Ви стартапер-початківець? Мрієте втілити свої задуми у життя, але не досить впевнені у собі? Сподіваємося, що наші поради допоможуть вами позбавитися сумнівів і рушити вперед.
Коли стартап лише починає свій шлях, перед його засновницями і засновниками постає безліч питань, від відповіді на які залежить не тільки успіх, а й доля реалізації усього проекту в цілому. Саме тому важливо вірно розставити пріоритети та прислухатися до порад професіоналів.
Ми підготували для наших читачів найцікавіші та найактуальніші ідеї з інтерв’ю з Оленою Донець, відомою менторкою, яка 7 років управляла стартап-центром в Тель-Авівському університеті (StarTAU), співзасновницею та керуючою партнеркою DUCO – Enterprise Systems Design. Донець Поради досвідченої наставниці молодих проектів можуть стати вам у нагоді.
Донець відвідала Україну і прочитала лекцію з нагоди приєднання Київського Університета ім. Б. Грінченка до мережі академічних бізнес-інкубаторів YEP за підтримки посольства Ізраїлю.
Про українське бізнес-середовище
Багато іноземних стартапів охоче працюють з Україною. Я вважаю, що Україна має великий потенціал завдяки двом основним факторам:
- велика кількість талановитої молоді;
- непроста ситуація з Кримом.
Про українські компанії
Українські компанії мають глибинні, потужні знання, але їм не вистачає вміння продавати себе. Потрібно більше і ретельніше працювати над створенням бренду і маркетингом. Ця проблема є спільною для усіх пост-радянських країн.
Також, на жаль, маю окремо зазначити недостатній рівень англійської мови. Це – серйозний мінус. Щодо локальної ментальності та певних рис характеру: звісно ж, не треба бути наглими, але треба впевнено і зухвало заявляти про себе. Така поведінка може здаватися багатьом людям нахабством, адже вони виховувалися в іншій системі цінностей, але в США це – норма, яка сприймається позитивно.
Про локальну екосистему
Тут існує певний дисонанс. З одного боку є глобальне бачення просування на іноземні ринки, але, з іншого боку, цей шлях вже заздалегідь підпорядковано консервативним схемам і правилам. Багато підприємців чекають на те, щоб їм говорили, що робити далі, крок за кроком. Це – хибна поведінка. Справжній підприємець не чекатиме на детальний інструктаж.
Про відтік молодих талантів
Ніколи не можна спрогнозувати пересування талановитої молоді. Потрібно ставити питання наступним чином: які умови створено для того, щоб вони повернулися назад? З боку держави або з боку екосистеми? Сьогоднішній світ є мобільним, глобалізація дозволяє талановитим людям пересуватися по світу, тому треба розуміти, що будь-хто шукатиме для себе кращих умов для кар’єри та життя.
Про оцінку ефективності інкубаторів
Цей показник можна оцінити, відштовхуючись від того,
- скільки людей продовжило працювати і розвивати свій проект після інкубатору;
- скільки людей пішло до серйозних бізнес-сфер після завершення програми;
- скільки людей отримало інвестування на просування свого проекту.
Не усі стають підприємцями після випуску з інкубатору, але багато хто входить до самої екосистеми. Це теж важливий KPI, оскільки, так навіть ті люди, які не стали підприємцями, розвивають середовище і спільноту стартапів зсередини.
Про помилки на початкових стадіях
Одразу ж акцентую увагу на тому, що ці проблеми не є притаманними лише для українських стартаперів, вони глобальні:
- визначення ринку;
- помилки, пов’язані із менеджментом та організацією мультизадачності.
Про невдачі
Потрібно з самого початку виховувати у собі так звану стійкість до провалів. Стартапер має розуміти, що будь-яка, навіть наймасштабніша невдача в жодному разі не є кінцем світу. Така навичка обов’язково допоможе у майбутньому.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: