Пау Гарсія, засновник дизайн-студії Domestic Data Streamers у Барселоні, запропонував використати штучний інтелект, щоб візуалізувати минуле. За допомогою генераторів зображень він допоміг пацієнтам на ранній стадії деменції створити кадри зі своїми спогадами.
Як зазначають у благодійній організації Alzheimer Scotland, для деяких людей з деменцією спогади з дитинства єдиний спосіб встановити контакт із власною особистістю.
Коли Пау Гарсія почав експериментувати із генераторами зображень, такими як DALL-E, до нього звернулася подруга. Вона попросила створити зображення, де вона грає разом з батьком, який помер, коли вона була маленькою. Вона була зворушена результатом, а Гарсія її реакцією.
Він та його колеги почали обговорювати потенціал технології з усіма, хто був готовий слухати. Незабаром до студії прийшов соціальний працівник із будинку для літніх людей і запропонував ідею: допомагати літнім пацієнтам із деменцією візуалізувати спогади з дитинства.
На GIF-зображенні вище – «синтетичний спогад», який Гарсія та його команда створили для 96-річної каталонської жінки на ранніх стадіях деменції. На ньому знято те, як вона стояла разом з матір’ю на балконі з видом на La Modelo — в’язницю в центрі Барселони. Там був її батько, який був політичним ув’язненим за часів диктатури Франка. З цього балкона його видно було через тюремне вікно.
Гарсія та його колеги працювали лише з пацієнтами на ранніх стадіях деменції, які могли краще зрозуміти, як генеруються зображення та чим вони відрізняються від реальних фото та відео. Перед тим, як створювати синтетичні спогади, команда показувала, як працює технологія. На фотографії нижче – Гарсія (праворуч) під час одного з таких візитів.
За словами Гарсія, після експерименту пацієнти, які іноді не пам’ятали медпрацівників, які їх щодня відвідували, часто згадували тих, хто брав участь у створенні їхніх синтетичних спогадів. Медпрацівники повідомили, що це зміцнило зв’язок із пацієнтами.
Загалом пацієнти отримали позитивний досвід. За даними благодійної організації Alzheimer Scotland, «згадувати раннє дитинство зазвичай приємне заняття, а для деяких людей з деменцією це єдиний спосіб встановити контакт з власною особистістю».
Чи знадобляться синтетичні спогади новим поколінням? Завдяки соціальним мережам у багатьох культурах життя, мабуть, і так надмірно задокументоване. Але Гарсія зазначає, що зазвичай ми присвячуємо публікації свят, трагедій, їжі та подорожей — при цьому за кадром залишається ще багато спогадів про невеликі моменти та інші події.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Цифрова амнезія: що це таке і чи можна її подолати
- Терапія нового покоління або як онлайн-ігри допомагають лікувати психічні захворювання
- Чому погана пам’ять — це добре?
Джерело: Quartz