31 січня відбувся перший тендер на право впровадження мобільного зв’язку четвертого покоління в Україні. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), продала 7 лотів на право отримання ліцензії для розгортання LTE-зв’язку у смугах радіочастот 2600 МГц. Другий тендер на запуск LTE в частотному діапазоні 1800 МГц відбудеться орієнтовно на початку березня.
Відзначимо, що діапазон 2600 МГц є одним з найбільш поширених в світі, який використовується для забезпечення зв’язку 4-ї генерації. В той же час, для операторів наразі він не є критично важливим, наприклад, в «Київстарі» заявили, що для старту LTE їм цілком достатньо діапазону 1800 МГц. Справа в тому, що базові станції в спектрі 2600 МГц мають досить малий радіус дії, тому для забезпечення широкого покриття треба вкласти дуже великі кошти. Для порівняння: оператор експлуатує в столиці близько тисячі БС, але якщо розгортати LTE тільки в діапазоні 2600, причому так, щоб забезпечити зв’язок і всередині будинків, то доведеться побудувати в 3 рази більше базових станцій.
Найбільш популярні LTE-діапазони в світі. Джерело: GSA
Однак згодом спектр 2600 МГц все ж таки буде потрібний операторам щоб забезпечити достатню пропускну здатність мережі в густонаселених місцях, де є великий попит на мобільний інтернет. Тим більше, що з часом попит на 4G значно виросте, оскільки збільшиться кількість смартфонів, які підтримують цей стандарт.
За що торгувалися?
На торги з голосу було виставлено 7 лотів, які містили такі частоти:
- Лот №1: частотні смуги 2540 – 2545, 2565 – 2570 / 2660 – 2665, 2685 – 2690 МГц (всього 20 МГц)
- Лот №2: частотні смуги 2535 – 2540 / 2655 – 2660 МГц (всього 10 МГц)
- Лот №3: частотні смуги 2530 – 2535 / 2650 – 2655 МГц (всього 10 МГц)
- Лот №4: частотні смуги 2525 – 2530 / 2645 – 2650 МГц (всього 10 МГц)
- Лот №5: частотні смуги 2520 – 2525 / 2640 – 2645 МГц (всього 10 МГц)
- Лот №6: частотні смуги 2510 – 2515 / 2630 – 2635 МГц (всього 10 МГц)
- Лот №7: частотні смуги 2515 – 2520 / 2635 – 2640 МГц (всього 10 МГц)
Найвищу початкову суму по першому лоту озвучив оператор «Vodafone Україна» — 572,001 млн грн, в той час як lifecell зробив пропозицію на 600 грн менше. «Київстар» взагалі проігнорував 1-й лот. Зате по 2-му, 3-му і 4-му лотами найвищу початкову ціну запропонував саме «Київстар» — 293,477 млн грн. По іншим лотам всі учасники тендеру виставили однакові пропозиції — 286,2 млн грн. Крок торгів визначено в 5%, таким чином для першого лоту кожне підвищення ціни мало складати 28,6 млн грн, для інших лотів — 14,5 млн грн.
За ціною не постоїмо
Всього на аукціоні були запропоновані частотні смуги загальною шириною 80 МГц. Таким чином, «велика трійка» не могла їх поділити між собою «по-братськи», скажімо, кожному по 30 МГц. Крім того, найбільший інтерес для операторів становили суміжні смуги по 5 МГц: з 2510 по 2545 МГц, а також з 2630 по 2665 МГц.
З цієї точки зору перший лот був найменш привабливим, адже він є фрагментованим і має несуміжну вузьку смугу 2565 – 2570 МГц та 2685 – 2690 МГц (див. мал.). Мабуть, саме тому «Київстар» не дав жодної пропозиції по цьому лоту. Але в процесі торгів виявилося, що lifecell готовий поборотися за перший лот. Оператор запропонував суму на 29,5 млн грн більше від початкової ціни (601,6 млн грн), і таким чином виграв торги за цей лот.
Та отримавши перший лот, компанія була вимушена боротися за другий, частотні смуги якого були суміжні з першим. Оскільки найвищу стартову ціну по 2-му лоту запропонував «Київстар», lifecell підняв ціну до 307,651 млн грн. На цьому оператор задовольнив свої «частотні апетити» і в подальших торгах участі не брав. Всього компанія отримала ліцензію на 30 МГц і витратила на це 909,25 млн грн. Не дивлячись на придбання фрагментованого діапазону, в lifecell впевнені в правильності своїх дій. Адже оператор отримав найбільшу ширину спектру в перерахунку на одного абонента.
Торги за 3-й та 4-й лот були завершені всього за декілька хвилин, ніхто з операторів не виявив бажання піднімати ціну. Таким чином, переможцем виявився «Київстар», який запропонував найвищу початкову ціну. А от боротьба за 5-й лот виявилася вельми напруженою. Як згадувалося вище, за 5, 6 та 7 лот всі учасники тендеру виставили однакові пропозиції — 286,0002 млн грн. «Київстар», який розраховував отримати 3 смуги по 10 МГц, запропонував спочатку 287 млн грн, але оскільки це не відповідало визначеному кроку торгів, оператор підняв суму до 300,301 млн грн. «Vodafone Україна» спробував перебити цю пропозицію підняттям ціни до 315 млн грн. У відповідь «Київстар» підвищив суму до 330,301 млн грн. На цьому торги за 5-й лот закінчилися.
