Охайні газончики, доглянуті квітники, чистенькі доріжки чи занедбані хащі розлогих чагарників, завалені горами сміття? Якому сусідству надасте перевагу Ви? Питання – риторичне. Однак, у результаті дослідження, яке тривало протягом трьох років у місті Філадельфія, штат Пенсильванія, США, було доведено, що наведення ладу на закинутих ділянках землі шляхом простого прибирання сміття та скошування трави зменшило рівень злочинності з використанням вогнепальної зброї у бідних кварталах цього мегаполіса майже на 30%. Деталі – в адаптованому перекладі матеріалу з ресурсу Sciencemag.
Незнані переваги ландшафтного дизайну
Джим Салліс (Jim Sallis), психолог і дослідник поведінкової медицини в Каліфорнійському університеті Сан-Дієго (до цієї роботи він безпосередньо не був залучений), називає це дослідження дійсно інноваційним. «Це чітка й переконлива демонстрація того, що просте вдосконалення закинутих ділянок допомагає зробити міські околиці безпечнішими».
Ділянки землі, покинуті їх власниками, часто заростають травою та чагарниками і стають звалищем нелегально вивезеного сміття. За статистикою, у Сполучених Штатах такі місцини становлять приблизно 15% земельних наділів у містах, а це вже територія, що за розміром дорівнює Швейцарії, хоч загалом кожна окрема ділянка не перевищує десятої частини розміру футбольного поля. Злочинці використовують ці запущені місцини для продажу та вживання наркотиків, а також для втечі від переслідувань поліції.
Попередня робота показала, що нові закони та програми «перевиховання» злочинців лише іноді впливають на зменшення рівня злочинності з використанням зброї. Чарльз Бранас (Charles Branas), епідеміолог Колумбійського університету, хотів спробувати нову стратегію.
«– Ми хотіли заглибитись у суть проблеми, докопатися до глибин тих самих структур, які, на нашу думку, є рушієм злочинності з використанням вогнепальної зброї», – пояснює він.
Тож метою дослідників стали занедбані місцевості, які могли б призвести до розповсюдження насильства та злочинності до інших сусідніх районів. За його словами відновлення закинутих земель було потенційним рішенням, яке не перевірялося раніше у загальноміських масштабах і серед малозабезпечених жителів. Щоб з’ясувати, чи приведення до ладу покинутих наділів може призвести до зниження злочинності, Бранас та його колеги разом з Товариством садівництва штату Пенсильванія та Відділом з питань житлово-комунального господарства міста залучили місцевих підрядників для очищення сотень закинутих земельних ділянок з більше, ніж 44 000 подібних у Філадельфії. Деякі закинуті ділянки були перетворені на невеликі парки, шляхом вивозу сміття, вирівнювання землі, насаджування трави та дерев, а також встановлення низького, відкритого паркану перед наділом або навколо нього, аби перешкоджати утворенню повторного сміттєзвалища та продемонструвати, що хтось дбає про це місце. На інших ділянках підрядникам було достатньо лише вивезти сміття та скосити газон. Дослідники порівняли ці два типи облагородження землі з третьою, контрольною групою: ділянками, які лишалися без змін протягом 3-х років проведення дослідження. Вони також проаналізували звіти поліції та опитали мешканців району протягом 18 місяців до й після облагородження.
Читайте також >>> Маск-молодший: «Міленіали звільняються з офісів і стають фермерами»
Результати експерименту
Загалом приведення закинутих ділянок до ладу та їх облагородження скоротило загальний рівень злочинності менше, ніж на 10%. Утім, у районах, де проживає населення, яке перебуває за межею бідності, озеленення закинутих ділянок зменшило загальну злочинність більше, ніж на 13%, а насильство з використанням зброї – майже на 30%. Рівень крадіжок зі зломами та порушень громадського порядку також знизився у цих районах, на 22% та 30%, відповідно. Безпечніше почуваються і сусіди. Мешканці, які живуть біля ділянок, перетворених на парки, повідомили, що на 58% менше бояться виходити на вулицю у порівнянні з людьми, які живуть поблизу ділянок, що не зазнали змін, а також використовують відновлений простір для відпочинку та спілкування на 76% більше, ніж мешканці немодифікованих місцин.
Дослідники вважають, що ці тенденції самі по собі можуть зменшити рівень злочинності. Регулярні зустрічі та спілкування з сусідами – «потужна сила», яка допомагає людям почуватися в безпеці у своїх громадах, вважає Вільям Салліван (William Sullivan), ландшафтний архітектор з Університету штату Іллінойс, який не брав участь у роботі. Згадуваний вище психолог Салліс зазначає, що попри невеликий розмір ці ділянки підходять для спілкування та ігор з дітьми на вулиці.
«– Перебування на свіжому повітрі має безліч принад: починаючи від збагачення організму вітаміном D, і завершуючи психологічними та соціальними перевагами, – роз’яснює він. – Тож облагородження пустирів може мати й безліч інших позитивних наслідків, що не були задокументовані в ході цього дослідження».
Також по цій темі >>> Практика реорганізації районів у Барселоні
Варто зазначити, що далеко не всі були в захваті від подібних втручань. Деякі мешканці були занепокоєні через можливе підвищення податку на майно та виникнення явища так званої «джентрифікації», яке передбачає реконструкцію певних кварталів міста з подальшим поселенням тут більш заможних людей. Проте Бранас і його колеги не виявили, що прибирання ініціювали джентрифікацію, і здебільшого, особливо в бідніших громадах, мешканці позитивно поставились до оновлень, які варто було зробити вже досить давно.
Ціна питання
Розроблені Бранасом та його командою зміни – недорогі. Їх вартість становила лише $5 за квадратний метр у початкових витратах і $0,5 за квадратний метр (менше, ніж $255 за кожну земельну ділянку) за місяць на утримання. Салліс ставить питання про те, звідки брати ці кошти у майбутньому. І пропонує, аби міста отримували гранти на озеленення від Міністерства юстиції як засіб боротьби зі злочинністю або від Відділів охорони здоров’я як інструмент пропаганди психічного здоров’я, оскільки люди відчувають себе менш напруженими, коли почуваються безпечніше.
Бранас з обережністю висловлює оптимізм щодо запровадження цієї моделі в інших містах, адже програма покроково запротокольована та може бути пристосована до конкретних потреб будь-якого конкретного міста.
А Салліван говорить, що для нього дослідження стало доказом того, що ландшафт – це важливо: «Надто багато політиків думають, що ландшафт і облагородження земельних ділянок – це щось тривіальне, якісь надмірні забаганки. Але це дослідження доводить зовсім протилежне».
Також по цій темі >>> Урбаністичні практики Google в Торонто
Джерело: Sciencemag, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»