Як стартапам уникати головних помилок — розмова з Оленою Донець

Ви стартапер-початківець? Мрієте втілити свої задуми у життя, але не досить впевнені у собі? Сподіваємося, що наші поради допоможуть вами позбавитися сумнівів і рушити вперед.

Коли стартап лише починає свій шлях, перед його засновницями і засновниками постає безліч питань, від відповіді на які залежить не тільки успіх, а й доля реалізації усього проекту в цілому. Саме тому важливо вірно розставити пріоритети та прислухатися до порад професіоналів.

Ми підготували для наших читачів найцікавіші та найактуальніші ідеї з інтерв’ю з Оленою Донець, відомою менторкою, яка 7 років управляла стартап-центром в Тель-Авівському університеті (StarTAU), співзасновницею та керуючою партнеркою DUCO – Enterprise Systems Design. Донець Поради досвідченої наставниці молодих проектів можуть стати вам у нагоді.

Донець відвідала Україну і прочитала лекцію з нагоди приєднання Київського Університета ім. Б. Грінченка до мережі академічних бізнес-інкубаторів YEP за підтримки посольства Ізраїлю.

Про українське бізнес-середовище

Багато іноземних стартапів охоче працюють з Україною. Я вважаю, що Україна має великий потенціал завдяки двом основним факторам:

  • велика кількість талановитої молоді;
  • непроста ситуація з Кримом.

Про українські компанії

Українські компанії мають глибинні, потужні знання, але їм не вистачає вміння продавати себе. Потрібно більше і ретельніше працювати над створенням бренду і маркетингом. Ця проблема є спільною для усіх пост-радянських країн.

Також, на жаль, маю окремо зазначити недостатній рівень англійської мови. Це – серйозний мінус. Щодо локальної ментальності та певних рис характеру: звісно ж, не треба бути наглими, але треба впевнено і зухвало заявляти про себе. Така поведінка може здаватися багатьом людям нахабством, адже вони виховувалися в іншій системі цінностей, але в США це – норма, яка сприймається позитивно.

Про локальну екосистему

Тут існує певний дисонанс. З одного боку є глобальне бачення просування на іноземні ринки, але, з іншого боку, цей шлях вже заздалегідь підпорядковано консервативним схемам і правилам. Багато підприємців чекають на те, щоб їм говорили, що робити далі, крок за кроком. Це – хибна поведінка. Справжній підприємець не чекатиме на детальний інструктаж.

Про відтік молодих талантів

Ніколи не можна спрогнозувати пересування талановитої молоді. Потрібно ставити питання наступним чином: які умови створено для того, щоб вони повернулися назад? З боку держави або з боку екосистеми? Сьогоднішній світ є мобільним, глобалізація дозволяє талановитим людям пересуватися по світу, тому треба розуміти, що будь-хто шукатиме для себе кращих умов для кар’єри та життя.

Про оцінку ефективності інкубаторів

Цей показник можна оцінити, відштовхуючись від того,

  • скільки людей продовжило працювати і розвивати свій проект після інкубатору;
  • скільки людей пішло до серйозних бізнес-сфер після завершення програми;
  • скільки людей отримало інвестування на просування свого проекту.

Не усі стають підприємцями після випуску з інкубатору, але багато хто входить до самої екосистеми. Це теж важливий KPI, оскільки, так навіть ті люди, які не стали підприємцями, розвивають середовище і спільноту стартапів зсередини.

Про помилки на початкових стадіях

Одразу ж акцентую увагу на тому, що ці проблеми не є притаманними лише для українських стартаперів, вони глобальні:

  • визначення ринку;
  • помилки, пов’язані із менеджментом та організацією мультизадачності.

Про невдачі

Потрібно з самого початку виховувати у собі так звану стійкість до провалів. Стартапер має розуміти, що будь-яка, навіть наймасштабніша невдача в жодному разі не є кінцем світу. Така навичка обов’язково допоможе у майбутньому.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: