Три роки виповнюється цими днями від часу російської окупації Криму — коли РФ використала залякування через ЗМІ «повстанням нацистів» та «нападом бандерівців» на АРК як інформаційний привід для повномасштабного військового вторгнення і блокування частин українського ВМФ та ЗСУ. Втім, сусідня держава використовує засоби інформаційної війни не лише для пропаганди на території окупованого Криму чи окремих районів Сходу України. Нещодавно російські ЗМІ поширили неправдиве повідомлення про зґвалтування місцевої жительки німецькими військовими в Литві. Мета подібних інформаційних диверсій — підірвати підтримку від місцевого населення та влади нових східних сил НАТО. Про це заявив високопоставлений генерал НАТО, попереджаючи Європу про те, що на європейські медіа очікує ціла злива подібних фейків.
Петр Павел (Petr Pavel), який очолює військовий комітет НАТО, заявив про очікування перших телефонних перемовин за більш ніж 2 роки з військовим керівництвом Росії в найближчі тижні. Втім, інформаційна війна анітрохи не є спокійнішою.
Павел, чеський генерал армії, доводить, що твердження російських ЗМІ про начебто випадок зґвалтування німецькомовними військовими 15-річної дівчинки у литовському місті біля казарми підрозділів НАТО «не відповідає реальним подіям». Ноту протесту вже було направлено спікером литовського парламенту в середині лютого:
«Це — явно підроблені новини, і я вважаю, що ми повинні очікувати більше подібних матеріалів» — заявив Павел в в інтерв’ю Reuter, посилаючись на розмови з міністрами оборони Німеччини та Литви. Міністр закордонних справ Естонії Свен Міксер також звинуватив Росію і сказав, що він очікує зростання «ворожої пропаганди» через появу додаткового контингенту НАТО.
На думку генерала Павела, засоби пропаганди та інформаційних диверсій і далі будуть використовуватися для впливу на думку громадськості. Ці заяви військових НАТО збіглися в часі із відповідними звітами європейських спецслужб, в яких йдеться про прагнення Кремля дестабілізувати роботу низки європейських урядів та вплинути на місцеві вибори шляхом хакерських атак та створення сайтів із фейковими новинами різними мовами.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що хотіла би обговорити це питання з Росією, але є сумніви, що подібні проблеми вдасться подолати до європейських виборів у 2017 році. У відповідь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, виступаючи в Мюнхені, стверджував, що він не бачить жодних доказів втручання Росії в західні вибори, але начебто готовий до діалогу про взаємні кібератаки та ризики онлайн-втручання. Все це відбувається на тлі ризику вторгнення російських військ до Польщі чи країн Балтії, через що НАТО зміцнює своє східний фланг військами, проводить військові навчання та завозить додаткову техніку, зібравши резерв у 40 тис військових поблизу кордонів РФ. За даними розвідки НАТО, Росія накопичила до 330 тис військових в межах Західного округу навколо Москви. Серед можливих ризиків інформаційної та гібридної війни фахівці Північно-Атлантичного Альянсу також розглядають штучне інспірування протестів та підбурення населення до виступів проти урядів чи присутності військових через сайти фейкових новин та соціальні мережі.
Для тих, хто хоче більше дізнатися про технології та прийоми інформаційних воєн, рекомендуємо ознайомитися із такими матеріалами:
- Куди підуть українські «інформаційні війська»? (рос.)
- Як Twitter використовують для ведення інформаційної війни (рос.)
- Як ведеться інформаційна війна у сучасному світі
- Як соцмережі співіснують із епідеміями
Джерело: Reuters | Фото: REUTERS/Francois Lenoir