Генеральний директор компанії BMC Software India Pvt. Ltd, дочірнього підприємства транснаціональної компанії BMC Software з головним офісом в США, Тарун Шарма (Tarun Sharma), упевнений, що Україна має хорошу інженерну базу, але для створення потужного диференційованого іміджу країни як центру R&D, їй необхідно консолідувати зусилля як бізнесу, так і держави на найвищому рівні. Саме таким шляхом пішли Індія, Китай, Ізраїль та інші країни. Ми розмовляли з Таруном Шармою у київському офісі GlobalLogic, куди він приїхав для чергової зустрічі з керівництвом компанії та визначення планів подальшої співпраці.
– В чому особливості співпраці компаній BMC та GlobalLogic?
BMC Software створює програмне забезпечення для управління ІТ-інфраструктурою бізнесу. GlobalLogic – це один з головних інжинірингових партнерів BMC Software. Ми співпрацюємо з компанією вже 8 років і за останні 5-6 з них співпраця значно поглибилася. Так, українські інженери допомагають нам створювати користувацький інтерфейс, дизайн, розробки front-end та back-end. Зараз я відповідаю за співпрацю з GlobalLogic, тому буваю в Україні щонайменше двічі на рік задля перевірки процесів та роботи, що тут виконується.
– Але ж Індія вважається лідером аутсорсингового програмування. Чому звернулися до української софтверної компанії?
Індія – це друга за масштабами операцій країна для BMC Software. Близько 60% наших всесвітніх софтверних розробників знаходиться в Індії. Але для нас доволі ризиковано зосереджувати всі інженерні ресурси в одній країні. Ось чому в нас з’явилися центри розробки в США та Ізраїлі. Ми почали шукати ще одну країну, яка могла б запропонувати якісні послуги за вигідною ціною. Проаналізувавши сервісні компанії з розробки програмного забезпечення у Східній Європі, врешті-решт, зупинили свій вибір на GlobalLogic в Україні.
Я бачу, що в Україні є багато талановитих спеціалістів. Звичайно, в Індії розробка коштує дешевше, але пул навичок в Україні досить відрізняється. Також, послуги фахівців з України коштують дешевше, ніж в таких країнах як Ізраїль чи Польща, де якість кадрів аналогічна.
– Яким чином українські IT-аутсорсери можуть трансформуватися в R&D-центри чи виробників кінцевих програмних продуктів?
Я думаю, що Україна вже дуже потужна в софтверному інжинірингу, але цього недостатньо. Так, ви маєте хороших інженерів, але ще потрібно створити імідж країни. Наприклад, гравці українського IT-ринку могли б сконцентрувати свої зусилля довкола розвитку однієї, але передової технології. Якби Україна була першою в розробці штучного інтелекту, то будь-яка компанія в світі розуміла б, де вона зможе отримати найбільш інноваційні технології в цій сфері. Але для цього має з’явитися ціла екосистема з багатьох компаній, які будуть конкурувати між собою. Так, Китай може приваблювати потенційних замовників та інвесторів дешевим виробництвом, Німеччина найкраще працює з 3D-друком, а що може запропонувати Україна з цієї точки зору? Це непросте питання і на нього поки що я не бачу відповіді.
Але хороші інженери – це лише «каркас», який має працювати в єдиній системі з венчурними капіталістами та владою. Свого часу Індія зуміла побудувати багатомільярдну IT-індустрію та стати світовим центром розробки шляхом інтеграції зусиль бізнесу та держави на найвищому рівні. Більше того, Індія також була визнана одним із найпривабливіших ринків для створення інноваційних хабів і стартапів. За цим параметром Індія поступається лише США, Великобританії та Ізраїлю.
– Відомо, що технічна підтримка багатьох глобальних компаній територіально знаходиться в Індії. Що повинна зробити Україна, щоб отримати контракти від великих корпорацій та розвивати інноваційну економіку?
Тут треба відзначити декілька речей:
- по-перше, знання англійської мови. В Індії багато людей спілкуються англійською, оскільки це державна мова;
- по-друге, слід згадати про демографію — велику кількість молодого населення, що надає доступ до економічно вигідної робочої сили.
Я вважаю, що українці — дуже розумна нація, я можу про це говорити, оскільки маю досвід роботи з фахівцями різних країн, в тому числі з Ізраїлем. Тому в Україні є хороші стартапи, але не вистачає достатньо зрілої екосистеми та венчурних капіталістів, що призводить до обмеженої кількості інвестицій. В Індії ми свого часу багато працювали над тим, щоб створити екосистему для розвитку стартапів.
З моєї точки зору, має бути державне регулювання, спеціальна податкова система. Можливо вам треба тимчасово мінімізувати податки, щоб залучити велику кількість іноземних інвесторів. Або надавати землю під будівництво в оренду безкоштовно. Уряд повинен активніше переконувати інвесторів, працювати з ними. Наприклад, в Індії влада зробила дуже великі поступки для глобальних компаній, щоб вони зайшли в країну.
– Що можуть надати великим корпораціям малі компанії, з точки зору інновацій?
Якщо ви подивитеся на сучасні тренди, то побачите, що всі рухаються у сферу хмарних обчислень. Багатьом компаніям вже не потрібні власні дата-центри, вони користуються хмарними сервісами. Великим корпораціям потрібно забезпечити оптимальне функціонування власного бізнесу, а якщо мова йде про сервіс-провайдерів – то ще й бізнес-замовників. Та при цьому не завжди можливо генерувати інновації власними силами. І саме стартапи надають можливість швидко отримати інноваційні рішення. Ми прагнемо купувати компанії, які розробили проривні технології, і таким чином отримуємо якісне готове рішення.
Стартапи не мають широкого доступу до кінцевого замовника, в той час як великі компанії витратили мільйони доларів, щоб вийти на ринок і залучити клієнтів. Таким чином, стартапи приносять нам інновації, а ми забезпечуємо для них вихід на цільові ринки. За всю історію існування BMC зробила кілька дуже великих придбань, деякі — зовсім недавно.
Великі компанії повинні постійно трансформувати свій бізнес, щоб вижити. Потрібно змінювати чи оновлювати абсолютно все: персонал, продукти, бізнес-методи, маркетинг тощо. При тому, створенням революційних методик не завжди займаються керівники — новаторську ідею може запропонувати будь-який працівник.
– Ви згадали масовий перехід у бік хмарних сервісів. Які ще тренди можете відзначити?
Справді, хмарні обчислення починають домінувати над рішеннями IT-відділу. Компанії можуть використовувати різні сервіси, наприклад, частина інфраструктурних рішень у них розташована в Amazon, частина – в Microsoft Azure тощо. Це значно ускладнює інфраструктуру.
Крім того, мобільні пристрої приходять в корпоративний сегмент. Як кінцеві замовники, так і співробітники великих корпорацій, банків та інших компаній починають використовувати мобільні гаджети для роботи, і все активніше. Якщо у вас в компанії тисяча десктопів, то їх доволі легко адмініструвати. Але якщо у вас тисяча ПК і тисяча планшетів чи смартфонів, то їх адмініструвати вже набагато важче. Інфраструктура компанії має тенденцію до ускладнення.
Також є інший тренд – штучний інтелект, машинне навчання, блокчейн, інтернет речей. Всі ці технології переходять в корпоративні системи, і це сильно ускладнює адміністрування. СІО мають контролювати всі засоби, які належать компанії. Наприклад, робітник має акаунт у сховищі Dropbox, де зберігає документи. Коли він звільняється, адміністратор повинен перехопити керування цим акаунтом та скопіювати всі файли звідти. Тобто, завдання СІО дуже сильно ускладнюється. BMC створює продукти, які дозволяють спростити адміністрування різнорідних, складних IT систем.
– Як компанії можуть розвивати інновації на корпоративному рівні?
Я думаю, що бізнес-інкубатори – це дуже хороший шлях, щоб підтримувати інновації та розвиток бізнесу. І багато успішних компаній потім виростають саме з таких інкубаторів. BMC має власну лабораторію зі створення інноваційних продуктів, це комбінація інкубатора та акселератора, що включає в себе всі можливості для розвитку нових проектів. До речі, частина команди BMC Incubator працює на базі київського офісу GlobalLogic у рамках проектів BMC.
– Як ви вважаєте, чи буде зростати попит на розробників ПЗ у найближчі роки?
Однозначно, адже програмне забезпечення охоплює кожний аспект нашого життя. Автомобілі, побутова техніка, промислові системи, пристрої типу wearables – скрізь буде потрібне програмне забезпечення. Тому я думаю, що потреба в програмістах буде постійно зростати.
– І яка мова програмування буде найбільш популярною?
Скоріш за все, обсяги написання саме коду сильно зменшаться. В основному розробники будуть використовувати універсальні компоненти і програмувати за допомогою таких засобів як drag’n’drop. Тобто, процес значно спроститься. А написання власне коду залишиться лише у спеціалізованих сферах.
— Деякі експерти вважають, що ШІ буде витісняти програмістів на ринку праці. Ви погоджуєтеся?
Я не вважаю, що машини зможуть замінити людей скрізь. Так, деякі рутинні речі вони здатні робити дуже добре. Та коли мова заходить про вирішення та вибір кращих варіантів, то люди значно переважають машини. Наприклад, безпілотні автомобілі здатні забезпечити вищий рівень безпеки. Та у випадку аварійної ситуації невідомо, яке рішення прийме робот-пілот: врятувати пішоходів та врізатися в стіну, тим самим поставивши під загрозу життя пасажирів, чи наїхати на пішоходів та врятувати життя тих, хто в авто. Людина-водій іноді зможе прийняти більш зважене рішення.
Далі, поглянемо на штучний інтелект з точки зору етики. Через багато років машина, можливо, зможе судити – тобто аналізувати, хто правий, а хто винний – не гірше людини. Але я думаю, що це трапиться дуже нескоро. Також, колись машинний розум зможе писати і програми. Одне можна сказати точно: штучний інтелект буде все більш розумним, а також все активніше ставатиме частиною нашого життя.
Разом з тим, буде зростати безробіття. Машини будуть витісняти людей з тих індустрій, де вони здатні виконувати роботу краще. Наприклад, в будь-якій компанії є юристи, що готують контракти до підпису. Як правило, вони беруть певний шаблон та вносять зміни. Юрист повинен перевірити кожне речення і оцінити його наслідки для майбутньої роботи. Так от, штучний інтелект також зможе у найближчому майбутньому виконувати цю роботу. Тому деяким робітникам доведеться змінити кваліфікацію. Тобто машинний розум несе як переваги для людства, так і реальні загрози.
Ось приклад: інтернет речей, що охоплює десятки підключених пристроїв, має керуватися машинним розумом. Якщо хакери зламають один з таких підключених пристроїв та будуть з його допомогою надсилати неправильні дані, то штучний інтелект буде приймати на їх основі неправильні рішення. Недаремно Ілон Маск вклав мільйони доларів в те, щоб попередити людство про загрози з боку штучного інтелекту. Це підтверджує, що ризики справді дуже великі.
Взагалі, такі питання треба піднімати на рівні урядів різних країн світу. Це питання не технологій, а того, як їх застосувати і наскільки вони корисні в даний момент. Адже завжди знайдуться люди, що використовують правильні та перспективні технології для поганих речей.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: