З привітом із Китаю для дітей і дорослих

Ю Хуї (YU HUI) усього чотири роки, і вона належить до покоління дітей, народжених «з айпедом в колисці» — тих, для кого соціальні мережі та мобільні додатки є звичайним способом спілкування і пізнання навколишнього світу. Десь рік тому вона почала спілкуватися з батьками, використовуючи китайський сервіс повідомлень під назвою WeChat. Зважаючи на юний вік, цілком закономірно, що власного мобільника у Ю немає, але є підключений до інтернету гаджет для дітей — у Китаї такі є у багатьох її однолітків, він називається Mon Mon. Через хмарний сервіс пристрій підключається до мобільного додатку WeChat — а повідомлення можна просто надиктувати у мікрофон, у відповідь можна отримати голосове чи текстове повідомлення від батьків.

Мати Ю користується WeChat не лише для спілкування із донькою: в неї цей месенджер давно витіснив з ужитку звичну електронну пошту. У мобільний додаток вбудовано можливість безкоштовних відеодзвінків, групових чатів та пересилку великих мультимедійних файлів. Є також окремий сервіс чатів для бізнесу — дуже схожий на те, що на американському та європейському ринку пропонує відомий стартап Slack. Також мати Ю Хуї користується камерою свого смартфону для сканування QR-кодів — це зручніше, аніж обмінюватися візитками і носити із собою візитницю із купою нових ділових контактів чи вводити особисті дані про кожного нового ділового партнера чи підрядника у свій телефон вручну. Батько Ю користується цим же мобільним додатком для складання списків покупок та придбання товарів в онлайн-магазинах — а ще зберігає там рахунки за послуги і навіть рахунки за спільний обід із друзями у ресторані (це зручніше, ніж заводити для цього окремий додаток чи занотовувати все на папері). Більше того: голова нашої китайської родини, що є головними героями цієї розповіді, оплачує за допомогою WeChat таксі, резервує квитки в театр, оплачує доставку товарів та замовлень із мережі швидкого харчування, зберігає собі нагадування про призначену зустріч у лікаря чи міжнародні свята і закордонні вихідні у фірмах ділових партнерів з-за меж Китаю.

Від сімейної популярності — до загальнонаціональної

Всесвіт WeChat став тим місцем, де зранку до пізьної ночі сотні тисяч китайців здійснюють десятки потрібних їм дій: від того, аби прослідкувати, що зараз робить ваша дитина-школяр і аж до купівлі продуктів на вечерю. Китайська комунікаційна платформа увібрала у себе найкраще, що змогла підгледіти у роботі провідних стартапів та компаній Кремнієвої Долини — і тим самим змусила їх пильніше стежити за своїм прогресом. Ті, хто по роботі працює із китайським ринком та рештою світу і змушений час від часу користуватися іншими месенджерами, скаржаться, що після WeChat користування іншими додатками неначе повертає тебе в часі назад років на десять.

Серед головних чинників, котрі приваблюють користувачів — реально працюючі механізми безготівкової економіки, справжньої мрії часів панування інтернету, коли окрім одного мобільного додатку вам не треба нічого, щоби заплатити за товари чи послуги. Завдяки WeChat у китайців безготівкова мобільна економіка із модного тренду перетворилася на посякденну звичну реальність. Такий розвиток подій є цілком логічним: КНР випускає більше смартфонів у світі і має більше власників телефонів, аніж будь-яка інша з країн планети. Проникнення інтернет-сервісів тут випереджає показники США, Канади, Бразилії, Індонезії. Половина усіх інтернет-продажів у Китаї здійснюються завдяки мобільним телефонам (у США таких — лише третина). Бізнес-модель, зосереджена довкола смартфонів та мобільних телефонів, повністю виправдала себе для китайського ринку.

5 років тому все почалося із сервісу Weixin, створеного китайською компанією онлайн-ігор та соцсервісів Tencent. Нині аудиторія цього сервісу сягнула 700 млн осіб і стрімко зростає. Третину з усього онлайн-часу на континенті, витраченого на мобільні сервіси, припадає на WeChat. Типовий користувач повертається до нього десятки разів на день.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Все дається наполегливою працею

Не слід думати, що WeChat одразу став улюбленцем публіки: роки роботи програмістів, дизайнерів та маркетологів — ось що зробило цю соціальну платформу настільки популярною. З’явилися «фішки», яких немає у інших месенджерах: наприклад, можливість потоваришувати із іншими користувачами, просто струснувши телефоном. Якщо змахнути смартфоном із додатком WeChat перед сучасним телевізором — можна розпізнати поточну телепрограму та отримати додаткову інформацію про неї і доступ до контенту. Медійна кампанія, яку запровадив до Китайського Нового року національний державний провайдер телемовлення CCTV, пропонувала мільйони доларів у вигляді грошових призів за те, що користувачі WeChat трусили смартфонами перед екраном телевізора. За час новорічної трансляції вони зробили це 11 млрд разів — і мали піковий момент із одночасними 810 млн струшувань. Блискучий кейс того, як поєднати мобільний та офлайн-маркетинг.

Понад половину користувачів цього мобільного соцсервісу мають прив’язаний банківський картковий рахунок — для Китаю це неабияке досягнення, що свідчить про порівняно високий рівень безпеки відносно вірусів та кіберзлочинів в країні. Довіру користувачів компанія-розробник Tencent здобула завдяки двофакторній ідентифікації та спеціальним алгоритмам захисту даних. Для порівняння:такі західні месенджери, як Snapchat та WhatsApp, досі не мають такого кредиту довіри, як «східний тигр». Японський месенджер Line та південно-корейський KakaoTalk мають кращі рейтинги, але і їм далеко до успіхів китайського конкурента.

Один у полі воїн, якщо це — WeChat

Як же Tencent спромоглася зробити WeChat настільки успішним? Відповідь — у повному урахуванні інтересів, смаків та особливостей локального ринку. На відміну від американських чи європейських абонентів, більшість китайців мають декілька мобільних гаджетів, і їм потрібно швидко між ними перемикатися та мати повну інтеграцію з єдиним цифровим профілем на усіх цих пристроях. У США, наприклад, звичайні «СМС-ки» конкурують із месенджерами (бо їх включено до тарифу оператора). Але у Китаї традиційні SMS коштують дорого, тому користувачі швидко освоїлися із безкоштовними додатками для відправки повідомлень; а електронна пошта ніколи не була основним каналом комунікації не лише у Китаї, але й в усьому світі — хоча би тому, що на месенджер витрачається менше часу, щоби написати відповідь.

Головною причиною зростання також стали інновації. Китайці росли, користуючись месенджером QQ, який призначений для настільних ПК — його теж розробила компанія Tencent, і ним досі користується понад 800 млн осіб. По суті цей месенджер є копією ізраїльської розробки ICQ. Із розвитком мобільних технологій у компанії Tencent створили декілька внутрішніх команд розробників та дизайнерів, щоби створити месенджер виключно для телефонів. Стартап, що його компанія встигла придбати, запропонував свою версію під назвою Weixin — цей додаток дозволяв легко імпортувати контактні дані та чати з існуючого профіля QQ для використання на смартфоні.

Гроші вкладатимеш — гроші матимеш

Успіх WeChat не обчислюється виключно показниками аудиторії. Сервіси на цій платформі приносять непогані гроші за рахунок реклами та операцій всередині додатку. Цифрові подарунки та можливість пересилати гроші до Китайського Нового року, сервіси із рендомного розподілу фіксованої суми від відправника до групи друзів _ все це лише за минулий рік сприяло стрімкому зростанню популярності таких чатів. У 2016 році на Новий рік за китайським календарем понад 400 млн користувачів переказали 32 млрд ифрових «пакунків» із грошима.

Tencent роками терпляче інвестувала у платформу — і тепер має прибуток від усіх операційних та фінансових витрат. За експертними оцінками, 2015-го WeChat отримала виручку на рівні $1,8 млрд. За оцінкою банка HSBC, бізнесова вартість WeChat вже може досягати понад $80 млрд.

Понад половина з цієї виручки надходить від онлайн-ігор, де позиції Tencent є традиційно сильними. Ще один рушій для економічного успіху — електронна комерція. Понад 10 млн продавців сплачують комісійні за використання можливостей WeChat. За перекази грошей у мобільному додатку теж є фіксовані відрахування. Якщо ще три роки тому число куплених товарів через WeChat обраховувалося десятком найменувань, зараз китайці витрачають більше грошей у цьому додатку щомісяця, аніж американці — з пластикових банківських карток. Бренди мають у цій соцмережі навіть власні акаунти для прямого спілкування із потенційними покупцями. А слідом за торгівцями та тими, хто купує товари, приходять і рекламодавці із власними завданнями та витратами.

Головні уроки для західних компаній

Найбільш повчальне в успіхові WeChat — і споживачі, і рекламодавці охоче платитимуть тим, хто одним продуктом вирішить одразу низку проблем та потреб в епоху мобільного інтернету. Смартфон — річ потужна, втім, якщо його наситити десятком різних програм, кожна з яких виконуватиме лише 1-2 функції, дуже скоро споживач заплутається і взагалі покине використовувати цей продукт. Китайці винайшли універсальну відповідь на увесь «головний біль» батьків, дітей, менеджерів, продавців, покупців, студентів, рекламодавців, маркетологів, таксистів та організаторів концертів.

Інший важливий урок — добра обізнаність із потребами та особливостями локального ринку дає більше, ніж ви могли від цього ринку очікувати (і точно більше, кщо ви замахуєтеся одразу на глобальний ринок, де багато конкурентів). Мобільна екосистема Сходу та Заходу відрізняється, тож недивно, що у Китаї та країнах Азії краще спрацював продукт, орієнтований під потреби цієї аудиторії.

Взаємна ізоляція ринків та продуктів, що виникла через «Великий Китайський файєрвол» та низку торгівельних і урядових обмежень, призвела до того, що WeChat не став популярним у США — втім, навіть якщо уявити, що Facebook нарешті дозволять використовувати у Китаї, менеджери WeChat не переживають: дітище Марка Цукерберга має складніший інтерфейс і менше можливостей, аніж той мобільний додаток, яким зараз користуються китайці.

Втім, не можна говорити про комерційний успіх Tencent виключно у світлі ізоляціонізму чи інформаційної блокади з боку уряду щодо сторонніх сервісів. Конкуренти із китайської групи компаній Alibaba не раз намагалися побороти WeChat, втім, так і не мали у цьому значного успіху. У Китаї також діє WhatsApp (його не блокує китайська влада) — але він не став масовим продуктом, бо не вміє вирішувати універсальним чином одразу так багато різних проблем для своїх користувачів.

За матеріалами The Economist

Читайте также:

7 техногігантів із США зрівнялися з 5 країнами за часткою в індексі ACWI

Історія BBK Electronics: як бренди Oppo, Vivo, Realme та OnePlus завоювали світ смартфонів

Всередині імперії OnlyFans: секс, вплив і нова американська мрія

Nvidia: історія бренду та його роль у розвитку штучного інтелетку