Історія повторилася з 6-м лотом, коли «Київстар» почав активно торгуватися з «Vodafone Україна» і в підсумку «розігнав» ціну до 345 млн грн. Останню цифру був вимушений назвати «Vodafone Україна», щоб все ж таки отримати бажану частотну смугу. Цікаво, що для «Київстар» цей лот навряд чи мав якусь цінність, адже частоти 6-го лоту не межували з тими, що вже придбав оператор. Скоріше, «Київстару» був би цікавий 7-й лот, тому схоже, що президент «Київстар» просто вирішив трохи «пограти на нервах» у конкурента.
Активних торгів за 7-й лот не було і його отримав оператор «Vodafone Україна» за початковою ціною 286 млн грн. Таким чином, за 3 лоти «Київстар» запропонував 916,3 млн грн, в той час як «Vodafone Україна» за свої 2 лоти заплатить тільки 631 млн грн.
Які частоти отримали оператори для розгортання зв’язку 4G. Джерело: Київстар
Це ще не всі витрати
Нагадаємо, що частотний діапазон 2500 – 2570 та 2620 – 2690 донедавна належав оператору ТОВ «ММДС-Україна». Цей спектр компанія отримала ще в 2010 році без тендеру, і фактично всі ці роки не використовувала, а за користування радіочастотним ресурсом з 2010 року по липень 2017 року заплатила всього 6,68 млн грн. В липні минулого року «ММДС-Україна» добровільно відмовилася від ліцензії на ці частоти, і розраховує отримати 500 млн грн за так звану конверсію. Цю суму оператори мають сплатити додатково, пропорційно до кількості куплених частотних смуг. Тобто кожний оператор буде вимушений викласти додатково ще понад 100 млн грн.
Поточний розподіл радіочастотного ресурсу в Україні
Головне, що всі задоволені
Хоча кожному з операторів довелося заплатити на декілька десятків мільйонів більше, ніж вони встановили в початковій пропозиції, всі залишилися задоволеними результатами аукціону. Головний виконавчий директор lifecell Ісмет Язиджи зазначив:
«— Наша мережа готова до запуску 4G. Я думаю, вона буде запущена ще до початку весни, як тільки буде завершено всі необхідні процедури. У 2017-му ми були визнані лідером за швидкістю та якістю мобільного інтернету 3G+, на цей день маємо найбільше проникнення смартфонів у мережі та найбільше географічне покриття 3G. А сьогодні ми придбали 2*15 МГц у діапазоні 2600, що дозволить нам розгортати мережу з високою ємністю».
«— Київстар потребує найбільшої кількості частот, щоб забезпечувати якісний сервіс і найбільшу швидкість передачі даних для понад 26 млн клієнтів. Тому, як і планували, ми придбали три лоти, що забезпечують суцільну смугу спектру 2х15 МГц, що дає можливість надавати послуги на максимально можливій швидкості. Ринок телекому дуже швидко розвивається і нам скоро знадобляться додаткові частоти для повноцінного запуску IoT‑продуктів, розвитку Mobile ID та інших сервісів. Аукціон видався конкурентним, що підкреслює хорошу підготовку регулятора та зацікавленість ринку», — прокоментував результати торгів Петро Чернишов, президент «Київстар».
Ольга Устинова, генеральний директор «Vodafone Україна», також вважає, що аукціон був вдалий.
«— Нашим стратегічним завданням було отримати крайній, найбільш «чистий» діапазон, який не конфліктує з іншими користувачами, у тому числі – військовими. Ми задоволені результатами торгів, адже отримали суцільну смугу в 10 МГц, якої нам буде достатньо для забезпечення ємності та безперешкодного будівництва мереж у всіх обласних центрах, включно із Житомиром та Запоріжжям, де є обмеження в інших лотах».
Учасники аукціону виглядають дуже задоволеними його результатами
Протягом 5 робочих днів після проведення аукціону, НКРЗІ офіційно оголосить переможців тендеру на своєму сайті. У наступні 30 календарних днів мобільні оператори зобов’язані сплатити повну суму вартості ліцензій. Розпочати надання послуг зв’язку 4G в одному з регіонів вони зобов’язані у строк не пізніше 6 місяців після отримання ліцензії, а розгорнути мережу в усіх обласних центрах – не пізніше 54 місяців з моменту отримання ліцензії.
Технічно оператори готові до запуску мережі 4G одразу після отримання ліцензії, приблизно в кінці березня і на початку квітня у великих містах заплановані перші запуски 4G. По даним «Київстар», понад 500 базових станцій на території найбільших міст України, морських курортах, у пунктах перетину державного кордону вже зараз готові для запуску 4G у діапазоні 2600 МГц.
Завдяки впровадженню 4G ємність мобільної мережі зросте на порядок
Втім, повноцінне покриття оператори зможуть забезпечити тільки в липні, після отримання ліцензії у діапазоні 1800 МГц, призначеного для охоплення більш широких територій. Але оскільки оператори вже придбали ліцензії на частотний спектр 2600 МГц, то вони все ж таки запустять у великих містах кілька базових станцій LTE в цьому діапазоні. Хоча їх буде небагато, оскільки основний акцент в цьому році буде зроблено на розгортанні LTE-мережі на частотах 1800 МГц.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- LTE — це не стільки швидкість, скільки нові можливості
- Intellecom та зв’язок у стандарті LTE — старт вже у 2016-му?
- На пути к 4G — «Киевстар» выступает за технологическую нейтральность