Вчені Токійського університету Школи медіадизайну похвалилися новим винаходом – роботизованими руками, якими можна керувати на відстані. Очікується, що такий винахід допоможе колегам працювати разом, навіть якщо інший колега проживає в іншому місті чи країні.
Ямен Сарайджі (Yamen Saraiji), доцент Школи медіадизайну, випробував винахід на собі. Він тепер має чотири руки, дві з яких його обіймають. Ці довгі руки кріпляться на рюкзак на його спині. За допомогою гарнітури Oculus Rift VR людина на відстані зможе бачити світ очима Ямена та керувати штучними руками на рюкзаку.
Сарайджі займається розробкою та удосконаленням цього винаходу. Він хоче дізнатися, чи зможуть люди працювати разом, коли один із них керує діями іншого? І хоч це збоку виглядає кумедно, проте вчений вважає, що такий винахід стане в пригоді фізіотерапевтам та тим, хто проводить інструктажі та навчають робітників новій справі.
Прив’язавши ременями роботизовані руки до справжніх рук піддослідного, інструктор на відстані зможе піднімати предмети та повністю керувати руками людини. Винахід було представлено у Ванкувері на конференції Siggraph.
Сарайджі не єдиний, хто хотів зайнятися розробкою додаткових штучних кінцівок, перед тим були спроби у колег Ямена. Раніше вони займалися над проектом нижніх кінцівок, які переносили людину з місця на місце під назвою Meta Limbs. Носій контролював пристрій за допомогою ніг.
«Коли вашими кінцівками керує хтось з іншої кімнати – це зовсім інші відчуття. Це ніби хтось інший в якомусь розумінні керує вашим тілом та бере на себе контроль за ваші дії» – поділився відчуттями Ямен Сарайджі.
Контроль здійснюється через той самий рюкзак, який носить Ямен. В рюкзаку лежить ПК, який передає команди по безпровідній мережі від оператора до людини, до якої прикріплені штучні руки. ПК підключається до мікроконтролера і передає йому команди руху.
Самі роботизовані руки представляють собою складний механізм, з семи суглобів та своєрідної голови. В голові знаходиться дві камери, завдяки якій контролюючий може бачити все, що знаходиться навкруги людини, якою він керує. При тому, коли людина, якою керують повертає голову, спеціальні сенсори слідкують за цими рухами та повторюють за нею усі рухи головою. Батарея у пристрої важка — 10кг, але не надто «живуча» – всього лише 1,5 години в автономному режимі роботи.
«Це лише прототип» – заспокоює Сарайджі.
Система дозволяє рухати пальцями як завгодно. Для того, щоб керувати мізинцем, безіменним і середнім пальцем кожної руки знадобиться одна кнопка, а у великого та вказівного пальців – свої елементи для керування.
Головний науковий співробітник Масачусетського технологічного університету Хермано Іго Кребс (Hermano Igo Krebs) протягом десятиліть вивчав робототехніку для реабілітації. Він доволі скептично відноситься до проекту другої пари рук і не бачить сенсу розвивати його у реабілітаційній галузі. Проте, він визнає, що для інших справ такий винахід може стати в пригоді. Як приклад, він привів молодого фельдшера, який ще не зовсім досвідчений в медичній справі або космонавта у відкритому космосі. Такий винахід безсумнівно допоміг би цим двом представникам професій з незнайомими операціями, які ті змушені будуть робити в силу своїх професій.
У Сарайджі є план, як перетворити таку розробку вчених в реальний продукт. Він уже збирається запропонувати проект штучних допоміжних рук на токійському бізнес-аксекелатору.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Мікрокомп’ютер у вусі — революційний продукт майбутнього
- Дитина на Android — японці шокують новими розробками
- Наше обличчя — це дисплей для технологій майбутнього
Джерело: MIT Technology Review