Інтернет довгий час був новим середовищем, інформаційним одкровенням, дарунком свободи, яку ми всі вважали само собою зрозумілим явищем. Потрібно виголосити критику уряду? Просто опублікуйте блог на Blogspot. Хочете достукатися до світу? Коментуйте інтернет-новини. Хочете познайомитися з людьми зі схожими інтересами? Шукайте сайти, тематичні форуми чи навіть соцмережі за певними інтересами.
Спосіб, яким ми ділилися своїми думками та почуттями із інтернетом, ріс та змінювався разом із нами, інтернет-користувачами. Нові форми спілкування переросли зі статичних сайтів та блогів у спілкування в чатах, Chatroulette і обмін фотографіями. Шлях змін пролягав через YouTube та інді-ігри. Найбільший вираз онлайн-ексґібіціонізму ми, напевно, досі бачимо у блогах на Tumblr. Де може пересічна людина поділитися своїми глибокі почуттями любові, гніву і страху, поширити новини чи власні думки? Тільки у соцмережах.
Інформаційний імпульс спричинив трансформацію нашої сутності, появу чисельних онлайн-аватарів для однієї людини. Ми зовсім недавно «оселилися» на Facebook та у Twitter, де ми ділимося усім із оточуючими — від політичних промов, роздратування на інтернет-провайдера чи здивованості «тупістю» наших сусідів чи співгромадян і аж до дурнуватих жартів. Альтернативні соціальні мережі, включаючи послуги обміну фотографіями, більше орієнтовані на передачу нашого задоволення або незадоволення через візуальні форми; але писанина в соціальних медіа сама по собі є останнім притулком для наших найглибших думок.
Але важлива зміна приходить в соціальних медіа тепер. Ми бачимо, що всі наші думки не вітаються, особливо з боку медіа-інвесторів соціальних компаній. Ми також дізналися, що соціальні медіа є просто бізнесом. Це означає, що ви можете говорити, писати, публікувати фото лише до тих пір, поки не торкнетесь відвертої сексуальності чи насильства. Соцмережі не бояться публікувати матеріали з війн та маніфестацій із зіткненнями, але одразу вмикають «червоне світло», як тільки бачать незаретушовані жіночі соски. Дивно, але Facebook і Twitter радо розміщують пости хейтерів та не видаляють групи, що поширюють етнічну чи статеву ненависть — натомість майже одразу видаляють будь-які зображення оголеного тіла.
Крім цензури, соціальні медіа більше не є захищеним середовищем для спілкування та зберігання даних. Якщо хтось з недбалості пише щось «неправильне» у приватному чаті, це ще не означає, що інші учасники чату не роблять собі скріншотів і не опублікують потім все це публічно. Соцмедіа стали «збирачем» найгірших проявів людської натури; тут всі наші найгірші думки фіксуються постійно. Як тільки ми заходимо у своїх вчинках чи словах надто далеко, армія тролів та недоброзичливців вже готова атакувати нас — і фото, тексти чи відеозаписи із нашого приватного простору стають надбанням громадськості дуже швидко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Жодне із соціальних медіа більше не є безпечним місцем — не лише з політичної точки зору, але й з точки зору психології, інколи — навіть з огляду на можливу загрозу для життя. Наші думки, опубліковані в Twitter, можуть зробити нас мішенню для атаки. Цілі війни можуть спалахнути в інтернеті, які матимуть реальні наслідки. політично забарвлене висловлювання може спричинити візит до вас спецслужб чи обшук, атаку на ваше помешкання чи оприлюднення усіх ваших особистих даних, включно із номером телефону та страхового полісу.
Соціальні медіа стала дуже реальною силою, тут існують потужна цензура і великий потенціал для руйнування людських життів. Це колись був експеримент, але стадія експерименту добігла свого завершення. Саме тому все більше стартапів намагаються зламати наші соціальні звички і привчити нас менше сприймати своє життя як об’єкт для цілодобового мовлення. Ми змучені нескінченною біганиною між стрічками новин у Twitter-Facebook-Instagram.
Якщо ви вважаєте, що Facebook і Twitter не можуть перетворитися на кладовище покинутих облікових записів у найближче десятиліття, згадайте про соцмережу MySpace. Епоха інформаційного століття переходить в епоху секретності. Скоро стане все більш і більш важливим для користувачів інтернету, щоби їх ніхто не міг знайти. Кожні кілька десятиліть людська психіка відкидає масштабне вторгнення технологій у нашу повсякденну реальність. Так сталося на початку 1970-х років, коли колишні гіппі переїхали до лісів, у глушину. Потім були гіпстери, домашня кухня, крафтери, мейкери. І це станеться знову, це вже відбувається, бо молодь сприймає за найзручніший і найпопулярніший сервіс не Facebook, де все закарбоване навічно, поки ви самі не видалите цю інформацію, — а Snapchat, де все зникає і змінюється за деякий час. По суті, мінливість та плинність повинні стати наступним режимом роботи інтернету. Можливо, наступна форма революції у соцмедіа — це запуск сервісу, який нарешті дозволить нам все це вимкнути, відпочити і почати жити офлайн.
Джерело: TechCrunch