер визнав, що таке тестування не для всіх ефективно. Він також говорить про те, що нова стаття – це всього лише дослідження, та це не значить, що його можна інтегрувати в систему охорони здоров’я вже завтра. З усім тим, по мірі того, як тестування стає дешевше та доступніше, він вірить у те, що в майбутньому ми побачимо персоналізовану медицину.

«Ми всі будемо хворіти, ми всі від чогось помремо. Але якщо ви озброїтися потрібною інформацією, ви зможете краще керувати своїм самопочуттям. Думаю, що всі ми хочемо прожити здорове та щасливе життя», — говорить Снайдер.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: Medium

Читайте также:

Ринок клонування тварин: як все влаштовано?

5 дуже незвичайних прогнозів від IBM Research

Крутий паркур від робота Atlas. Відео

Унікальні дідусі Вояджер-1 та Вояджер-2. Що з ними зараз?