Журналістика 2017 року — що чекає читачів та медійників

Передноворічні прогнози — справа невдячна, але традиційна. Люблять це діло не лише у нас, але й за кордоном: наприклад, аналітична платформа NiemanLab запросила медіаменеджерів різних відомих видань та медіахолдингів світу спрогнозувати, яким стане 2017-й для цифрових ЗМІ — і ось деякі тренди, на які варто звернути увагу.

Дійя Кар’якоз (Dhiya Kuriakose), керівник депратаменту синдикації контенту та відео для соцмереж у  Condé Nast: «На нас чекає рік цифрового детоксу і відмови від “других” екранів, тут би упоратися із основним екраном»

Цифровий простір став надто гамірним, він збиває з ніг і в’їдається під шкіру — щодня йде битва за те, аби бути почутим. Ми боремося із собою, нашими конкурентами та картинками песиків (чи котиків). У 2017-му нам також доведеться боротися проти постійного бажання користувачів піти подалі від усіх сайтів та соцмереж, яке прийде на зміну синдрому FOMO (fear of missing out, страху щось пропустити — прим.ред.) — перемога Трампа, війни та потік фейків викликає відразу у все більшої кількості користувачів соцмереж, вони все швидше і швидше йдуть геть.

Все більше людей запроваджують для себе правила користування смартфонами, телевізорами, планшетами у вільний від роботи час, добровільно обмежуючи себе. За годину до того, як піти в ліжко, вони вимикають смартфони та айпади, на вихідних вимикають усі сповіщення, у неробочий час не відписують на електронні листи. Люди стали активно контролювати свої гаджети, які раніше почали контролювати їхній вільний час. Зникло відчуття комфорту у світі, де ти дивишся на один екран, а гортаєш стрічку на другому — тепер почався зворотній процес, коли якомога більше людей намагаються «відключитися» від синхронного споживання контенту на кількох пристроях.

Більше недостатньо просто створювати контент та поширювати його скрізь і наздоганяти читачів у ліжку, в метро чи на роботі. Тепер настав час аналізувати глибше, коли, як і в якій формі найчастіше споживають ваш контент. Доведеться будувати як онлайн-, так і офлайн-спільноти, які будуть комунікувати із видавцем, і видавець зможе пояснити, чому він / вони роблять ті чи інші кроки щодо контенту, новин, статей. Щоби повернути аудиторію, треба пояснити, чому цифровий детокс має закінчитися — поки що такого пояснення у ЗМІ немає.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ:

Ерік Назам (Eric Nuzum), старший віце-президент із розробки оригінального контенту Audible: «Побоююся, що екосистема, в яку ми вкладали стільки коштів та часу всі ці роки, зіткнеться із феноменом публікації контенту, який так і не зможе залучити значної аудиторії»

2016 був роком, коли індустрія подкастингу, що налічувала вже десятиліття, раптово почала зростати. Відбулося це за рахунок професіоналів, появи сервісів та компаній таких, як Gimlet, Midroll, Panoply, Wondery і Audible. Ці стартапи досить швидко перетворилися на медіа-продакшени, а не просто на подкастерів. І саме малі гравці, подкастери, а не компанії, стануть ключовою проблемою для цього сегменту у 2017 році.

Якщо відстежувати дорослішання, дозрівання індустрії подкастів, як це робили ми, можна побачити паралелі із музичним бізнесом. Більшість інді-лейблів були викуплені великими студіями звукозапису — але й залишилися ті, хто хотів бути маленьким інді-лейблом, випускати власну музику у тому жанрі та тому форматі, які їм подобалися. Їхня «фішка» була саме у тому, що вони були малими — але саме через це вони й були змушені залишити ринок.

Найрозумніші і найкмітливіші гравці музичного ринку збагнули, що для фінансового успіху їм потрібно бути скрізь, а не просто випустити одну «сорокопятку», чи одну платівку, один міні-альбом чи одну збірку для завантаження в інтернет-магазині. І найдивніше, що оце розуміння, що треба ростиН бути скрізь, швидше продати себе більшій аудіторії — це розуміння прийшло до найменших компаній.

2017 року подкастинг повторить цей же шлях — відбудеться поділ на малих гравців та великі лейбли. Великі платформи із значною базою власних подкастів, такі як NPR, WNYC, ESPN, HowStuffWorks, створюватимуть ще більше якісного контенту, власні додатки, працюватимуть із трафіком та монетизацією, відходитимуть від екосистеми RSS/iTunes — і це розумний крок, бо вони бачать, що недоцільно покладатися лише на одну платформу. Але ці кроки призведуть і до того, що вони все менше будуть схожі на класичних подкастерів. Індустрія матиме все вищий поріг входу — і це призведе до занепаду класичних систем подкастингу, швидше за все.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Майкл Кунц (Michael Kuntz), старший віце-президент із питань цифрової виручки у мережі USA Today Network: «Основною проблемою ключових соцмереж за 2016-й стало питання довіри користувачів, а також приховане використання машинних programmatic-алгоритмів»

У 2016 році боротьба ЗМІ за увагу читача радше нагадувала війну. Підігріта політичним сезоном, що не мав ще аналогів за досить тривалий час, ця боротьба перетворилася на бомбардування читачів «терміновими новинами», фейками, закликами клікнути і «дізнатися просто зараз» у соцмережах та подібними явищами.

З точки зору людини, ктра не задіяна у медійній індустрії, такий стан речей виглядає як справжня «золота доба» для новинарного бізнесу в інтернеті — але ті, хто перебуває на цій «кухні», знають реальний стан справ. Ще ніколи наше «поле битви» не було таким переповненим, а проблеми й виклики (особливо у цифрових медіа) не були такими реальними та складними. По суті журналісти та редакції зараз «воюють» самі проти себе і «здають» більше платформ та територій, аніж здобувають, а новими господарями стають рекламні технології та монополісти, що ними володіють — робота цифрових ЗМІ стала битвою на монопольному полі в умовах «економіки уваги».

Втім, ще не все втрачене — від 2017-го я очікую, що видання та блоги менше часу й коштів вкладатимуть у спроби «позаплатформенної» експансії (освоєння усіляких Facebook Instant Articles, Snapchat Discover чи Apple News), а згадають, що основою їхнього бізнесу є довіра читача. Тому треба не лише оптимізувати контент під роботу рекламних чи пошукових алгоритмів, але й відновити довіру до себе у користувачів соцмереж. Саме довіра генерує сталість бренду, грошових потоків від рекламодавців та готовності читачів сплачувати за преміум-контент.  Крім того, новинарний контент має стати універсальним, піднятися над визначеннями чи форматами суто платформ чи суто пристроїв.

Інші прогнози та передбачення

Наведеними вище трендами все не обмежується — є ще низка прогнозів стосовно медіа у 2017 році:

  • настане час переглянути взаємозв’язок новинарної журналістики та реклами, адже нині ми спостерігаємо розпад традиційної моделі монетизації новин за рахунок реклами як єдиного джерела заробляння грошей для редакції;
  • «журналістика Фейсбуку» — справжня загроза для реальних журналістів, бо пропаганда FoxNews, сайти фейкових новин чи пости від маловідомих блогерів широким загалом у соцмережах сприймаються із більшим рівнем довіри, аніж серйозні журналістські розслідування чи аналітичні статті;
  • слід чекати на повернення «сторожових псів» — тих, хто буде не «фейсбучним», а справжнім експертом у певній сфері діяльності, хто зможе відділити брехню чи маніпуляцію фактами від реального стану речей і довести це читачам насамперед у соцмережах, а тоді вже і на сторінках інтернет-видань;
  • 2017-й стане роком «доповненого письма» — комбінація штучного інтелекту, доповненої реальності та традиційної журналістики може дати цікаві результати у викритті корупції, створенні аналітичних матеріалів та журналістських розслідувань;
  • на нас чекає рік оптимізації читацького контенту за якістю, а не лише за кліками та заголовками — бо лише якість та повернення до високих стандартів зможе забезпечити утворення лояльної аудиторії та її утримання;
  • більше не буде сенсу оптимізувати сторінку чи сайт видання під конкретну одну метрику, платформу чи технологію — видавцям доведеться стати універсальними, враховувати сукупність визначальних факторів: від релевантності потребам і запитам і до надійності, достовірності, якості та зручності споживання контенту на будь-якому із існуючих інтернет-пристроїв;
  • 2017-й стане роком повернення до здорового скептицизму щодо інформації — «робота у полі» та тривале опрацювання тем, навіть для інтерв’ю, знову можуть повернути свої втрачені позиції;
  • насувається криза довіри до медійних майданчиків, де є користувацький контент чи блогерські платформи — демократизація цих платформ призвела до того, що «експертами» себе почали вважати і називати люди, які навіть і близько не мають жодної експертизи, наступний рік стане поворотним моментом у цьому плані;
  • заголовки все ще не втратять своєї значущості — але тепер йтиметься не лише про оптимізацію під кількість кліків, а під те, які сенси та інформацію несе ваш заголовок, адже велика група ваших читачів споживає контент виключно у «заголовковому» форматі;
  • журналістам слід перестати ставитися до читачів виключно як до «предмету висвітлення» чи «суб’єктів», котрі допомагають заробляти гроші — і почати говорити про них і з ними так, як вони це зазвичай роблять із сусідами, друзями, партнерами;
  • дихотомія кризи недовіри до медіа — скільки би люди не стверджували, що вони не вірять ЗМІ, образ політичного лідера країни у них насамперед постає із того, що вони читають про політиків та їхні партії в інтернеті, бачать у телевізорі чи на YouTube;
  • 2017 — рік тріумфу для малих: груп, видань, спільнот, проектів. Якість перемагатиме кількість, а гігантські наклади часто програватимуть унікальним поодиноким історіям, бо читач прагне індивідуальності;
  • зміна воронки продажів — це зміна і в роботі ньюзрумів, тепер все більше залежатиме від характеру споживання контенту та від «другого кліку» (а не першого, як було раніше).

Більше прогнозів — у спецпроекті NiemanLab >>

Читайте также:

Що чекає штучний інтелект у 2024 році: 4 головні тренди від MIT

7 технологій, за якими варто стежити у 2024 році по версії Nature

Головні тренди 2024 року від Trend Hunter: технології

Gartner представила 10 трендів у сфері технологій у 2024 році