Як взаємопов’язані технології та брехня — дослідження

Завдяки технологіям ми можемо спілкуватися у будь-якій зручній формі з різних точок світу. Але чи це означає, що ми стали менш чесні один з одним? Соціальні психологи та експерти звернули увагу на те, що бажання обдурити може залежати від обраного засобу комунікації. Ось що показують дані.

Як взаємопов’язані брехня та технології

У 2004 році дослідник у галузі комунікації Джефф Хенкок (Jeff Hancock) та його колеги попросили 28 студентів порахувати, скільки разів вони спілкуються особисто, телефоном, у месенджерах та електронною поштою протягом тижня. Студенти також записали, скільки разів вони брехали за кожної соціальної взаємодії.

Результати показали: найчастіше люди брешуть телефоном, а найменше через електронну пошту. Ці дані відповідають концепції, яку Хенкок назвав функціональною моделлю (feature-based model).

Відповідно до цієї концепції, те, як ми часто брешемо, залежить від характеристик обраного способу комунікації. Наприклад, чи дозволяє технологія спілкуватися безперервно, як швидко передаються повідомлення і чи люди далеко один від одного.

У дослідженні Хенкока найбільший показник брехні на соціальну взаємодію припав на технологію, яка має всі ці функції, — телефон. Найменше — електронна пошта, за допомогою якої люди не можуть спілкуватися синхронно, а самі повідомлення зберігаються.

Що показують сучасні дані

Коли Хенкок проводив своє дослідження, обліковий запис у Facebook могли створити лише студенти з кількох обраних університетів. Крім того, iPhone знаходився на ранніх стадіях розробки як конфіденційний проєкт під назвою Project Purple.

Як змінилися ці показники майже через 20 років? Девід Марковіц, доцент кафедри аналізу даних із соціальних мереж Орегонського університету, вирішив це з’ясувати.

У новому дослідженні брали участь 250 осіб та враховувалася більша кількість технологій. Протягом тижня вони записували свої соціальні взаємодії й те, як часто вони брехали особисто, у соціальних мережах, телефоном, повідомленнях, відеочатах та електронною поштою.

Як і в дослідженні Хенкока, більший показник брехні на соціальну взаємодію припав на телефон та відеодзвінки. Ці технології дозволяють спілкуватися синхронно та віддалено, а також не зберігають повідомлення. Найменше учасники брехали електронною поштою.

Примітно, що різниця між формами спілкування були незначними — найбільший вплив справила особиста схильність учасників до брехні.

Останні два десятиліття, особливо у період пандемії, способи взаємодії змінилися. Проте, схоже, люди брешуть систематично і згідно з функціональною моделлю Хенкока. Щоб з’ясувати точні причини, через які різні засоби зв’язку підвищують схильність до брехні, потрібно провести більше досліджень.

Проте поточні результати мають кілька можливих пояснень. Наприклад, збрехати телефоном або через відеозв’язок простіше, а якщо брехня виявиться, це не сильно вплине на відносини між людьми. Крім того, технології зазвичай використовуються для різних цілей. Електронна пошта більше підходить для професійного спілкування, а відеодзвінки для особистого.

Міфи про цифрову взаємодію

Дослідження дають два основні висновки.

  • Використовувані засоби зв’язку грають основну роль. Особиста схильність до брехні має більше значення, ніж те, через яку технологію спілкується людина.
  • Відсоток брехні досить низький загалом. Теорія істини за умовчанням (Truth-Default Theory) виявилася вірною. Вона припускає, що люди говорять правду більшу частину часу, і лише деякі з них брешуть на постійній основі.

З 2004 року соціальні мережі стали основним місцем соціальної взаємодії. З усім тим, все ще існує поширений міф про те, що цифрове спілкування, на відміну від особистого, знижує якість комунікації. Впевненість у тому, що брехня широко поширена у цифрову епоху, не відповідає даним.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: FastCompany

Читайте также:

Від читання думок до вторгнення у сни: навіщо досліджують свідомість і чим це загрожує

Терапія нового покоління або як онлайн-ігри допомагають лікувати психічні захворювання

Бити за чизбургер погано, бити чизбургером прийнятно: як вчені навчають штучний інтелект етичним нормам

Як пошук у Google вводить нас в оману